06 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/130/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Міністерства оборони України - Рудника Ю.М.,
Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району - не з'явився,
Мисливсько-рибальського господарства "Майдан" - не з'явився,
Генеральної прокуратури України - Голуба Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 (у складі колегії суддів: Кордюк Г.Т. (головуючий), Кравчук Н.М., Хабіб М.І.), прийняту за результатами перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 05.09.2018 про закриття провадження
у справі за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району
до Мисливсько-рибальського господарства "Майдан"
про визнання права державної власності на нерухоме майно,
Перший заступник військового прокурора Західного регіону України звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України та Яворівської квартирно-експлуатаційна частини району (далі - Яворівської КЕЧ району) до Мисливсько-рибальського господарства "Майдан", про визнання права державної власності на нерухоме майно.
04.09.2018 прокурор Військової прокуратури Західного регіону України подав клопотання за вх. № 32484/18, у якому просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на те, що після звернення до суду з даним позовом за Міністерством оборони України було зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, які є предметом спору у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.09.2018 задоволено заяву прокурора від 04.09.2018 за вх. № 32484/18 про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Провадження у справі №914/130/16 закрито.
Ухвала суду мотивована тим, що заява прокурора про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору в порядку ст. 231 ГПК України не порушує права інших осіб, учасників процесу.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.09.2018 скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду Львівської області.
Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що місцевий суд дійшов передчасного висновку про закриття провадження у даній справі з підстав відсутності предмета спору, оскільки об'єкти нерухомості, на які за Міністерством оборони України було зареєстровано право власності не відповідають за своїми характеристиками об'єктам, щодо яких заявлено позов у даній справі (відмінні літери, площі, назви тощо).
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, 23.01.2019 Яворівська КЕЧ району звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 скасувати, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.09.2018 - залишити без змін.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності в матеріалах справи доказів реєстрації за Міністерством оборони України права власності саме на спірні у даній справі об'єкти.
Заступник військового прокурора Західного регіону України подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 скасувати, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.09.2018 - залишити без змін
Учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак Яворівська КЕЧ та відповідач не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи судом касаційною інстанцією. Оскільки явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком, Верховний Суд в складі колегії суддів дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності вказаних представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Міністерства оборони України та Генеральної прокуратури України, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Предметом позову у даній справі є вимоги Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України та Яворівської КЕЧ району до Мисливсько-рибальського господарства Майдан про визнання права державної власності на наступне нерухоме майно:
1. по вул. Майдан, 6 у с. Верещиця Яворівського району Львівської області:
- будівля літера Г-2 - 4-х квартирний житловий будинок площею 255,7 кв.м;
- будівля літера Й-1 - верхній склад площею 88,1 кв.м,
- будівля літера Ж-1 - сарай площею 70,0 кв.м,
- будівля літера І-1 - кафе - бар площею 56,8 кв.м,
- будівля літера М-1 - пилорамний цех площею 81,7 кв.м,
- будівля літера А-2 - будинок мисливця та рибалки площею 419,9 кв.м,
- будівля літера В-1 - прохідна (КПП) площею 19,0 кв.м,
- будівля літера Ю-1 відпочинковий будинок площею 75,6 кв.м,
- будівля літера Е-1 - баня площею 17,0 кв.м,
- будівля літера Ж-1 - будинок рибалки площею 44,1 кв.м;
2. по вул. Майдан, 8 у с. Верещиця Яворівського району Львівської області:
- будівля літера А-1 - житловий будинок площею 132,3 кв.м,
- будівля літера Б-1 - склад площею 69,5 кв.м,
- будівля В-1 - конюшня, корівник, склад площею 97,7 кв.м.
При цьому, апеляційним судом правомірно не взято до уваги клопотання Першого заступника військового прокурора Західного регіону України про зменшення розміру позовних вимог від 19.04.2018, оскільки місцевим судом не було винесено ухвали щодо задоволення вказаного клопотання прокурора.
Відтак предмет позову складають вимоги, заявлені прокурором у позовній заяві.
Разом з тим, надавши оцінку поданій прокурором інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №117987535 від 22.03.2018 та поданих Яворівською КЕЧ району витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №115781523 та №115793066 від 01.03.2018 (на які прокурор послався як на доказ відсутності предмета спору у даній справі), 26.02.2018 за Міністерством оборони України зареєстровано право власності на наступне нерухоме майно:
1. по вул. Майдан, 6 у с. Верещиця Яворівського району Львівської області:
- будівля гуртожитку літера А-2 загальною площею 438,6 кв.м;
- будівля кафе-бару літера І-1 загальною площею 70,1 кв.м;
- будівля складу-навісу літера К-1, загальною площею 349,8 кв.м;
- будівля складу літера Е-1 загальною площею 70,8 кв.м;
- будівля складу ПММ/ лазні літера Д-1 загальною площею 19,1 кв.м;
- будівля пилорами літера М-1 загальною площею 153,5 кв.м;
- будівля складу літера Ж-1 загальною площею 53,8 кв.м;
- будівля КПП літера Л-1 загальною площею 11,6 кв.м;
- будівля туалету літера О-1 загальною площею 7,6 кв.м;
- житловий будинок літера Г-2 загальною площею 287,3 кв.м, житловою площею 178,3 кв.м;
- будівля КПП літера Н-1 загальною площею 11,5 кв.м;
- будівля складу-навісу літера Й-1 загальною площею 88,1 кв.м;
2. по вул. Майдан, 8 у с. Верещиця Яворівського району Львівської області:
- житловий будинок літера А-1 загальною площею 155,6 кв.м;
- будинок рибалок літера Ж-1 загальною площею 44,1 кв.м;
- будівля кормоцеху літера Б-1 загальною площею 67,0 кв.м;
- будівля конюшні літера В-1 загальною площею 124,4 кв.м.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що за Міністерством оборони України зареєстровано право власності на ряд об'єктів нерухомого майна по вул. Майдан, 6 та 8 у с. Верещиця Яворівського району Львівської області, які за своїми характеристиками не відповідають об'єктам, щодо яких заявлено позов у даній справі (відмінні літери, площі, назви тощо).
При цьому, надавши оцінку наявним матеріалам справи, апеляційний суд встановив відсутність інших доказів того, що за Міністерством оборони України зареєстровано право власності саме на спірні об'єкти.
Крім того, подаючи заяву про закриття провадження у справі (стосовно вимоги про визнання права власності за державою в особі Міністерства оборони України на будівлю літера Ю-1 відпочинковий будинок площею 75,6 кв.м по вул. Майдан, 6 у с. Верещиця Яворівського району Львівської області), прокурор надав докази реєстрації за Міністерством оборони України права власності на житловий будинок літера З-1 площею 71,0 кв.м по вул. Майдан, 6 у с. Верещиця Яворівського району Львівської області.
При цьому, прокурором було зазначено, що 01.06.2018 Яворівською КЕЧ району виготовлено технічний паспорт на будівлю літера Ю-1 відпочинковий будинок як на житловий будинок та присвоєно цій будівлі літеру З-1, а в ході фактичних обмірів приміщення встановлено, що площа будівлі становить не 75,6 кв.м, а 71,0 кв.м.
Однак, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, апеляційний суд встановив відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що саме спірній будівлі літ. Ю-1 відпочинковий будинок присвоєно літеру З-1- житловий будинок, а відтак, що саме на неї зареєстровано право власності за Міністерством оборони України.
Крім того, в матеріалах справи наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №117987535 від 22.03.2018, відповідно до якої житловий будинок "З-1" площею 53,3 кв.м з 19.08.2010 зареєстрований на праві власності за ОСОБА_8
Оскільки закриваючи провадження у даній справі, місцевим судом не було досліджено вказаних обставин, то суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про передчасність висновків місцевого суду щодо відсутності предмета спору у даній справі, у зв'язку з чим правомірно скасував ухвалу місцевого суду від 05.09.2018 та передав справу на розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, апеляційний суд правомірно зауважив про безпідставність посилання в ухвалі місцевого суду на положення ч. 6 ст. 43 та ст. 191 ГПК України, якими врегульовано питання відмови позивача від позову, оскільки наведена обставина є самостійною підставою для закриття провадження у справі, в той час як прокурором було подано саме заяву про закриття провадження у справі, яка не є тотожною заяві про відмову від позову.
Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, оскільки посилання у касаційній скарзі на порушення і неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд не вбачає підстав для її зміни чи скасування законної постанови суду апеляційної інстанції.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 914/130/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді І.С. Міщенко
В.Г. Суховий