05.03.2019 року м.Дніпро Справа № 912/2835/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Чус О.В., Вечірка І.О.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпро" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2018 (повне рішення складено 04.01.2019, суддя Макаренко Т.В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", Черкаська область, м.Монастирище
до Приватного підприємства "Дніпро", Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ
про стягнення 350 000,00 грн.
та зустрічним позовом Приватного підприємства "Дніпро", Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", Черкаська область, Монастирищенський район, м. Монастирище
про розірвання договору
Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємство "Дніпро" про стягнення 350 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору купівлі-продажу №2018/60-ФП/БМ від 24.07.2018 в частині поставки товару.
Приватним підприємством "Дніпро" подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" з вимогою розірвати договір купівлі-продажу №2018/60-ФП/БМ від 24.07.2018, укладений між Приватним підприємством "Дніпро" та Товариством з о обмеженою відповідальністю "Седна-Агро".
В обґрунтування зустрічної позовної заяви Приватне підприємство "Дніпро" зазначає, що відповідач за зустрічним позовом, в порушення умов договору поставки, не виконав свій обов'язок з вивезення товару зі складу відповідача за первісним позовом до 15.08.2018, не надав будь-яких інструкцій щодо оформлення товарно-транспортних накладних та фактично в односторонньому порядку відмовився від прийому товару.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2018 у даній справі позовні вимоги за первісним позовом задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" неустойку в розмірі 350 000,00 грн., судовий збір в сумі 5 250,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 156,95 грн. В задоволенні позовних вимог по зустрічному позову Приватного підприємства "Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" про розірвання договору відмовлено повністю.
Зазначене рішення обґрунтовано посиланням на те, що Приватним підприємством "Дніпро" порушенні умови договору купівлі-продажу №2018/60-ФП/БМ від 24.07.2018 в частині поставки товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" у строки, встановлені умовами договору.
Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів, які вказували на те, що відповідач за зустрічним позовом відмовився від отримання товару, а також не доведено істотного порушення договору відповідачем за зустрічним позовом та наявність шкоди для Приватного підприємства "Дніпро", завданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро".
Не погодившись із згаданим рішенням Приватне підприємство "Дніпро" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення господарського суду скасувати; відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро» в задоволені первісного позову про стягнення з Приватного підприємства «Дніпро» неустойки в розмірі 350 000,00 грн.; задовольнити зустрічний позов Приватного підприємства «Дніпро» та розірвати договір купівлі-продажу №2018/60-ФП/БМ від 24.07.2018р. укладений між Приватним підприємством «Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро». Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро» на користь Приватного підприємства «Дніпро» судовий збір за подання зустрічного позову та апеляційної скарги.
Скаржник зазначає, що позивач в односторонньому порядку повернув скаржнику відвантажений товар, без будь-якого підтвердження, що вказаний товар є неякісним.
В порушення п.3.8 договору позивач в односторонньому порядку повернув товар скаржнику без його виклику для проведення експертизи якості товару, що є грубим порушенням умов договору поставки.
Крім того, позивач в порушення п.3.3 договору поставки не надав скаржнику будь- яких інструкцій щодо оформлення товарно-транспортних накладних на товар.
Таким чином, позивач в порушення умов договору поставки не виконав свій обов'язок з вивезення товару зі складу відповідача до 15.08.2018, не надав будь-яких інструкцій щодо оформлення товарно-транспортних накладних та фактично в односторонньому порядку відмовився від прийому товару. В результаті таких дій cкаржник не зміг отримати те, на що він розраховував при укладенні договору поставки, а саме реалізувати зі свого складу до 15.08.2018 пшеницю за ціною 5 000,00 грн. за тонну в кількості 500 тонн.
Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що скаржник зобов'язаний був здійснити поставку товару саме в пункт призначення (п.3.7.), оскільки договором поставки (п.3.1.) визначено інше місце - склад скаржника, який знаходиться за адресою: Черкаська область, Христинівський район, с.Пеніжкове.
Позивач в односторонньому порядку змінив умови договору поставки (п.3.7.) самостійно визначивши інше місце призначення, що по суті є порушенням договірних правовідносин між сторонами.
Досліджені судом першої інстанції докази не підтверджують поставку неякісного товару, оскільки позивач не запропонував скаржнику проінспектувати товар, як це передбачено п.3.8 договору поставки, дослідження якісних показників товару здійснено лабораторією не в пункті призначення, як це погоджено в п.3.7 договору поставки, тобто, непогодженою лабораторією.
Фактично пред'явлена позивачем вимога до скаржника не підтверджує порушення прав позивача та невиконання скаржником умов договору поставки, її наявність обумовлена мотивом позивача захистити себе від негативних наслідків в результаті порушення ним умов договору поставки та отримати від відповідача неправомірну вигоду.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна Агро" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін.
Позивач вважає, що доводи апеляційної скарги зводяться фактично до безпідставних та надуманих тверджень про те, що ТОВ «Седна-Агро» порушено умови договору купівлі-продажу, що є підставою для скаржника не нести відповідальність за неналежне виконання договору-купівлі продажу, також скаржник без належних доказів та доводів вказує, що зустрічний позов повинен бути задоволений, а договір розірваний в зв'язку з невиконанням ТОВ «Седна-Агро» обов'язку, щодо вивезення товару.
При цьому скаржник не вказує та не визначає, які саме норми матеріального права невірно застосовані судом, в скарзі відсутні прямі доводи, які вказують на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, щоб слугувало підставою для скасування оскаржуваного рішення, відмови в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову скаржника.
05.03.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.07.2018 між Приватним підприємством "Дніпро" (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №2018/60-ФП/БМ, відповідно до пункту 1.1 якого продавець у порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
Згідно пункту 1.2 договору товаром вважається речі за наступними характеристиками:
Найменування товару: Пшениця 5-го (група Б) та/або 6-го класів, українського походження, врожаю 2018 року.
Кількість товару, метричних тон: 500 +/-3% на вибір продавця.
Пунктом 2.1 сторони передбачили, що якість товару визначається наступними показниками: натура: 720 г/л мінімум, вологість: 14,0% максимум, сміттєва домішка: 2,0% максимум, зернова домішка: 10,0% максимум, наявність всіх карантинних об'єктів не допускається.
Товар поставляється на умовах DAP-склад продавця за адресою Черкаська область, Христинівський район, с. Пеніжклве, згідно "Інкотермс-2010" (пункт 3.1 договору).
Відповідно до пункту 3.2 відвантаження товару здійснюється за рахунок продавця до 15.08.2018.
Продавець оформляє товарно-транспортні накладні на товар згідно інструкції покупця, які покупець повинен надати продавцю до початку періоду поставки (пункт 3.3 договору)
Згідно пункту 3.4 договору перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент прийняття товару в пункті призначення.
Перехід права власності на товар до покупця підтверджується видатковою (товарною) накладною продавця, оформленою датою прийняття товару в пункті призначення (пункт 3.5 договору).
Пунктом 3.6 договору сторони передбачили, що товар вважається поставленим по кількості - згідно фізичної ваги, вказаної у видатковій (товарній) накладній продавця, по якості - згідно показників якості товару, що відповідають параметрам, зазначеними в п.2 даного договору та остаточно підтверджені лабораторією в пункті призначення. Кількість товару визначається згідно ваги нетто, прийнятій в пункті призначення.
Пункт призначення: ст. Чорноморська, експ., вантажоодержувач зерновий термінал ТОВ "ТІС-Зерно" (пункт 3.7 договору).
Суму договору складає загальна вартість товару (пункт 4.1 договору).
Ціна товару за одну метричну тону становить без ПДВ - 4 166,67 грн, ПДВ 20% - 833,33 грн, разом з ПДВ 5 000,00 грн (пункт 4.2 договору).
Відповідно до пункту 4.3 договору покупець сплачує 100% вартості поставленого товару згідно ваги, вказаної у видатковій накладній на товар, в строк та за умов, передбачених в пунктах 4.4.-4.5. цього договору, якщо інше не буде погоджено сторонами в письмовій формі.
За твердженням позивача за первісним позовом, незважаючи на всі вищевказані зобов'язання відповідач за первісним позовом зобов'язання щодо поставки товару не виконав повністю.
З метою досудового врегулювання спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" направило Приватному підприємству "Дніпро" вимогу про зобов'язання виконати умови договору купівлі-продажу №2016/60-ФП/БМ від 24.07.2017 щодо поставки товару (а.с. 23-24), в якій вимагало негайно у строк до 15.08.2018 поставити 500 тон пшениці 5-го класу (група Б), врожаю 2018 року.
Вказану вимогу Приватне підприємство "Дніпро" отримало 17.08.2018 (а.с. 26-27), однак не вчинило жодних дій щодо поставки товару.
Відповідач за первісним позовом товар не поставив та відповіді на вимогу не надав.
Згідно пункту 5.2 договору порушення договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених змістом Договору.
Покупець у разі прострочення продавцем передачі товару має право нарахувати продавцю неустойку в розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення (пункт 5.6 договору).
Невиконання відповідачем за первісним позовом договору купівлі-продажу, в частині поставки товару стало підставою для нарахування позивачем за первісним позовом Приватному підприємству "Дніпро" 350 000,00 грн неустойки та звернення до суду з позовом у даній справі.
Як правильно зазначено господарським судом, правовідносини сторін врегульовано договором №2018/60-ФП/БМ від 24.07.2018, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, договір купівлі-продажу є двостороннім, зумовлює виникнення у кожної із сторін договору прав та обов'язків, а саме: продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві товар і водночас набуває права вимагати його оплату, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаного товару і водночас набуває права вимагати від покупця його передачу.
Частинами 1,2 ст.334 ЦК УКраїни встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За приписами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цій строк (термін).
Згідно ч.ч.1,2 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Умовами укладеного між ТОВ "Седна -Агро" та ПП "Дніпро" договору купівлі-продажу № 2018/60-ФП/БМ від 24.07.2018 встановлено наступні умови поставки та порядок передачі товару.
Відвантаження товару здійснюється за рахунок продавця до 15.08.2018 (п. 3.2 договору).
Товар постачається на умовах DAP-склад продавця, згідно "ІНКОТЕРМС-2010".
DAT (Delivered At Terminal (... named terminal of destination) Постачання на терміналі (...назва терміналу). Термін "поставка на терміналі" (новий термін, введений в Інкотермс 2010) означає, що продавець виконав своє зобов'язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому терміналі зазначеного місця призначення. Під терміналом розуміється будь-яке місце, в т.ч. авіа/авто/залізничний карго термінал, причал, склад тощо. Продавець несе всі ризики по доставці товару і його розвантаженні на терміналі. Продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару. Даний термін може застосовуватися при поставках будь-яким видом транспорту.
Відповідно до пункту 3.7 договору пунктом призначення є ст.Чорноморська, експ, вантажоодержувач зерновий термінал ТОВ "ТІС-Зерно".
Перехід права власності на товар до покупця підтверджується видатковою (товарною) накладною) продавця, оформленою датою прийняття товару в пункті призначення (пункт 3.5. договору).
Проте, в матеріалах справи відсутні докази поставки товару в пункт призначення, визначений у договорі.
Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно відхилено твердження позивача за зустрічним позовом, щодо поставки 26.07.2018 пшениці в кількості 23 тони 540 кілограм, що підтверджується товарно-транспортною накладною №2 від 26.07.2018. Так, відповідно до даних, які містяться в товарно-транспортній накладній №2 від 26.07.2018, вантажоодержувач вказаного товару в кількості 23 тони 540 кг ТОВ "Дунайська судноплавна-стівідорна компанія" в квоту ТОВ "Кофко агрі ресорсіз Україна", вантажовідправник ТОВ "Седна-Агро", переадресування експортер - ТОВ "Кофко агрі ресорзіс Україна". На вказаній товарно-транспортній накладній міститься відмітка вантажоодержувача - ТОВ "Дунайська судноплавна-стівідорна компанія" про повернення за якістю. На підтвердження вказаних даних щодо якості товару та його поверненню лабораторією ТОВ "Дунайська судноплавна-стівідорна компанія" було здійснено дослідження та видано відповідний акт повернення від 26.07.2018, в якому визначено по ТТН №2 від 26.07.2018 якість завезеної продукції не відповідає по показниках і підлягає поверненню.
Відповідно до ч.1 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Приватним підприємством "Дніпро" повернений товар було отримано без будь-яких зауважень та застережень.
Відповідно до пункту 3.3 договору продавець оформляє товарно-транспортні накладні на товар згідно інструкції покупця.
Докази надання ТОВ "Седна-Агро" таких інструкцій ПП "Дніпро" в матеріалах справи відсутні.
Крім того, в матеріалах справи також відсутні докази звернення Приватного підприємства "Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" щодо надання інструкцій для заповнення товарно-транспортних накладних, в тому числі і після звернення ТОВ "Седна-Агро" з листом № 5/П/А від 10.08.2018 до ПП "Дніпро".
Крім того, продавцем не підтверджено належними доказами надання покупцю документів, визначених пунктом 4.4.1 - 4.4.8 договору купівлі-продажу про поставку товару на користь ТОВ "Седна-Агро", а також повідомлення ПП "Дніпро" про готовність до відвантаження.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Приватним підприємством "Дніпро" порушенні умови договору купівлі-продажу №2018/60-ФП/БМ від 24.07.2018 в частині поставки товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" у строки, встановлені умовами договору.
Статтями 525,526 ЦК України та статтею 193 ГК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 КЦК України).
Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Частиною 1 статті 216 та частиною 2 статті 217 ГК України передбачена господарська-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.
Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 1, 4 ст. 231 ГК України).
Відповідно до вимог ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч.2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбаченої пунктом 5.6 договору, яка не суперечить вимогам законодавства.
Так, у пункті 5.6 договору сторони погодили, що покупець у разі прострочення продавцем передачі товару має право нарахувати продавцю неустойку у розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.
У зв'язку з порушенням відповідачем за первісним позовом зобов'язань за спірним договором щодо поставки товару, позивачем за первісним позовом нараховано неустойку у розмірі 350 000,00 грн за період з 16.08.2018 до 24.10.2018.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, враховуючи, що цей розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 350 000,00 грн.
Також, колегія суддів пооджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частинами 1,2 статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Отже, при розгляді позовної вимоги про розірвання договору у зв'язку з невиконанням покупцем умов договору, до предмету доказування входять обставини щодо встановлення вини покупця у невиконанні ним обумовленого договором зобов'язання, яка спричинила шкідливий чи негативний результат для продавця.
Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Седна-Агро" не відмовилося від поставки, отримання та оплати якісного товару, згідно умов договору купівлі-продажу. Доказів зворотного ПП "Дніпро" не надано.
Суд апеляційної інстанції враховує правову позицію, викладену Верховним Судом України у постанові №6-75цс13 від 18.09.2013, про те, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Всупереч наведеному, позивачем за зустрічним позовом не доведено істотного порушення договору відповідачем за зустрічним позовом та наявність шкоди для Приватного підприємства "Дніпро", завданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро".
Встановивши наведені обставини, господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Щодо заявлених позивачем у справі судових витрат на правничу допомогу у розмірі 25 550,00 грн, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до приписів ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) та такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Судом першої інстанції встановлено, що між Адвокатським бюро "Дефініція Кушніра" (надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" 10.08.2018 укладено договір №25 про надання професійної правничої допомоги та представництво в господарському суді, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець в особі адвоката Кушніра Сергія Володимировича (надалі - адвокат) зобов'язується надати професійну правничу допомогу, представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, складення всіх необхідних процесуальних документів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, збір доказів тощо, за окремими дорученнями замовника в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується виплатити виконавцю винагороду (гонорар), винагороду за результат та оплатити всі витрати виконавця пов'язані з виконанням завдання замовника відповідно до цього договору.
Відповідно до пункту 3.2 договору за надання професійної правничої допомоги, передбаченої даним договором та представництво в судах замовник сплачує виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі, з урахуванням складності справи та виконання адвокатом робіт (надання послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, а саме: усна консультація, дослідження та вивчення адвокатом документів наданих Замовником, повна підготовка (складення) та надсилання суду та відповідачу позовної заяви, формування додатків (в т.ч. копії) до позову, збір доказів, складення додаткових окремих процесуальних документів (заяв) та арифметичних розрахунків до позовної заяви - 5500,00 грн без ПДВ; складення претензійної вимоги - 1000,00 грн; участь адвоката в одному підготовчому засіданні з урахуванням відрядження до суду в місто не за місцем знаходження позивача та адвоката (м.Кропивницький, добові за відрядження адвоката) 6850,00 грн (якщо в підготовчому судовому засіданні судом оголошено перерву чи відкладення підготовчого судового з причин, які не залежать від виконавця, в тому числі в зв'язку з діями або бездіяльністю відповідача, оплата за кожне наступне підготовче судове засідання здійснюється відповідно до розміру вказаному в цьому пункті); участь адвоката в одному судовому засіданні по суті з урахуванням відрядження до суду в місто не за місцем знаходження позивача та адвоката (м.Кропивницький, добові за відрядження адвоката) - 6100,00 грн, (Замовник сплачує виконавцеві винагороду визначену в даному пункті за участь адвоката виконавця в кожному судовому засіданні); за складання інших процесуальних документів, заперечення, відповіді на відзив, відзив, клопотання, які повинні бути складені та подані від імені Замовника на вимогу суду та/або у відповідь на процесуальний документ поданий відповідачем, встановлюється вартість відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт в розмірі але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які замовник повинен сплатити виконавцеві не пізніше дня подання такого процесуального документа до суду.
Про виконанні роботи та повний розрахунок сторони складають відповідний акт приймання-передачі робіт (та/або Звіт), який підписується уповноваженими представниками сторін.
На підтвердження факту надання послуг з правової допомоги підписано Акт прийому-передачі виконаних робіт №1 (опис робіт (наданих послуг) по договору №25 від 10.08.2018 року про надання професійної правничої допомоги та представництво в господарському суді за позовною заявою ТОВ "Седна-Агро" до ПП "Дніпро" про стягнення заборгованості та неустойки за договором купівлі-продажу від 24.10.2018 на загальну суму 25 550,00 грн.
Крім того, позивачем надано платіжне доручення №7540 від 22.11.2018 на суму 25 550,00 грн (а.с. 58).
Разом з тим, як вбачається з Акту прийому-передачі виконаних робіт №1 від 24.10.2018, в загальну суму витрат виконавцем включенні витрати в сумі 6 515,45 грн, які не підтвердженні жодними доказами.
Отже, місцевим господарським судом правомірно задоволені вимоги ТОВ "Седна - Агро" про стягнення судових витрат у розмірі 19 156,95 грн., з урахуванням поштових витрат виконавця.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що позивач в порушення умов договору поставки не виконав свій обов'язок з вивезення товару зі складу відповідача до 15.08.2018, оскільки в порушення ч.1 ст.664 ЦК України відповідач не проінформував покупця про готовність до передання товару. Крім того, відповідачем не надано доказів визначених пунктами 4.4.1-4.4.8 договору про поставку товару на користь позивача, товар відсутній у пункті призначення, не надано доказів про готовність до відвантаження.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, прийнятому з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів покладає витрати по сплаті судового збору на скаржника.
Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 ГПК України суд, -
У задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства "Дніпро" відмовити.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2018 у справі №912/2835/18 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Постанова складена у повному обсязі 12.03.2019.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді О.В.Чус
І.О.Вечірко