Справа № 464/6296/18
пр.№ 1-кп/464/28/19
07.03.2019 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
законного представника потерпілої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львову кримінальне провадження (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140070003313 від 06.11.2018р.) про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоноград Львівської області не працюючого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
- у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
ОСОБА_7 06.11.2018 року близько 17.00 год., перебуваючи неподалік магазину “Вопак”, що за адресою м.Львів, вул.Стрийська, 85 А, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до малолітньої ОСОБА_4 та під час спілування із нею схопив її за зап'ястя лівої руки та знявши із середнього пальця відкрито викрав золотий перстень потерпілої, вагою 1,5 г., вартістю 1098 грн, спричинивши їй матеріальної шкоди на зазначену суму.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні вину у вчинені злочину визнав частково, та показав, що дійсно відкрито заволодів майном потерпілої, проте, зробив це з метою виховного впливу на неї, оскільки остання кидала запалені петарди у вікно його знайомої. При цьому, жодного насильства щодо потерпілої не застосовував та не погрожував їй. Те, що такими діями вчинив злочин усвідомив лише після затримання, у вчиненому щиро кається та просить його суворо не карати.
Крім часткового визнання обвинуваченим вини його вина у вчинені злочину доведена зібраними та дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме
показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка зазначила, що 06.11.2018р. біля 17.00 год, вона перебувала поблизу будинку по вулиці Стрийській та палила сірники, за що на неї насварила жінка, яка проживає у цьому ж будинку. Після чого до неї підійшов ОСОБА_7 , який показав посвідчення та представився, як працівник поліції, запитався чи є у неї батьки, після чого сказав, що наявне у неї кільце може бути краденим і він його вилучає для перевірки, а забрати його вона може разом з батьками у Сихівському відділку поліції. Після чого у подвір'ї магазину “Вопак” він, тримаючи її за зап'ястя руки зняв з середнього пальця лівої руки золоте колечко. Під час зняття кільця обвинувачений стиснув їй зап'ястя лівої руки, чим спричинив їй фізичний біль, проте, жодних саден, синяків, подряпин чи інших ушкоджень у неї при цьому не виникло.
даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 07.11.2018р., з якого вбачається, що ОСОБА_5 під час проведення слідчої дії, за такими ознаками, як форма колечка, форма візерунка та камінчика, впізнала золоте кільце з камінчиком та візерунком під №3, як те що було відкрито викрадено 06.11.2018р. у малолітньої потерпілої ОСОБА_4
даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 07.11.2018р., з якого вбачається, що ОСОБА_4 під час проведення слідчої дії, за такими ознаками, як форма візерунку та камінчика, впізнала золоте кільце з камінчиком та візерунком під №1 як те, що було відкрито викрадено 06.11.2018р. у неї
даними протоколу пред'явлення особи до впізнання від 07.11.2018р., згідно якого малолітня потерпіла ОСОБА_4 за такими ознаками, як голова, колір волосся, тілобудова, зріст, очі, впізнала особу № 1 яким був обвинувачений ОСОБА_7 , як особу, яка відкрито заволоділа золотим кільцем
даними листа ПТ “Ломбард” заставно-кредитний дім, згідно якого при проведення огляду кільця з камінчиком з металу жовтого кольору і візерунком встановлено, що таке виготовлено із золота 583 проби, загальна вага 1,5 г, чиста вага 1,49 г, оціночна вартість у “Скарбниці” даного кільця при закладі терміном на 14 днів становить 1098 грн.
Оцінюючи зібрані та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку що такі є належними та допустимими, а їх сукупність є достатньою для висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину.
При цьому суд не бере до уваги наданий як доказ відеозапис з камер спостереження магазину “Вопак”, оскільки такий являє собою не безпосередній запис із камер відеоспостереження, отриманий в порядку тимчасового доступу, а запис на мобільний телефон трансляції відеозапису на комп'ютерній техніці у приміщенні магазину, відтак, наданий суду запис не є ані оригіналом, ані належною копією, тому такий в силу ст.86 КПК України є недопустимим доказом, оскільки отриманий не в порядку передбаченому кримінальним процесуальним кодексом.
Проте,неприйняття судом цього доказу не спростовує висновку про винуватість обвинуваченого, оскільки його винуватість поза розумним сумнівом підтверджується сукупністю досліджених та вищенаведених належних та допустимих доказів.
Органом досудовго розслідування дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України, однак, суд вважає, що така кваліфікація його не є вірною виходячи з наступного.
Згідно роз'яснень, що містить постанова Пленуму ВСУ “Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 за N 10, під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого при грабежі, слід розуміти умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (завдання удару, побоїв, незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння. Такі насильницькі дії, вчинені під час грабежу, повністю охоплюються частиною другою статті 186 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК не потребують.
Проте стороною обвинувачення жодними доказами не доведено вчинення ОСОБА_7 до потерпілої ОСОБА_4 під час заволодіння її майном, таких дій як заподіяння потерпілій легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, завдання удару, побоїв, незаконне позбавлення волі, що не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння. Також не встановлено висловлення погроз, у будь-якій формі, на адресу потерпілої ОСОБА_4 зі сторони обвинуваченого ОСОБА_8 .
Показання потерпілої про фізичний біль під час зняття золотого колечка, за відсутності фактичних даних про будь-які тілесні ушкодження свідчить про наявність сумніву щодо зазначеної обставини, який в силу ст.62 Конституції України тлумачиться на користь обвинуваченого.
За наведених обставин, суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.1 ст.186 КК України, оскільки він відкрито викрав чуже майно .
При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, особу винного.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , серед передбачених ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо малолітнього.
З огляду на вчинення обвинуваченим злочину середньої тяжкості, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, наведені вище, дані досудової доповіді, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який згідно ст.89 КК України судимості немає, посередньо характеризується за місцем проживання та приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді арешту в межах санкції ч.1 ст.186 КК України, що буде достатнім покаранням виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст.373,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання - 6 (шість) місяців арешту.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 06.11.2018 року, тобто, з часу фактичного затримання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_7 - тримання під вартою- залишити без змін.
Речові докази: золоте кільце з камінчиком, що знаходиться в камері зберігання у Сихівському ВП ГУ НП у Львівський області - повернути потерпілій ОСОБА_4 ; диск CD-R -залишити в матеріалах справи; світлу олімпійку, посвідчення члена сім'ї загиблого, видане на ім'я ОСОБА_7 , в гаманці чорного кольору, шеврон військова комендатура Дніпропетровськ, які знаходиться в камері зберігання Сихівського ВП ГУ НП у Львівський області - повернути ОСОБА_7 .
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча ОСОБА_1