Справа № 500/7323/17
Провадження № 2/500/1345/19
07 березня 2019 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого Жигуліна С.М.
при секретарі Павлюк Л.П.
за участю:
представника ОСОБА_1
адвоката Живори Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі
справу за позовом
ОСОБА_2
до
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько Віти Григорівни
про
визнання договору дарування удаваним правочином, визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на частку в спільній сумісній власності подружжя та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Позивач пояснив, що знаходився з відповідачем ОСОБА_4 у шлюбі з 24 грудня 1996 року до 29 червня 2017 року, що підтверджено відповідно свідоцтвами серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису за № 586 від 24 грудня 1996 року та серії НОМЕР_2 , виданим Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису за № 49 від 29 червня 2017 року. Під час шлюбу подружжям були придбані квартира АДРЕСА_1 та автомобіль, для паркування якого спільними коштами було придбано 3/100 частин нежитлових приміщень загальною площею 18 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 вказаних 3/100 частин нежитлових приміщень загальною площею 18 кв.м. підтверджений розпискою від 15 червня 2011 року про отримання від позивача забудовником ОСОБА_3 повної оплати за об?єкт нерухомості. Повноваження відповідача ОСОБА_3 на будівництво підтверджене договором №16В/5 від 15 вересня 2010 року, за яким позивач здійснював фінансування будівництва квартири АДРЕСА_3 та підземного паркінгу за вказаною адресою. Фінансування позивачем будівництва оплати за місце для стоянки автомашина АДРЕСА_2 за договором №4 В/5/п від 22 липня 2011 року підтверджене розписками від 15 червня 2011 року, 22 липня 2011 року, 29 вересня 2011 року та 08 грудня 2011 року. Між тим за договором дарування від 07 жовтня 2016 року право власності на 3/100 частин нежитлових приміщень загальною площею 18 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_4 , у зв?язку із чим просить вказаний договір визнати удаваним, застосувати правила для договору купівлі-продажу та визнати за подружжям право власності на рівні частки, а також внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо державної реєстрації договору дарування від 07 жовтня 2016 року, номер запису про право власності: 16809999; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31783368 від 09.10.2016 р. приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г., згідно рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по цій справі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з?явився, оповіщений у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, надав заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з?явилась, оповіщена у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, про причину неявки не повідомила. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує з посиланням на те, що до участі у справі не залучені власники інших 97/100 часток, а також не залучено орган, який буде вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна.
Вислухавши пояснення, думку захисту, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими.
У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.
Знаходження позивача з відповідачем ОСОБА_4 у шлюбі з 24 грудня 1996 року до 29 червня 2017 року, що підтверджено відповідно свідоцтвами серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису за № 586 від 24 грудня 1996 року та серії НОМЕР_2 , виданим Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису за № 49 від 29 червня 2017 року. Під час шлюбу подружжям були придбані квартира АДРЕСА_1 та автомобіль, для паркування якого спільними коштами було придбано 3/100 частин нежитлових приміщень загальною площею 18 кв.м. за адресою будинку АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що позивач вкладав гроші на будівництво квартири та паркінгу, гроші були отримані відповідачем ОСОБА_3 за розписками в його присутності, вважалось придбання вказаного майна подружжям.
Продаж вказаних 3/100 частин нежитлових приміщень загальною площею 18 кв.м. підтверджений розпискою від 15 червня 2011 року про отримання від позивача забудовником ОСОБА_3 повної оплати за об?єкт нерухомості. Повноваження відповідача ОСОБА_3 на будівництво підтверджене договором №16В/5 від 15 вересня 2010 року, за яким позивач здійснював фінансування будівництва квартири АДРЕСА_3 та підземного паркінгу за вказаною адресою. Фінансування позивачем будівництва оплати за місце для стоянки автомашина АДРЕСА_2 за договором №4 В/5/п від 22 липня 2011 року підтверджене розписками від 15 червня 2011 року, 22 липня 2011 року, 29 вересня 2011 року та 08 грудня 2011 року.
Відповідно до вимог ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Таким чином суд вважає доведеним укладення договору купівлі-продажу, передбаченого ст. 655-658 ЦК України.
Між тим за договором дарування від 07 жовтня 2016 року право власності на 3/100 частин нежитлових приміщень загальною площею 18 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_4 , що у свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог у вказаній частині про застосування правил щодо договору купівлі-продажу.
Право власності дарувальника на вказане майно підтверджене свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області 24 грудня 2012 року за №1578 та зареєстроване комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» 24 грудня 2012 року.
Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог ст. 61 СК України Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Вказані обставини з урахуванням вимог ст. 61 СК України зумовлюють визнання вказаних 3/100 частин нежитлових приміщень загальною площею 18 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя, розмір часток в якому у сторін зважаючи на вимоги ст. 63, 70 СК України, є рівними.
Продаж здійснено на нерухоме майно у вигляді 3/100 частини нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2, розташування якого визначено технічним паспортом та з урахуванням фотографії на вказане паркувальне місце підтверджує наявність окремого об?єкта і у свою чергу доводить необґрунтованість пояснень представника відповідача щодо залучення до участі у справі інших власників, якім належить 97/100 часток.
Визначення особи, яка повинна внести зміни до реєстру щодо права власності не є предметом спору, та у свою чергу вирішується у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати, що передбачає стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 640 грн. згідно квитанції № 28832193 від 28 грудня 2017 року.
Керуючись ст. 263-267 ЦПК України
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати удаваним договір дарування 3/100 (три сотих) частини нежитлових приміщень, які складаються із приміщення № XVII, загальною площею 18 кв.м. по АДРЕСА_2, укладений 07 жовтня 2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , посвідчений 07 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько Вітою Григорівною, зареєстрований в реєстрі за № 2402.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу 3/100 (три сотих) частини нежитлових приміщень, які складаються із приміщення № XVII, загальною площею 18 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , фактично укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 і ОСОБА_2 .
Визнати 3/100 (три сотих) частини нежитлових приміщень, які складаються із приміщення № XVII, загальною площею 18 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 приміщення № 26 - об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спірного майна, а саме: 3/100 (три сотих) частини нежитлових приміщень, які складаються із приміщення № XVII, загальною площею 18 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , набутого в шлюбі як частку в спільній сумісній власності подружжя.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину спірного майна, а саме: 3/100 (три сотих) частини нежитлових приміщень, які складаються із приміщення № XVII, загальною площею 18 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 , набутого в шлюбі як частку в спільній сумісній власності подружжя.
Внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо державної реєстрації договору дарування від 07 жовтня 2016 року, номер запису про право власності: 16809999; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31783368 від 09 жовтня 2016 року вчинений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько Вітою Григорівною.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати 640 грн.(шістсот сорок грн.).
Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку у порядку, передбаченому ст.354 ч.2 ЦПК України.
Суддя: С.М.Жигулін