Справа № 523/2545/19
Провадження № 1-кп/523/791/19
07.03.2019 Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
представник потерпілого - ОСОБА_7
в ході розгляду в підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувального акту й доданих до нього документів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, -
На розгляді Суворовського районного суду м.Одеси знаходиться зазначений обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні доповів про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду та надав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу шляхом продовження строку дії обов'язків.
Заслухавши захисника, який вважав передчасним призначення обвинувального акту до розгляду, оскільки на його думку в обвинувальному акті містяться лише припущення сторони обвинувачення. Крім того, як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення разом із іншою особою, а саме ОСОБА_9 , але останній за невідомих причин у зазначеному обвинувальному акті до кримінальної відповідальності не притягується, обвинувальний вирок відносно останнього відсутній. Разом з тим, просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у зв'язку з тим, що обвинувачений жодним чином не порушував раніше покладені судом обов'язки, має на утримані двох неповнолітніх дітей, дружину та батьків.
Обвинувачений підтримав захисника, при цьому залишив питання призначення судового розгляду на розсуд суду.
Представник потерпілого залишила на розсуд суду питання призначення судового розгляду та стосовно клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, при цьому зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, суд у підготовчому судовому засіданні має повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
З огляду на ст.291 зазначеного Кодексу, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, у випадку погодження з ним останнього, а у самому обвинувальному акті, наряду з іншим, повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, розмір завданої кримінальним правопорушення шкоди, тощо.
Згідно зі ст.7 наведеного Кодексу, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та розумність його строків, а за ст.283 цього Кодексу, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчинення кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Як слідує з положень ст.91 вказаного Кодексу, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та вид і розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди, що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, а формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, згідно з диспозицією певної статті КК України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.
За приписами ч.1 ст.337 означеного Кодексу, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а за змістом п.13 ч.1 ст.3 цього ж Кодексу, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленим цим Кодексом.
Проте, при складенні й погодженні наданого на розгляд суду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_8 , наведені вище вимоги закону дотримані не були, виходячи з нижченаведеного.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, всупереч вимогам ч.1 ст.62 Конституції України обвинувальний акт містить висновки про те, що вищевказанекримінальнеправопорушення ОСОБА_8 вчинив разом із конкретноюособою, а саме ОСОБА_9 , при цьому дані, щодо внесення відомостей до ЄРДР стосовно зазначеноїособивідсутні. Крім того, якщо зазначені відомості були внесені, суд вважає необхідним об'єднати їх в одне кримінальне провадження, а в разі неможливості такого об'єднання, зазначити в обвинувальному акті замість прізвища, що злочини скоєно ОСОБА_8 разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, або, у разі визнання зазначеної особи винною у данному злочині, зазначити ким, коли прийняте рішення та коли воно набрало чинності.
Відповідно ч.3 ст.2 КК України, ніхто не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.
Колегія суддів зауважує на тому, що у кореспондуючому взаємозв'язку ст.ст.9, 91, 92, 291 КПК України, формулювання обвинувачення має містити відомості щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, в тому числі кваліфікуючих ознак.
Окремо звертає увагу Колегії суддів те, що викладені у розглядуваному обвинувальному акті фактичні обставини та формулювання обвинувачення містять посилання на висновок судово-економічної експертизи (№1041/12701 від 05.03.2017 року), який є в розпорядженні органу досудового розслідування та який ще до початку судового розгляду кримінального провадження по суті фактично розкриває зміст і сутність означеного доказу обвинувачення, що суперечить положенням ч.ч.2, 4 ст.291 КПК України та свідчить про порушення принципів неупередженості суду і безпосередності дослідження ним доказів, що за переконанням Колегії суддів, є неприпустимим.
Викладені вище обставини у своїй сукупності суперечать завданням кримінального провадження та принципам верховенства права і законності, неупередженості суду та безпосередності дослідження ним доказів, закріплених в ст.ст.2, 7-9, 22, 23 КПК України, а також не відповідають практиці Апеляційного суду Одеської області, наведеної в ухвалах від 26.04.2017, 03.08.2017 року у провадженнях №№11-кп/785/332/17, 11-кп/785/467/17, відповідно.
Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення діючого КПК та Конституції України, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту у кримінальному провадженню по звинуваченню ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Крім того, згідно з ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як слідує з обвинувального акту та встановлено під час підготовчого провадження, незважаючи на те, що обвинувачений перебуває в шлюбі, має 2-х неповнолітніх дітей, останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті характеру та обставин інкримінованого обвинуваченому злочину, суд доходить висновку про те, що станом на теперішній час клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 23, 177, 178, 291, 314-316, 369-372 КПК України, ст.62 КУ, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні по звинуваченню ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, - повернути прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, зобов'язавши усунути виявлені недоліки протягом розумного строку.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу шляхом продовження строку дії обов'язків обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, - задовольнити.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк два місяці, а саме до 06.05.2019 року включно такі обов'язки:
-прибувати за вимогою слідчого (детектива), прокурора чи суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , а також з іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором.
Строк дії ухвали - до 06.05.2019 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Копії ухвали негайно вручити учасникам розгляду після проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3