Справа №463/1646/19
Провадження №1-кс/463/885/19
про арешт майна
12 березня 2019 року слідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого Другого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) слідчого управління Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про накладення арешту у кримінальному провадженні за №62019140000000173 від 4 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
11 березня 2019 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на: автомобіль «RENAULT MEGANE», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 ; житлового будинку, загальною площею 175,8 кв.м., за реєстраційним номером 11212461234, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 ; земельну ділянку за кадастровим номером 6123410100:02:020:0454, площею 0,05 га, яка належать на праві власності ОСОБА_5 .
Подане клопотання мотивує тим, що у провадженні Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові перебувають матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019140000000173 від 4 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , працюючи начальником сектору реагування патрульної поліції Шумського відділення поліції Кременецького відділу поліції ГУ НП в Тернопільській області, та діючи у складі екіпажу, 2 березня 2019 року, приблизно о 18.00 год. зупинив транспортний засіб марки «БМВ 320Д», з реєстрацією Польської Республіки НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 . В ході перевірки документів водія працівники поліції повідомили останньому, що у них є підстави вважати, що він керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Враховуючи, що вказаний автомобіль був наданий ОСОБА_7 ОСОБА_8 ,він зателефонував до ОСОБА_8 , щоб той допоміг у даній ситуації. В подальшому, при зустрічі з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 вказав ОСОБА_8 на необхідність надання йому ОСОБА_7 неправомірної вигоди в сумі 5000 грн. за невжиття ним заходів до притягнення його до відповідальності. Вказані кошти були одержані ОСОБА_4 7 березня 2019 року орієнтовно о 16 год. 20 хв. на території автозаправної станції «WOG», за адресою: Тернопільська область, м.Кременець, вул. Лятуринської, 17. Враховуючи те, що вказані речі мають важливе значення для встановлення та фіксації важливих обставин у кримінальному провадженні, є достатні підстави вважати, що такі є, зокрема, є набутими злочинним шляхом, а тому просить клопотання задовольнити ти та накласти арешт на майно.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав, з мотивів викладених в ньому, просив таке задовольнити.
Підозрюваний відносно задоволення клопотання щодо автомобіля не заперечив, відносно нерухомого майна заперечив, вказав, що таке набуте не в шлюбі.
Власник майна ОСОБА_5 відносно арешту нерухомого майна заперечила та пояснила, що частку в будинку та земельну ділянку їй подарував дідусь. Земельна ділянка станом на сього розділена на дві частини, під будинку та сад, яким присвоєно окремі кадастрові номери.
Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши представлені матеріали клопотання, приходжу до наступного.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 4 березня 2019 року вбачається, що Другий слідчий відділ слідчого управління Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснює досудове розслідування кримінального провадження №62019140000000173 від 4 березня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, стосовно вчинення отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди.
Як вбачається із матеріалів клопотання, зокрема витягу з інформаційної системи НАІС НП України ОСОБА_4 з 28 серпня 2011 року - є власником автомобіля «RENAULT MEGANE», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у приватній власності дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_5 з 18 липня 2017 року перебуває земельна ділянка за кадастровим номером 6123410100:02:020:0454, площею 0,05 га., а з 23 липня 2013 року - житлового будинку за реєстраційним номером 11212461234, загальною площею 175,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності. Частка будинку набута на підставі договору дарування від 23 липня 2013 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Сторона обвинувачення довела, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням може бути виконане. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Метою накладення арешту на майно, є забезпечення збереження майна та у разі підтвердження кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 368 КК України, - можлива конфіскація майна.
Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частина 2 статті 60 СК встановлює презумпцію, відповідно до якої кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Це має велике практичне значення як при здійсненні правомочності, пов'язаної зі спільною сумісною власністю подружжя, так і у разі поділу спільного майна дружини і чоловіка.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у приватній власності дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_5 з 18 липня 2017 року перебуває земельна ділянка за кадастровим номером 6123410100:02:020:0454, площею 0,05 га, а тому така вважається спільною сумісною власністю подружжя, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до переконання, що на таку може бути накладено арешт з метою збереження майна та у разі підтвердження кваліфікації дій підозрюваного за ч. 3 ст. 368 КК України, - можливої конфіскації майна. Крім того, арешт може бути накладено на автомобіль «RENAULT MEGANE», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , оскільки такий належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 .
Стосовно накладення арешту на частину будинку, які належать дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Оскільки будинок набутий ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 23 липня 2013 року, а тому вважається особистою приватною власністю ОСОБА_5 , у зв'язку з чим відсутні правові підстави для накладення на нього арешту в даному кримінальному провадженні.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна, а саме автомобіля та земельної ділянки.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню майна, яке може бути конфісковано.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження майна, яке може бути конфісковано, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню частково в частині накладення арешту на автомобіль та земельну ділянку. Однак в частині накладення арешту на частину житлового будинку, яка належить на праві власності дружині підозрюваного - ОСОБА_5 , та не є спільною сумісною власністю, а також беручи до уваги, що право власності є непорушним, а остання не є учасницею кримінального провадження, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 236, 395 КПК України, -
клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 про накладення арешту - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль «RENAULT MEGANE», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , земельну ділянку за кадастровим номером 6123410100:02:020:0454, площею 0,05 га, яка належать на праві власності ОСОБА_5 .
В решті вимог - відмовити за безпідставністю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1