№ 1-кп/479/12/19
479/842/17
12 березня 2019 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро кримінальне провадження №12015150250000427 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, працюючого старшим майстром Кривоозерського ПАЛу, має вищу освіту за фахом педагог, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпіла ОСОБА_6 ,
03 грудня 2015 року близько 13.40-14.00 год. обвинувачений ОСОБА_7 прибув до приміщення їдальні Кривоозерського професійного аграрного ліцею, розташованого по вул. Калантирська, 7 в смт.Криве Озеро Миколаївської області. Тримаючи в руці фотоапарат, зайшов до кабінету лабораторії ПАЛ, де під час обіду за столом сиділи та пили чай майстри: потерпіла ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , колишній учень ліцею ОСОБА_10 , та за перегородкою мила посуд учениця ОСОБА_11 .. Не пояснивши причин, обвинувачений направив фотоапарат на стіл, на заперечення потерпілої ОСОБА_6 , яка піднялась із-за столу, закриваючи рукою об'єктив, між ними виникла словесна перепалка. В ході сварки з ОСОБА_6 у ОСОБА_3 на підставі раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій. Усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 один удар правою рукою в область лівого плеча. Від завданого удару потерпілій ОСОБА_6 при вище вказаних обставинах в результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 відповідно до висновку екперта №774 від 16 грудня 2015 року заподіяні наступні тілесні ушкодження: забій лівого плечового суглобу, гіпертонічний криз, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинувачені категорично не визнав, суду пояснив, що 03 грудня 2015 року, виконуючи свої посадові обов"яки старшого майстра Кривоозерського ПАЛ дійсно о 13.40-14.00 год. зайшов до лабораторії, тримаючи в руках фотоапарат для фотографування матеріалів для обновлення стендів, де за столом сиділи обідали майстри ліцею: потерпіла ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , колишній учень ліцею ОСОБА_10 , учениця ліцею ОСОБА_11 мила посуд біля умивальника. Фотографуючи стенди в лабораторії, раптово до нього підбігла потерпіла ОСОБА_6 , намагаючись вирвати з рук фотоапарат, але він, уникаючи нападу ОСОБА_6 , заднім ходом вийшов з лабораторії. Через деякий час йому стало відомо, що ОСОБА_6 зверталась за медичною допомогою. Обвинувачений вказував, що він особисто тілесні ушкодження ОСОБА_6 не завдавав, цивільний позов не визнав.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, 03 грудня 2015 року близько 13.40 год. в кабінеті лабораторії приміщення їдальні Кривоозерського професійного аграрного ліцею, розташованого по вул.Калантирська, 7 в смт.Криве Озеро Миколаївської області, разом з майстром ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , колишнім учнем ліцею ОСОБА_10 під час обіду за столом пили чай, біля умивальника учениця ліцею ОСОБА_11 після практичних занять мила посуд. До кабінету з фотоапаратом в руці забіг обвинувачений ОСОБА_7 , направився до столу та почав їх фотографувати, вона встала із-за столу, намагалась рукою закрити об'єктив, на що обвинувачений в присутності колег по роботі, колишнього учня ПАЛ, умисно рукою наніс їй удар правою рукою в ліве плече, спричинивши легке тілесне ушкодження. Від завданого удару та нахабної поведінки ОСОБА_3 на робочому місці у неї різко розболілась голова, та боліло все тіло, тому вона звернулась до медичної сестри за допомогою. Так як медична сестра при вимірюванні тиску встановила, що він був понад норму, було викликано швидку медичну допомогу, та її госпіталізовано до Кривоозерської ЦРЛ. Витрати на лікування в сумі склали 634 грн., потерпіла відмовилась про їх стягнення з обвинуваченого, при цьому просила задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 25 тис. грн. відшкодування моральної шкоди.
Не зважаючи на те, що обвинувачений винним себе в скоєні злочину не визнав, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 в спричиненні тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілій ОСОБА_6 , знайшла підтвердження в судовому засіданні, а його твердження, що він не наносив тілесних ушкоджень потерпілій, а саме один удар правою рукою в ліве плече, не відповідають дійсності.
Доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дає оцінку з точки зору достатності, достовірності та допустимості, та відповідно до яких у суду не викликає сумніву той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 у вказаний час та місці при зазначених обставинах, умисно завдав потерпілій ОСОБА_6 легкої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Про зазначене свідчать покази свідків безпосередніх очевидців події, яка мала місце між обвинуваченим та потерпілою:
Свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , в суді підтвердили про те, що 03 грудня 2015 року разом з ОСОБА_6 перебували в лабораторії Кривоозерського ПАЛ, несподівано до якої зайшов з фотоапаратом в руках ОСОБА_3 .. Не пояснюючи нічого, почав фотографувати їх та стіл, за яким вони сиділи. Вони підтвердили, що піднявшись із-за столу потерпіла ОСОБА_6 , закриваючи рукою об"єктив фотоапарату, запитувала обвинуваченого з якого дива він всіх фотографує, після чого ОСОБА_3 наніс удар правою рукою в область лівого плеча ОСОБА_6 ..
Свідок ОСОБА_8 вказала, що потерпіла ОСОБА_6 також запитувала обвинуваченого ОСОБА_7 , чому він протягує руки, на що обвинувачений відповідав, що руки не піднімає.
Покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , потерпілої ОСОБА_6 також узгоджуються та підтверджується ними при проведенні слідчих експериментів, згідно даних протоколів проведення слідчих експериментів та фототаблиць від 16 червня 2016 року (а.с.65-80).
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердила, що 03 грудня 2015 року близько 15.00 год. до неї як до медичної сестри ліцею за медичною допомогою звернулась потерпіла ОСОБА_6 , повідомивши про погане самопочуття, при цьому вона мала нервове збудження, високий тиск "220/100", тому вона надала їй медичну допомогу та було змушена викликала швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні підтвердив, що 03 грудня 2015 року, виконуючи обов'язки директора Кривоозерського професійного аграрного ліцею, після конфлікту обвинуваченого ОСОБА_7 з потерпілою ОСОБА_6 проводив службове розслідування.
Пояснення вказаних свідків та потерпілої ОСОБА_6 є логічними, послідовними, не містять протиріч, узгоджуються з доказами, наявними в матеріалах провадження, а саме:
- заявою потерпілої ОСОБА_6 від 03 грудня 2015 року на ім"я т.в.о.начальника Кривоозерського ВП Врадіївського ВП ГУНП у Миколаївській області про прийняття мір до ОСОБА_3 , який 03 грудня 2015 року в приміщенні лабораторії кухарів Кривоозерського ПАЛ, ударив її в ліве плече (а.с.54), за якою 04 грудня 2015 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015150250000427 про вчинення кримінального правопорушення та розпочато досудове розслідування за ч.2 ст.125 КК України (а.с.52);
- висновком експерта №774 від 16 грудня 2015 року, відповідно до якого потерпілій ОСОБА_6 03 грудня 2015 року від нанесеного одного удару в область лівого плечевого суглоба причинено легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. На лікуванні проведено 8 ліжко-днів(а.с.56-57).
- висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи№73-к від 11 липня 2016 року, відповідно до якого підтверджено висновки експерта №774 об'єктивними даними і динамікою клінічного спостереження про спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 03 грудня 2015 року, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (а.с.82-86).
Суд вищенаведені досліджені в ході судового розгляду даного кримінального провадження докази визнає належними, допустимими та такими, що мають значення у даному кримінальному провадженні.
Суд критично відноситься до показів свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , оскільки встановлено, що вони не були безпосередніми очевидцями події 03 грудня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , який відбувся в лабораторії ПАЛ. Нанесення удару ОСОБА_3 . ОСОБА_6 ніхто з них не бачив.
Крім того, в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_16 , яка надала покази про те, що 03 грудня 2015 року була черговою по їдальні та їй було відомо, що ОСОБА_3 мав відвідати лабораторію ПАЛ для проведення фотозйомки, коли вона зайшла до лабораторії, то суперечка між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вже тривала, при цьому потерпіла весь час намагалась видерти з рук ОСОБА_3 фотоапарат, він в свою чергу будь-яких тілесних ушкоджень нікому не завдавав. При цьому свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в суді вказали, що ОСОБА_16 безпосереднім очевидцем подій в лабораторії не була, тому, покази свідка ОСОБА_16 , обвинуваченого ОСОБА_7 відносно того, що ОСОБА_16 була присутньою в лабораторії під час конфлікту, суд не приймає до уваги.
Показання обвинуваченого про те, що він тілесних ушкоджень потерпілій не наносив спростовуються, крім показань потерпілої, висновком судово-медичних експертиз, протоколами проведення слідчих експериментів за участі потерпілої, свідків, підстави недовіряти яким у суду відсутні. Висловлену позицію обвинуваченого суд приймає як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Таким чином, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 діяв умисно, завдавши потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тому його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини та мотиви його вчинення, наслідки вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризуються за місцем проживання посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставини , що пом'якшують покарання судом, не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання судом, не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність, достатність та справедливість обрання обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу.
Положеннями ч.5 ст.74 КК України регламентовано, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 цього Кодексу.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.2 ст.125 КК України, є злочином невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п"ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Як вбачається із пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, останній вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.125 КК України, 03 грудня 2015 року, відтак на час ухвалення вироку сплинув, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України, трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень ч.3 ст.49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Як вбачається із наданої в розпорядження суду вимоги про судимість відносно ОСОБА_3 (а.с.134), останній раніше не судимий, за час судового розгляду нового злочину не вчиняв.
Тобто, перебіг трирічного строку давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125 КК України не переривався та сплинув на час ухвалення вироку.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно звільнити від призначеного покарання у виді штрафу, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_6 від позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 634 грн. відмовилась, тому суд залишає їх без розгляду.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь моральної шкоди, суд вважає, що вони підлягає частковому задоволенню. З урахуванням положень ст.1168 ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнала позивач, тривалістю відновлювального періоду, стану здоров"я потерпілої, тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, а також, що за період судового розгляду провадження обвинувачений у потерпілої вибачення не попросив, тому застосовуючи принцип розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин справи суд оцінює моральну шкоду потерпілого на суму 4 тис. грн..
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст.367-369, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 грн. в дохід держави.
На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов потрепілої ОСОБА_6 до ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 4 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Кривоозерський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.