Справа № 451/440/18
07.03.2019 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участі:секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140280000141 від 24.03.2018 відносно обвинуваченого
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, згідно ст . 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
з участю сторін:
обвинувачення-прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 19.03.2018р. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, через пошкоджену огорожу проник на територію господарства ОСОБА_5 , що розташоване в АДРЕСА_2 . В подальшому підійшов до вікна приміщення будинку, приклавши фізичну силу пошкодив його, а саме розбив скло даного вікна та не маючи дозволу від власника через пошкоджене вікно, без мети вчинення крадіжки, проник у середину приміщення вказаного будинку, де тимчасово перебував до 23.03.2018р., тим самим вчинив дії, що полягають у незаконному проникненні до володіння потерпілого ОСОБА_5 , а саме житлового будинку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованому йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, та пояснив, що дійсно незаконно проник у приміщення житлового будинку по АДРЕСА_2 та перебував там деякий час. Просить його суворо не карати. Не заперечує проти розгляду справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.
Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, суд, з'ясувавши думку учасників судового засідання, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Також, обвинуваченому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.
За таких обставин, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла - доведена у повному обсязі.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого - вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, його щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, а також думку потерпілого, який просив суворо не карати, пом'якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає недоцільним відбування покаранняи в умовах ізоляції від суспільства та приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України з покладенням обов"язків передбачених ст. 76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 /двох/ років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 /одного/ року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки згідно ст.76 КК України, а саме: періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи, навчання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Кам'янка-Бузький районний суд шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1