11 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 912/1984/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 (головуючий суддя Широбокова Л.П., судді Подобєд І.М., Орєшкіна Е.В.) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2018 (суддя Колодій С.Б.) у справі № 912/1984/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом"
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області, 2) Шарівська сільська рада Кіровоградської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Шарівське"
про визнання недійсним рішення, визнання укладеною додаткової угоди,
05.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" через Центральний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2018 у справі № 912/1984/17.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом", Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Разом з цим особи, що звертаються до Верховного Суду з касаційними скаргами, мають враховувати, що Верховний Суд є судом "права, а не факту", а тому посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи чи на перевагу одних доказів над іншими не допускається.
Всупереч наведеному, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" зазначеним вимогам не відповідає.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення обставин та суб'єктивної оцінки дій судів попередніх інстанцій, оцінки доказів та їх дослідження судами попередніх інстанцій, цитування статті 33 Закону України "Про оренду землі" та заперечення проти висновків покладених в оскаржуваних судових рішеннях, проте, скаржником не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у даній справі.
Саме лише посилання на неповноту з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для її вирішення, невідповідність окремих висновків обставинам справи, цитуванням окремих норм законів, а також посилання лише на факт порушення норм матеріального та процесуального права, не є належним виконанням зазначеного вище положення Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що в силу приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а тому всі доводи скаржника про недоведеність обставин справи та про необхідність додаткової оцінки доказів Судом не приймаються.
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.
Касаційний суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
За таких обставин, враховуючи, що касаційна скарга зводиться до викладення обставин справи без належного обґрунтування порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, така скарга не може бути прийнята до розгляду.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме подати до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу з обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанції конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у даній справі.
Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2018 у справі № 912/1984/17 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків скарги.
3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Суховий В.Г.