Справа № 453/49/18
Провадження № 1-кп/456/27/2019
іменем України
12 березня 2019 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Радехів Львівської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, з вищою освітою, не одруженого, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 125 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 , -
встановив:
ОСОБА_3 12.02.2017, близько 02 год., перебуваючи на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , під час конфлікту з потерпілим ОСОБА_5 умисно, з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правої руки по голові ОСОБА_5 , від якого той упав на землю. Після цього, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , наніс почергово декілька ударів кулаками обох рук по тілу та голові ОСОБА_5 , в результаті чого заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 , передбачена частиною 2 статті 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину по пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 125 КК України не визнав, суду пояснив, що 11.02.2017 близько 20-21 год. приїхав на відпочинок в готель «Берлога» де уже були інші його друзі. ОСОБА_7 представився як господар готелю і показав номер поселення. Після вечері діти та дружини пішли спати, а ОСОБА_8 запросив потерпілого за стіл, де вони вживали спиртне і розмовляли про будівництво приміщення. Дружина ОСОБА_9 вчинила з чоловіком сварку через вживання ним спиртного. Після цього він вийшов на вулицю покурити став біля дверей ганку, припалив сигарету і відчув удар у голову, впав і втратив свідомість. Коли відчув, що хтось наносить йому удари на подвір'ї побачив потерпілого, який щось незрозуміле говорив про москву і про ще якихось осіб. Інших людей на подвір'ї не було. Після конфлікту повернувся в готель. На лобі в нього була царапина і текла кров. Витерши рану лягли спати. Вранці коли прокинувся уже була поліція. Він теж звернувся в поліцію з заявою про заподіяння йому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень. На даний час кримінальне провадження закрите, однак він оскаржив постанову слідчого про закриття кримінального провадження до суду.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 125 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
показаннями потерпілого ОСОБА_5 , за змістом яких 11.02.2017р. до них на відпочинок приїхали приблизно 6 осіб в тому числі і обвинувачений. Після того як вказані особи повечеряли, близько 02 год. 12.02.2017р. він вийшов на подвір'я щоб закрити ворота. Під час розмови на подвір'ї будинку ОСОБА_11 повторно просив допомогти вилікувати дитину від діабету. Після того, як він сказав ОСОБА_12 , що ця хвороба не лікується, той наніс йому удар кулаком правої руки в обличчя, від якого він впав на землю. Під час падіння він ще вдарився об автомобіль біля якого стояв та втратив свідомість. Прийшов до тями вже в будинку коли йому була надана допомога. Зранку приїхала поліція, він давав пояснення і його відвезли в лікарню ОСОБА_13 не наносив, в той день спиртних напоїв не вживав і конфлікту з дружиною не було;
показаннями свідка ОСОБА_14 , за змістом яких ввечері подзвонила сестра і попросила прийняти людей на ніч в с. Хащованя в їхньому будинку. В цей вечір ці люди розпивали спиртні напої в камінному залі. Вночі прибігла мама і повідомила, що побили батька. Вийшовши на вулицю вона побачила батька, який лежав на землі. В цей момент від нього відходив ОСОБА_11 і більше там нікого не було. Обличчя батька було спухше, з носа і рота йшла кров. Вони відвели батька в будинок, де також був ОСОБА_11 , який знову намагався його вдарити. Вони викликали фельдшера, який повідомив, що батька необхідна везти в лікарню. Вранці викликали поліцію та госпіталізували батька;
показаннями свідка ОСОБА_15 , за змістом яких 11.02.2017 близько 18 год. вона разом із друзями приїхала на відпочинок в ОСОБА_16 . Після вечері близько 24 год. вона пішла спати, а чоловіки залишились за столом. Близько 01 год. прийшов чоловік, а близько 02 год. вона чула шум на коридорі. Дуда сказав, що ОСОБА_17 вдарив його на подвір'ї поліном по голові, від чого той втратив свідомість. Зранку дружина потерпілого говорила, що її чоловіка побили. Вона не бачила безпосередньо конфлікту між ОСОБА_18 та п. ОСОБА_19 . Зранку в п. ОСОБА_19 були синці, які конкретно не пам'ятає;
показаннями свідка ОСОБА_20 , за змістом яких її дочка 11 лютого 2017 року попросила прийняти на ніч людей, на що вона погодилася. Між чоловіком та ОСОБА_18 відбувалася розмова з приводу лікування дитини від діабету, а через деякий час чоловік вийшов на вулицю. Його довго не було, тому вона визирнула у вікно та побачила, що ОСОБА_11 сидів зверху на її чоловіку і бив його. Вона покликала доньку і разом вони вибігли на вулицю, підняли чоловіка та завели його в будинок. Під час цього ОСОБА_11 словесно погрожував йому розправою. В той день чоловік спиртні напої не вживав та сімейного конфлікту між ними не було. Вони надали чоловіку першу допомогу, викликали фельдшера та поліцію;
показаннями свідка ОСОБА_21 , за змістом яких в той вечір він був на чергуванні. Подзвонила ОСОБА_22 , яка повідомила, що побили її батька. Приїхавши за адресою, на вулиці був ОСОБА_7 , у якого на обличчі було садно. Він повідомив, що його побив ОСОБА_11 . Були допитані свідки. ОСОБА_11 тривалий час не виходив з кімнати, а як вийшов, поводив себе агресивно, погрожував словесно ОСОБА_10 , на що йому було зроблено зауваження. У ОСОБА_23 ушкоджень не бачив;
показаннями свідка ОСОБА_24 , за змістом яких він з ОСОБА_25 приїхали в с.Хащованя на виклик. На місці побачили чоловіка, років 50, який повідомив, що в нього виник конфлікт з відпочиваючим. У потерпілого на обличчі були синяки і кров на губі. ОСОБА_11 не говорив, що його хтось бив. Обвинувачений вів себе не гарно, розмовляв по телефону, на зауваження не реагував;
показаннями свідка ОСОБА_26 , за змістом яких вона разом із ОСОБА_18 11.02.2017 була на відпочинку в ОСОБА_16 . Близько до 12 год. вони сиділи за столом, після чого пішла в номер. Пізніше почула шум, як потерпілий сварився із дружиною. Так як ОСОБА_27 не приходив у номер вирішила подивитися де він. Вийшовши на коридор, через вікно побачила на подвір'ї конфлікт між ОСОБА_18 та потерпілим. ОСОБА_28 лежав на землі, а потерпілий ОСОБА_10 лежав на ньому. Коли ОСОБА_11 зайшов у приміщення побачила у нього подряпини на чолі. Зранку була поліція;
показаннями свідка ОСОБА_29 , за змістом яких 11.02.2017 він відпочивав в ГК «Берлога». Ввечері до них за стіл запросили приєднатися ОСОБА_9 і вони разом вживали спиртні напої. Згодом прийшла дружина ОСОБА_9 і сказала, що йому вживати спиртне не можна. Вранці від своєї дружини дізнався, що ОСОБА_11 і ОСОБА_17 побилися. Також, бачив зранку у ОСОБА_9 червоні очі та спухле обличчя;
показаннями свідка ОСОБА_30 , за змістом яких 11.02.2017 він відпочивав в ГК «Берлога». Ввечері, до них за стіл запросили ОСОБА_9 та разом вживали спиртні напої. Дружина ОСОБА_9 зробила чоловікові зауваження щодо вживання спиртного, зазначивши, що йому вживати не можна. Коли вона повторно повернулася то влаштувала з цього приводу з чоловіком сварку. Зранку від дружини дізнався, що ОСОБА_17 напав на ОСОБА_31 і побив його. Також, зранку бачив у ОСОБА_23 царапини на обличчі, а у ОСОБА_9 запливші очі і підпухлі щоки;
показаннями свідка ОСОБА_32 , за змістом яких 11.02.2017 вона відпочивала в ГК «Берлога». Після вечері, близько 24 вона пішла спати. Через годину вона спустилася в хол, де сиділи чоловіки і випивали та забрала свого чоловіка в номер. З ними пішов також ОСОБА_33 , а пізніше ОСОБА_34 . Приблизно о 2 год ночі вона почула шум. Вийшовши на коридор, побачила ОСОБА_31 біля каміна, а на порозі сварилися ОСОБА_17 з дружиною. Через 40 хв. вона знову вийшла з номера і побачила ОСОБА_31 з ОСОБА_35 . В ОСОБА_23 була кров на обличчі і ОСОБА_36 йому надавала допомогу. Зі слів ОСОБА_37 господар побив ОСОБА_31 . В ОСОБА_9 вранці було спухле лице;
показаннями свідка ОСОБА_38 , за змістом яких 11.02.2017 вона відпочивала в ГК «Берлога». Близько 24 год., після того, яка вона пішла спати, почула шум. Спустившись донизу побачила ОСОБА_31 та свого чоловіка. Також бачила ОСОБА_9 зі своєю дружиною, які між собою шарпалися. Вранці дізналася, що ОСОБА_31 побили. Бачила в нього запечену кров на обличчі. У ОСОБА_9 обличчя було опухле;
заявою ОСОБА_5 від 12.02.2017 (Т.2 а.к.п.7), якою він повідомив орган внутрішніх справ про побиття його ОСОБА_3 ;
висновком експерта №17 від 20.02.2017 (Т.2 а.к.п.8-9), відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлено синці і садна на голові, які утворилися від дії тупих предметів та тупих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею, можливо 12.02.2017;
висновком експерта №23 від 10.03.2017 (Т.2 а.к.п.10-11), згідно з яким у ОСОБА_5 виявлено струс головного мозку, синці і садна на голові, які утворилася від дії тупих предметів та тупих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею, можливо 12.02.2017. Струс головного мозку є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Синці і садна, усі разом та кожне окремо є легким тілесним ушкодженням;
протоколом проведення слідчого експерименту від 29.08.2017 (Т.2 а.к.п.14), під час якого потерпілий ОСОБА_5 розповів та продемонстрував, яким чином йому були заподіяні ОСОБА_3 тілесні ушкодження 12.02.2017, близько 02 год 00 хв, в селі Хащованя Сколівського району;
Оцінюючи здобуті в кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази суд вважає, що вищевикладені докази встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні та отримані у порядку, встановленому КПК України.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 21.10.2011 року у справі «Коробова проти України», відповідно до якої, при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», який ґрунтується на достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновках.
Так, показання потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 є чіткими, послідовними, логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Показання дані потерпілим та свідками безпосередньо у судовому засіданні за присутності обвинуваченого та його захисника.
Показання свідків захисту ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_32 , ОСОБА_38 підтверджують факт конфлікту між обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_5 і не спростовують винуватість обвинуваченого.
Досліджені документи та висновки експертів є процесуальними джерелами доказів відповідно до вимог частини 2 ст. 84 КПК України, отримані в порядку, передбаченому КПК України, а саме:
внаслідок проведення компетентною особою (слідчим) передбачених КПК України слідчої дії - слідчого експерименту відповідно до вимог ст. 240 КПК України;
експертизи проведені на підставі постанов слідчого, що відповідає вимогам норм КПК України.
Зазначені докази не викликають сумнівів у своїй достовірності, оскільки містять інформацію, яка відповідає дійсності. В своїй сукупності докази є достатніми та взаємопов'язаними між собою.
Вищенаведені докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку, встановленому КПК України.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши обставини, підтверджені доказами, що досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд вважає доведеним факт заподіяння обвинуваченим ОСОБА_3 умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 125 КК України.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний злочин, який відповідно до статті 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у психіатричному кабінеті не перебуває, раніше не судимий.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, в тому числі відсутність встановлених судом обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції частини 2 статті 125 КК України у виді штрафу.
Беручи до уваги подання потерпілим заяви про залишення поданого ним у кримінальному провадженні цивільного позову без розгляду та зважаючи на вимоги частини 5 ст. 128 КПК України та статей 13, 257 ЦПК України, суд доходить висновку, що цивільний позов ОСОБА_5 слід залишити без розгляду.
Питання щодо долі речових доказів судом не вирішується у зв'язку з їх відсутністю.
Процесуальних витрат в кримінальному провадженні не понесено.
З огляду на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому немає правових підстав для вирішення даного питання.
Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим по пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1