Справа № 498/147/19
Провадження № 1-кп/496/211/19
05 березня 2019 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинувачених - ОСОБА_8 та ОСОБА_9
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка обвинувальний акт відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,
До Біляївського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018160280000294 відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення справи до судового розгляду та подав до суду клопотання про обрання міри запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за скоєння яких передбачено покарання у виді позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна та за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 115 КК України від 10 до 15 років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна. На даний час існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачені можуть переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (свідки являються родичами підозрюваних); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (під час досудового розслідування декілька разів змінювали свої покази, з метою уникнення кримінальної відповідальності); вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_9 , вчинив вказані злочини в період іспитового строку, а обвинувачений ОСОБА_8 має непогашену судимість.
У підготовчому судовому засіданні потерпілий, вважав за можливе призначити справу до судового розгляду і відносно обвинувачених обрати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачені та їх захисник не заперечували проти призначення справи до судового розгляду. Щодо обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили суд вирішити вказане питання на розсуд суду.
Дослідивши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, заслухавши прокурора, потерпілого, обвинувачених та їх захисника, суд приходить до висновку про можливість призначення справи до судового розгляду з наступних підстав.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, підсудність визначена Одеським апеляційним судом, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не має, а тому суд вважає можливим призначити справу до судового розгляду.
Щодо клопотання про обрання міри запобіжного заходу суд виходить з наступного.
Згідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131, 176, 181, 183).
У частині першій статті 183 Кодексу визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 у справі № 1-28/2017 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України зазначив, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).
Конституційний Суд України також зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" вказав на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції національними судами України, які часто обґрунтовують продовження строку тримання під вартою однаковими підставами протягом всього періоду ув'язнення, та зазначив, що суди зобов'язані обґрунтовувати свої рішення про продовження строку тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані (пункт 99). Ненаведення судовими органами у своїх рішеннях будь-яких підстав, які дозволяють тримання особи під вартою протягом тривалого проміжку часу, є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим у пункті 1 статті 5 Конвенції (пункт 36 рішення Європейського суду з прав людини від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України").
Суд вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за скоєння яких передбачено покарання у виді позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна та за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 115 КК України від 10 до 15 років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна, а тому можуть переховуватись від суду;
-перебуваючи на волі обвинувачені можуть впливати на свідків, які не допитані в судовому засіданні;
-в разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою ОСОБА_9 , може продовжити злочинну діяльність оскільки він обвинувачується у вчиненні злочинів скоєних під час іспитового строку, та ОСОБА_8 , має непогашену судимість і також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо міри запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , враховуючи зазначені вище обставини, а також наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає, що є достатні підстави для обрання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 177, 178, 183, 314-316, 376 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, у відкритому судовому засіданні на 09.04.2019 року о 15 год. 00 хв.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, та утримувати його в Одеській УВП-21 УДПтС України в Одеській області, а саме з 05.03.2019 року до 24 годин 03.05.2019 року.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити.
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, та утримувати його в Одеській УВП-21 УДПтС України в Одеській області, а саме з 05.03.2019 року до 24 годин 03.05.2019 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - начальнику Одеського УВП-21 УДПтС України в Одеській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
повний текст ухвали складено 07.03.2019 року