Справа № 464/6391/18
пр.№ 1-кс/464/558/19
05 березня 2019 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Галичани Городоцького району Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,інваліда 3 групи, неодруженого, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого,
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КПК України, а саме у вчиненні заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великих розмірах та у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.
Слідчий СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 за погодженням із заступником керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. В обгрунтування покликається на те, що останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КПК України, максимальне покарання за які встановлено на строк до 8 років позбавлення волі. В клопотанні зазначено, що під час досудового розслідування, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
В судовому засіданні, прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити, з підстав, наведених у клопотанні.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити. Вказує, що підозра не обгрунтована, прокурором не доведено наявність ризиків, а відтак такі є припущеннями. Прокурор у судовому засіданні та слідчий у клопотанні навіть не доводили неможливість застосування інших, більш м'яких видів запобіжних заходів. Вважає, зо достатнє обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
У судовому засіданні підозрюваний підтримав доводи захисника. Просив врахувати те, що він раніше не судимий, наявність місця проживання, його вік, стан здоров'я, є особою з інвалідністю 3 групи, наявність на його утриманні матері похилого віку.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, перевіривши докази, якими обгрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи вчинити інше правопорушення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягнення особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, згідно витягу з ЄРДР №12018140070000048 від 04.01.2018 вбачається, що до останнього внесені відомості з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.366 КК України про те, що в ході досудового розслідування перевіряється інформація про можливе складання працівниками ТзОВ «Галицька Магістраль» завідомо неправдивих документів, що стосуються обсягів виконаних робіт при проведенні ремонтних робіт доріг м.Львова впродовж 2015 року.
28.02.2019 внесено відомості до ЄРДР про те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТзОВ «Галицька Магістраль», будучи службовою особою даного підприємства, уповноваженою на здійснення адміністративно-господарських функцій, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, протягом вересня-грудня 2015, переслідуючи мету збагачення за рахунок незаконного збільшення доходів ТзОВ «Галицька Магістраль», директором якого він є, шляхом внесення неправдивих відомостей про об'єми фактично виконаних будівельних робіт в акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, заволодів бюджетними коштами на загальну суму 249 552,00 грн. без ПДВ.
28.02.2019 ОСОБА_4 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.
З наданих до клопотання копій матеріалів досудового розслідування вбачається, що доказами, які обгрунтовують підозру ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні є: висновок судової будівельно-технічної експертизи № 6339 від 18.02.2019, протокол допиту свідка ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол допиту свідка ОСОБА_10 .
При цьому, суд зауважує, що у розумінні положень, наведених у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим цим Кодексом.
Слідчий суддя вважає можливим погодитись із прокурором щодо наявності певного рівня ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
В той же час згідно з положеннями ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , є пенсіонером, особою з інвалідністю 3 групи, раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання. Зі слів ОСОБА_4 має на утриманні матір похилого віку, за якою здійснює догляд.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина третя статті 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Статтею 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
На переконання суду, достатнім та ефективним для усунення виявлених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у даному кримінальному провадженні є застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання одночасно з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 наступних обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- - прибувати до слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м.Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що особисте зобов'язання є достатньою мірою запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , щоб запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Керуючись ст.ст.176-179, 184, 186-187, 193-194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,
в задоволенні клопотання слідчого СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого СВ Сихівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м.Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього вище обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого СВ Сихівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1