Справа № 442/1214/19
Провадження № 2/442/674/2019
"12" березня 2019 р. м. Дрогобич
Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Курус Р.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
20.02.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
20.02.2019 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області було зроблено запит в Відділ адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області про отримання відомостей щодо реєстрації місця проживання відповідача, відповідь на який судом отримано 07.03.2019 року.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175, 177 ЦПК України.
Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи наведене, вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. п. 7, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме, не містить:
відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались;
зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи;
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Вимогами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику
Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі
“Креуз проти Польщі” (Kreuz V. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати
доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди
самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Позивачем ж подано клопотання про відстрочення сплати судового збору з тих підстав, що він не має можливості працювати за станом здоровя, а значна частина його коштів спрямована на оплату комунальних послуг, купівлю продуктів харчування та ліків. А відтак, в зв'язку з скрутним матеріальним становищем просить відстрочити оплату судового збору до моменту ухвалення рішення.
Однак, жодних доказів щодо підтвердження свого скрутного матеріального становища та неможливості здійснити оплату судового збору позивачем суду не надано.
Разом з тим, відповідно до Закону України до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (1921 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
А від так, оскільки в даному позові заявлено одну вимогу немайнового характеру, позивачу слід сплатити 768,40 грн. судового збору, які перерахувати на наступний рахунок:Дрогоб. УК/м.Дрогобич/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38007496; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31216206013014; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу*;101;_ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).
Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов'язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов'язана оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.
При таких обставинах дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для її усунення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та їм повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя