справа № 462/7198/18
Провадження № 2-а/462/41/19
11 березня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді - Гедз Б.М.
за участю секретаря - Рущак Т.О.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду адміністративну справу за позовомБеновського ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної Фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
Позивач звернувся з позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил №6385/20908/18 від 30.10.2018 р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою Львівської митниці ДФС від 30.10.2018 р. у справі № 6385/20908/18 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн. Вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем без повного та належного дослідження всіх обставин справи, оскільки не враховано те, що позивач є нерезидентом України в розумінні підпункту "в" п. 33 ч. 1 ст. 4 МК України, оскільки працює та проживає на законних підставах у ОСОБА_4, прийнятий на тимчасовий консульський облік Консульства України в Гданську з 08.12.2017 р. до 29.07.2021 р. А згідно ч. 1 ст. 380 МК України нерезиденту дозволяється тимчасове ввезення транспортних засобів особистого користування на строк до одного року за умови реєстрації цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Він є власником транспортного засобу "OPEL ZAFIRA", р.н. ZGY 23583, який зареєстрований в уповноваженому органі ОСОБА_4. Просить поновити строк звернення до суду, оскільки постанову отримав 06.11.2019 р., до суду звернувся 13.11.2019 р. та позов задовольнити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним у позовоній заяві. Просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, тому суд вважає за можливе розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не пілягає з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Судом встановлено, що 18.10.2018 р., близько 02 год. в зону митного контролю по смузі руху "зелений коридор" митного поста "Угринів" Львівської митниці ДФС прибув автомобіль марки "OPEL ZAFIRA", р.н. ZGY 23583, під керуванням ОСОБА_3, належний останньому, який слідував з України до РП.
З постанови в справі про порушення митних правил № 6385/20900/18 вбачається, що в ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та особу, яка його переміщувала, в АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДМС встановлено, що 25.09.2018 р. гр. України ОСОБА_3 ввіз на митну територію України через "Угринів" Львівської митниці ДФС автомобіль марки "OPEL ZAFIRA", р.н. ZGY 23583, без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України. Водночас було встановлено відсутність в ПІК "Інспектор" та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території вказаного автомобіля, станом на 18.10.2018 р.
Відповідно до п.33 ч.1 ст.4 МК України нерезиденти це фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.
Як вбачається з копії паспорта позивача, ОСОБА_3 прийнятий на тимчасовий консульський облік Консульством України в Гданську з 08.12.2017 р. до 29.07.2021 р., відтак не є нерезидентом в розумінні підпункту "в" п. 33 ч. 1 ст. 4 МК України, оскільки не має постійного місця проживання за межами України, а лише прийнятий на тимчасовий консульський облік Консульством України в Гданську.
Згідно ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обовязковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (ч.5 ст.380 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 381 МК України транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів з метою вільного обігу.
Згідно гл. 55 р. ХІІ МК України поміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обовязковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобовязання, застосування заходів гарантування тощо).
Відтак, пропуск 25.09.2018 р. на митну територію України автомобіля марки "OPEL ZAFIRA", р.н. ZGY 23583, кузова W0L0TGF7522078799, здійснено у порядку, передбаченому номами ч. 1 ст. 381 МК України - в митному режимі "транзит", на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Ч. 3 ст. 470 МК України передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі пятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Хоча вищевказаний транспортний засіб не є транспортним засобом комерційного призначення, на нього поширюється регулювання ч. 3 ст. 470 МК України, так як згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного Кодексу України термін "товар" вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття "транспортний засіб особистого користування" охоплюється поняттям "товар", оскільки він є рухомою річчю.
Нормами ст.ст. 90, 93 МК України визначено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставлені у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України.
Відповідно до ст.ст.73,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.
Оскільки постанову в справі про порушення митних правил від 30.10.2018 р. позивач отримав 06.11.2019 р., що підтверджено штампом поштового відправлення, до суду звернувся 13.11.2019 р., тому пропущений строк звернення до адміністративного суду підлягає поновленню на підставі ст. 121 КАСУ.
Однак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанова в справі про порушення митних правил № 6385/20900/18 від 30.10.2018 р. винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття ухвали; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України витрати по сплаті судового збору необхідно компенсувати за рахунок держави, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.288 КУпАП.
Керуючись ст.ст.90, 95, 192, 458, 460 МК України, ст.ст.2, 6, 77,139, 229, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Львівської митниці Державної Фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку Восьмого Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: (підпис) ОСОБА_5
З оригіналом згідно.
Суддя: Б.М.Гедз