Справа № 461/1487/19
Провадження № 1-кс/461/1902/19
06.03.2019 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові скаргу представника власника майна ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-
04.03.2019 р. до суду поступила скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 , в якій просив слідчого суддю зобов'язати прокурорів прокуратури Львівської області в провадження якого знаходиться кримінальне провадження №42018140000000136 від 04.05.2018 р. за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України негайно повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки Форд Транзит (Ford Transit) НОМЕР_1 . Зазначив, що 03.05.2018 р. під час огляду місця ДТП у водія ОСОБА_5 вилучено зазначений автомобіль, який відповідно до постанови від 05.05.2018 р. визнано речовим доказом. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.05.2018 р. та 15.05.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вказаний автомобіль. Крім цього, слідчий суддя в цій ухвалі зазначив, що вилучене майно підлягає негайному поверненню. 11.02.2019 р. прокурор прокуратури Львівської області ОСОБА_6 звернулась до Галицького районного суду про накладення арешту на автомобіль марки Форд Транзит (Ford Transit) НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 . Слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_7 у накладенні арешту відмовлено. 22.02.2019 р. представником ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_4 подано клопотання прокурору та слідчому про повернення тимчасово вилученого майна. Проте станом на 27.02.2019 р. вказаний автомобіль власнику не повернуто, відповіді на клопотання не отримано. Просить скаргу задовольнити.
ОСОБА_4 в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги. Через канцелярію суду поступило клопотання адвоката ОСОБА_4 про розгляд скарги без його участі, підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяви, пояснення, заперечення на скаргу від слідчого та прокурора до суду не поступали. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши наявні матеріали скарги суд прийшов до наступного висновку.
03.05.2018 р. під час проведення огляду місця події з місця ДТП вилучено автомобіль Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 .
Постановою слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_8 . Від 05.05.2018 р. вказаний автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42018140000000136 від 04.05.2018 р. за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України.
ОСОБА_4 в скарзі зазначає, що станом на 27.02.2019 р. автомобіль марки Форд Транзит (Ford Transit) НОМЕР_1 , який є тимчасово вилученим майном, власнику не повернуто, відповіді на клопотання про повернення автомобіля не отримано.
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 237 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 с. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Частина 5 ст. 171 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 10.05.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Львівської області ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140000000136. Вказаною ухвалою слідчого судді встановлено наступне.
«Прокурор у клопотанні зазначив, що 03.05.2018 р. під час проведення огляду місця події з місця ДТП вилучено автомобілі Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_3 та Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 . Крім цього, в ході огляду місця події з службового автомобіля Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_3 вилучено відео реєстратор DVR-230F, інвентарний номер 0916533 разом із флеш-картою. Вказані транспортні засоби та відео реєстратор DVR-230F разом із флеш-картою визнані речовими доказами та тимчасово вилучені протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 03.05.2018 р.
Прокурор другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Львівської області ОСОБА_9 звернувся в суд з даним клопотанням 08.05.2018 року. Отже, прокурор пропустив передбачений ч.5 ст. 171 КПК України строк звернення до суду з вказаним клопотанням.
Оскільки клопотання прокурора поступило в суд з порушенням строків звернення 08.05.2018 р., то у відповідності з ч.5 ст. 171 КПК України автомобілі Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_3 та Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 та відеореєстратор DVR-230F, інвентарний номер 0916533 разом із флеш-картою, які вилучені під час огляду місця ДТП мали б повернутись власнику згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України».
Крім цього, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 15.05.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Львівської області ОСОБА_9 про арешт автомобіля марки «Ford Transst» д.н.з. НОМЕР_1 .. Вказаною ухвалою слідчого судді встановлено наступне:
«Встановлено, що слідчим відділом прокуратури Львівської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018140000000136 від 04.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ст. 286 ч. 1 КК України… Ухвалою слідчого судді від 10.05.2018 відмовлено в арешті вказаних транспортних засобів та відео реєстратора.
Встановлено, що в матеріалах клопотання відсутні докази щодо повернення вищевказаного автомобіля. Тому автомобіль марки Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 перебуває в статусі тимчасово вилученого. Таким чином, власник автомобіля позбавлений права ним користуватися та розпоряджатися. Вилучене майно знаходиться в органах досудового розслідування. Але воно підлягає негайному поверненню власнику.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання.»
Ухвали слідчого судді від 10.05.2018 р. та 15.05.2018 року слідчим та прокурором не оскаржувались, є такими, що вступили в закону силу.
В скарзі ОСОБА_4 зазначив, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_7 від 13.02.2019 р. відмовлено в задоволенні аналогічного клопотання про накладення арешту на автомобіль марки Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 . Прокурор всупереч вимогам п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України щодо змагальності сторін не спростував доводи скаржника та не надав доказів того, що існує будь-яка ухвала слідчого судді (яка набрала законної сили) про арешт вищезазначеного автомобіля.
Отже, органу досудового розслідування слідчими суддями неодноразово було відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль марки Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 .
Ч.2 ст.21 КПК України передбачено, що вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Ст. 6 параграфу 1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності. Який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata...,тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Відповідно до цього принципу жодна сторона не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повторний перегляд порушеного питання не може розглядатися як прихована апеляція, і сама можливість двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду, (п. п. 51, 52 у справі «Науменко проти України» № 41984/98, рішення від 09 листопада 2004 року).
Враховуючи національне законодавство та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя зазначає, що ухвали слідчих суддів від 10.05.2018 р., 15.05.2018 р., якими відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль марки Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 , та встановлені цією ухвалою обставини не можуть бути поставлені під сумнів.
Зокрема ухвалою слідчого судді від 15.05.2018 року встановлено, що автомобіль марки Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 перебуває в статусі тимчасово вилученого, знаходиться в органу досудового розслідування без законних підстав і підлягає негайному поверненню власнику.
Згідно з ст. 2 КПК Ураїни завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном і ніхто не може бути протизаконно обмежений в реалізації свого законного права власності.
Відповідно до ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;
4) у разі скасування арешту.
Враховуючи те, що з травня 2018 року транспортний засіб марки Форд Транзит (Ford Transit) НОМЕР_1 знаходиться в органу досудового розслідування прокуратури Львівської області без належної на це правової підстави, слідчий та прокурор мав достатній час для відшукання слідів злочину на автомобілі, порушуються гарантовані Конституцією України права власника автомобіля ОСОБА_3 на вільне володіння, розпорядження та користування належним йому майном, слідчий суддя вважає неправомірною бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України і вважає необхідним зобов'язати прокурора повернути це майно.
Крім цього, відповідно до п.15 ч.1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі засаді змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом у їх переконливості. Слідчий та прокурор в судове засідання не прибули, відтак не спростували доводів скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 306, 307 КПК України, суд -
Скаргу представника власника майна ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Зобов'язати прокурора прокуратури Львівської області в провадження якого знаходиться кримінальне провадження № 42018140000000136 від 04.05.2018 р. за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України негайно повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки Форд Транзит (Ford Transit) НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1