490/1575/19 27.02.2019
нп 1-кс/490/1215/2019
Справа № 490/1575/19
23 лютого 2019 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва
ОСОБА_1 , за участю секретаря: ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні №12019150000000036 відомості про яке 01.02.2019 року внесені до ЄРДР:
ОСОБА_3 , 1995 року народження, лютого місця, 26 числа, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, українця, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого не офіційно водієм, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5
слідчий ОСОБА_6
підозрюваний ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_7
22 лютого 2019 року старший слідчий СУ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва із погодженим заступником начальника відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України у кримінальному провадженні №12019150000000036, відомості про яке 01.02.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вислухавши думку прокурора, який доводи клопотання підтримав, думку підозрюваного, захисника які проти застосування запобіжного заходу у виді триманні під вартою заперечували, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, у виді домашнього арешту, оскільки вважають що ризики, на які посилається прокурор не є реальними а повідомлена підозра не обґрунтована, дослідивши матеріали клопотання, матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов наступного.
Так, з клопотання та наданих слідчому судді матеріалів досудового розслідування вбачається, що 01.02.2019 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинення групою осіб, до складу якої входить ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 189 КК України, суть якого полягає у наступному.
На початку січня 2019 року, більш точного часу та дати органом досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_9 виник умисел на заволодіння чужим майном, а саме - частиною квартири потерпілого ОСОБА_10 , розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , вартість якої в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, під приводом повернення неіснуючого боргу шляхом вимагання.
До реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_9 залучила ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 (до шлюбу ОСОБА_13 ) та інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб, підтримуючи з ними зв'язок за допомогою мобільного телефону, надавала їм необхідну інформацію про свого чоловіка ОСОБА_10 , його переміщення, тощо.
Так, 15.01.2019 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діючи відповідно до спільно розробленого з ОСОБА_9 та невстановленими особами злочинного плану, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 , повідомили потерпілого ОСОБА_10 про неіснуючий борг останнього перед ОСОБА_9 та вказали на необхідність зустрічі для вирішення цього питання.
20.01.2019 ОСОБА_11 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_10 та призначив останньому зустріч в кафе «Танака», розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61-В.
Прибувши 20.01.2019р., на зустріч в заздалегідь обумовлене місце, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , та невстановлені в ході досудового розслідування особи, з корисливих мотивів, демонструючи потерпілому ОСОБА_10 предмет зовні схожий на пістолет, погрожуючи негайним заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень та висловлюючи на адресу останнього вимоги передачі грошових коштів в сумі 10 000 доларів США, змусили останнього написати розписку про повернення вказаної суми грошових коштів ОСОБА_9 після продажу зазначеної квартири. Вказаними діями ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , та невстановлені в ході досудового розслідування особи, змусили потерпілого змінювати засоби зявзку, місце проживання, тим самим переховуючись від останніх.
Продовжуючи свій злочинний умисел, 20.02.2019 ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що у потерпілого ОСОБА_10 в цей день має відбутися судове засідання у Ленінському районному суді міста Миколаєва, прибули на автомобілі «Опель» державний номер НОМЕР_1 до вказаного суду та стали чекати виходу ОСОБА_10 із приміщення суду.
Дочекавшись виходу потерпілого ОСОБА_10 із приміщення суду, діючи з корисливих мотивів, маючи на меті залякування потерпілого та спонукання останнього до сплати неіснуючого боргу, приблизно о 10 годині 20 хв. ОСОБА_12 та ОСОБА_11 посадили останнього до вищевказаного автомобілю, яким керував ОСОБА_3 та розпочали рух автомобіля по місту Миколаїв та за його межами. В салоні автомобіля, ОСОБА_11 наніс потерпілому ОСОБА_10 удар в обличчя, після чого спільно з ОСОБА_12 , вимагали від потерпілого передати ОСОБА_9 в якості повернення неіснуючого боргу, право власності на частини квартири АДРЕСА_5 , замість раніше заявлених вимог у передачі 10 000 доларів США.
У цей же день, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 змінили автомобіль «Опель» державний номер НОМЕР_1 на автомобіль «Форд» державний номер НОМЕР_2 , яким також продовжував керувати ОСОБА_3 , та разом із потерпілим ОСОБА_10 прибули до будинку АДРЕСА_4 , в якому проживає сестра потерпілого, для отримання оригіналів документів на квартиру.
Знаходячись біля вказаного будинку, ОСОБА_12 продовжуючи незаконну діяльність наніс потерпілому ОСОБА_10 один удар в обличчя та спільно з ОСОБА_11 , наполягали на поставленій вимозі.
Доки всі очікували на сестру потерпілого, скориставшись тим, що ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_3 відволеклися, ОСОБА_10 з місця вчинення кримінального правопорушення втік.
В результаті вказаних злочинних дій потерпілому ОСОБА_10 нанесено тілесні ушкодження у вигляді забоїв м'яких тканин обличчя.
За вказаних дій ОСОБА_3 підозрюється у вимозі передачі чужого права на майно (вимагання) у великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
23.02.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
Підозру ОСОБА_3 прокурор підтверджує зібраними доказами, зокрема: показаннями потерпілого від 01.02.2019 ОСОБА_10 , який пояснив, що хлопець на імя ОСОБА_15 разом з іншими невідомими йому особами вимагають передати його право на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 на користь його дружини ОСОБА_9 ; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_9 від 22.02.2019р.; протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; протоколами предьявлення особи для впізнання за фотознімками від 03.02.2019, відповідно до яких ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_12 та ОСОБА_11 як осіб, які вчинюють відносно нього вимагання та поргожують вбивством; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 04.02.2019, яка надала покази про те, що ОСОБА_10 шукають невідомі особи з кримінального середовища; протоколом допиту свідка адвоката ОСОБА_17 від 21.02.2019, яка пояснила, що 12.01.2019 ОСОБА_9 , з якою в цей день було укладено договір про надання правової допомоги, прибула до її офісу разом з двома чоловіками, одного з яких звали ОСОБА_15 . ОСОБА_9 залишила адвокату для подальшого зв'язку з приводу передачі права власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_3 номер телефону ОСОБА_18 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 21.02.2019, який надав покази про те, що він був присутній 20.01.2019 на зустрічі в кафе «Танака» яка відбулася у ОСОБА_10 з ОСОБА_9 та раніше невідомими йому особами чоловічої статі у кількості близько 8 осіб; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.02.2019 в ході яких свідок ОСОБА_19 впізнав ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , як осіб, які були присутні на зустрічі в кафе «Танака» 20.01.2019 та безпосередньо спілкувались з ОСОБА_10 ; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 , який пояснив про обставин вчиненого відносно нього злочину 20.02.2019; довідка з МЛШМД від 20.02.2019, згідно якої у ОСОБА_10 виявлені забої м'яких тканин обличчя; копії квитанцій щодо перерахунку ОСОБА_10 грошових коштів на користь утримання дитини на ім'я ОСОБА_9 ; витяги №157062730 та №157061519 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявності у ОСОБА_10 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; протокол огляду місця події від 20.02.2019 в ході якого вилучено автомобіль марки «Форд» д.н. НОМЕР_2 , на якому ОСОБА_3 ОСОБА_12 , ОСОБА_11 здійснювали переміщення ОСОБА_10 по місту Миколаїв та за його межами; протоколом затримання особи від 20.02.2019, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст.208 КПК України, в ході якого затримано ОСОБА_12 , під час особистого обшуку ОСОБА_12 виявлено закордонний паспота на ім'я потерпілого ОСОБА_20 , та розкладний ніж.
З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення виконання покладених на ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, у слідчого виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного злочину, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 заперечував участь у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 189 КК України, у яких підозрюється, показаннями з приводу повідомленої підозри зазначив, що дій направлених на вимагання у поверненні боргу від ОСОБА_10 не вчиняв, виконував лише функції водія.
З метою запобігання спроби ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, прокурор просить застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під вартута продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки. В пункті 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003 в справі №1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Проте, прокурором у судовому засіданні не доведено той ризик, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, разом із цим не доведено що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, як встановлено під час судового засідання, ОСОБА_3 має постійне місце проживання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає із родиною за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює водієм таксі у службі "994". ОСОБА_3 є єдиними утримувачем в родині.
Встановлена інформація про особу підозрюваного, свідчить про його міцні соціальні зв'язки, і застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не виправдовує потреби досудового розслідування, тому слідчий суддя приходить до висновку, про часткове задоволення клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який на думку слідчого судді є достатнім задля запобігання встановленим ризикам.
Керуючись п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", ст. ст. 177, 178, 183, 186, 309, 392 КПК України,
Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово.
Ухвала про тримання ОСОБА_3 під домашнім арештом діє до 22 квітня 2019 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 на строк до 22 квітня 2019 року обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;
- цілодобово не відлучатися із місця свого проживання: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;
- носити електронний засіб контролю;
- утримуватися від спілкування, із забороною листування, телефоних переговорів, інших контактів через засоби звязку чи електроних комунікацій особисто або через третіх осіб з підозрюваними ОСОБА_9 ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , потерпілим ОСОБА_10 , свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , іншими можливими підозрюваними, експертами, свідками у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій;
- здати на зберігання до СУ ГУНП в Миколаївській області закордонний паспорт/інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваного ОСОБА_3 негайно доставити до місця проживання: АДРЕСА_2 та звільнити. Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1