11 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6439/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 (головуючий суддя Буравльов С.І., судді Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 (суддя Баранов Д.О.) у справі № 910/9396/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон"
до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
про визнання недійсним договору іпотеки,
22.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Орізон" через Північний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/6439/18.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон", Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статтям 288, 290 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019, повний текст якої складений- 22.01.2019, останній день оскарження за приписами статті 288 Господарського процесуального кодексу України припадає на 11.02.2019, натомість касаційну скаргу скаржником надіслано до Північного апеляційного господарського суду - 22.02.2019, що підтверджується штампом поштового відділення на поштовому конверті.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 надіслано судом 22.01.2019, зареєстровано в реєстрі: 23.01.2019, оприлюднено: 24.01.2019.
Скаржником до матеріалів касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в обґрунтування поважності причин пропуску строку вказує на ту обставину, що скаржник не був присутній в судовому засіданні 14 січня 2019 року в якому було проголошену вступну та резолютивну частину оскарженої постанови, а повний текст оскарженої постанови отримано - 29 січня 2019 року.
Підсумовуючи викладене, скаржник у поданому клопотанні зазначає, що причини пропуску строку на оскарження є поважними, оскільки це були самі ті обставини, які є об'єктивно не переборними, оскільки не були присутні при складанні повного тексту рішення та не отримували його у день складання рішення, дана обставина не залежала від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними причинами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Орізон" отримало копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - 28.01.2019.
Таким чином, скаржник подав касаційну скаргу на 25-й день з дня отримання повного тексту оскарженої постанови.
Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що наведені підстави для поновлення процесуального строку не є поважними, оскільки скаржником не обґрунтовано неможливість подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії оскаржуваної постанови, за яких скаржник у відповідності до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України мав право на таке поновлення, а підстави для поновлення строку, які підпадають у розумінні приписів частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України скаржником у поданому клопотанні не наведено.
До того ж, у заявника було цілком достатньо часу протягом встановленого законом 20-денного строку (з 29.01.2019 - дня отримання копії оскаржуваної постанови по 11.02.2019) для підготовки та подання касаційної скарги в межах двадцятиденного строку з дня отримання повного тексту постанови.
Крім цього, посилання скаржника на те, що неявка уповноваженого представника в судове засідання, в якому було оголошено вступну та резолютивну частину постанови не має відношення до неможливості подання касаційної скарги в межах строку встановленого процесуальним законодавством (ч. 2 ст. 288 ГПК України).
При цьому, поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає.
Таким чином Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме, для можливості надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Скаржником на підтвердження сплати судового збору до матеріалів касаційної скарги додана квитанція № ПН119 від 19.02.2019 про сплату судового збору в розмірі 3 524,00 грн.
За змістом частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір", в редакції станом на дату подання касаційної скарги, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Інформація щодо сплати судового збору та його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України міститься в програмі "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)",в якій міститься доступ до реєстру підтверджень оплат із казначейства.
Так, з поданої до матеріалів касаційної скарги квитанції № ПН119 від 19.02.2019 про сплату судового збору в розмірі 3 524,00 грн вказані наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Печерському районі 22030102, код отримувача: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007.
Оскільки, інформація щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за вказаною вище квитанцією, станом на дату винесення даної ухвали, в програмі "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" відсутня, а тому квитанція квитанції № ПН119 від 19.02.2019 про сплату судового збору в розмірі 3 524,00 грн не може вважатися документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку.
Згідно з частиною 10 статті 174 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Орізон" необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме надати до суду касаційної інстанції належні докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами неможливості звернутися з касаційною скаргою в межах строку встановленого процесуальним законодавством.
Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншому учаснику справи.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі № 910/6439/18 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.
3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.