Справа № 520/4637/19
Провадження № 1-кс/520/2937/19
12.03.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , користувача майном ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №1201916048000843 від 06.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
Як вбачається з клопотання, 05.03.2019 близько 17:20 годині водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «ЗАЗ 110307», р/н НОМЕР_1 , в м. Одесі по вул. Ільфа і Петрова з боку проспекту Академіка Глушко в напрямку вул. Академіка Вільямса на регульованому пішохідному переході скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_6 1987 року народження. В результаті ДТП пішохід зазнала тілесні ушкодження з якими була госпіталізована до КУ «МКЛ №11».
05.03.2019 в ході огляду місця події було вилучено автомобіль «ЗАЗ 110307», р/н НОМЕР_1 .
06.03.2019 за вказаним фактом дорожньо-транспортної пригоди розпочате досудове розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням обґрунтовуючи його тим, що метою накладення арешту є збереження речового доказу, який має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, його арешт потрібен для позбавлення власника можливості відчужувати вказане майно, або псування, втрати, знищення, перетворення, передачі, що в свою чергу, в подальшому, унеможливить прийняття законного, та об'єктивного рішення. Якщо транспортний засіб буде перебувати у володінні особи, яка зацікавлена в кінцевому рішенні по кримінальному провадженню або до нього буде доступ сторонніх осіб, існує реальна загроза відчуження, зміни або знищення вказаного майна, його втрата може слугувати втратою доказової бази по провадженню.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Користувач майном в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України»: «Зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів».
Так, слідчим суддею встановлено, що майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки транспортний засіб міг зберегти на собі сліди вчиненого зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження майна.
Викладене підтверджується постановою про визнання речових доказів від 06.03.2019 року, яка долучена до матеріалів клопотання, та згідно якої автомобіль «ЗАЗ 110307», р/н НОМЕР_1 , визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження №1201916048000843 від 06.03.2019 року.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речового доказу.
Крім того, не накладення арешту на майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що існує ризик зміни або знищення майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону розпорядження та користування зазначеним майно, з метою запобігання вищевказаному ризику.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №1201916048000843 від 06.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «ЗАЗ 110307», р/н НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , з позбавленням права розпорядження та користування зазначеним майном, та з подальшим його утриманням, в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів №1 МПФ ДП «Інформ - ресурси» МВС України за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Вільямса, 89-а.
Виконання ухвали покласти слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 ..
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1