Справа № 438/9/19
Номер провадження 3/438/21/2019
Іменем України
07 березня 2019 р. суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу серія БД № 376612 від 15 грудня 2018 року - 15 грудня 2018 року о 13 год. 22 хв. в м. Бориславі по вул. В.Великого водій керував автомобілем марки AUDI A-6 н.з. RJA75741, з ознаками алкогольного сп'яніння, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав, зазначив, що беззаперечні докази, які б вказували на його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні, а тому вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю.
Суд, дослідивши докази в справі, прийшов до наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
За порушення цього пункту Правил дорожнього руху України передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 розділу І інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, у тому разі, якщо водій відмовився огляду на місці чи був незгоден з його результатами (п.п. 6 та 7 розділу І Інструкції).
Всупереч наведеному вище, адміністративні матеріали не містять жодних відомостей про те, що інспектором поліції ОСОБА_1 було запропоновано проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спецтехзасобів, або про те, що останній від проходження такого відмовився.
Згідно з положеннями п. 1 Розділу ІІ зазначеної Інструкції, у відповідності з якими, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан спяніння у разі проведення огляду на стан спяніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Всупереч вимогам п1 ч.1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015р до Протоколу про адміністративне правопорушення не додано письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зазначені, як свідки у Протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом було вжито заходів для виклику свідків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, однак зазначені свідки в судове засідання не зявились. Судом винисилась постанова про привід зазначених свідків, однак постанова працівниками Бориславського ВП не виконана.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідност. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням нормКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно достатті 17Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиціїтого, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно дост.251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зіст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таким чином суд приходить до висновку, що належними та допустими доказами не був підтверджений стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та правомірність складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КупАП, тому суд, згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважає необхідним закрити провадження в справі відносно нього за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283-285 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, через відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Суддя Слиш А.Т.