Справа № 318/714/18
Номер провадження №4-с/318/5/2018
"07" травня 2018 р. м. Кам'янка-Дніпровська
Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Петрова В.В., при секретарі Александрові М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідаціїАТ «РОДОВІД БАНК» Шевченка Андрія Миколайовича, який діє на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.12.2017 року за № 5455 на дії старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Юрія Ігоровича, -
Представник скаржника Свинар М.Ю. звернулася до суду зі скаргою про визнання незаконними дій державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Юрія Ігоровичата скасування незаконної постанови по виконавчому провадженню № 46033103 від 14.03.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу.
В обґрунтування вимог представник скаржника зазначила, що 14.03.2012 року Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області було ухвалено рішення по цивільній справі № 811/49/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (далі - АТ «РОДОВІД БАНК») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 28.05.2012 року на підставі вищезазначеного рішення АТ «РОДОВІД БАНК» отримав виконавчий лист про стягнення заборгованості.
АТ «РОДОВІД БАНК» звернувся до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження.
22.03.2018 року АТ «РОДОВІД БАНК» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 14.03.2017 року по ВП № 46033103, яка винесена старшим державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченком Ю.І. Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу є те, що у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення.
Таким чином представник скаржника вважає, що Постанова державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Юрія Ігоровичавід 14.03.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачує незаконною і повинна бути скасована.
Скаржник Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК»в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідаціїАТ «РОДОВІД БАНК» Шевченка А.М.в судове засідання не з'явився, надавши доручення на представлення своїх інтересів представнику Свинар М.Ю.
Представник скаржника Свинар М.Ю. в судове засідання не з'явилася, надала клопотання про розгляд справи без участі представника скаржника за наявними матеріалами по справі.
Державний виконавець Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченко Ю.І. в судове засіданняне з'явився, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи, на адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою про вручення «уповноваженому» під підпис, заяв про відкладення розгляду справи та заперечень суду не надано.
Заінтересована особа ОСОБА_4Г.в судове засіданняне з'явився, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за зазначеною адресою не проживає», заяв про відкладення розгляду справи та заперечень суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Судом встановлено, що 14.03.2012 року Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області було ухвалено рішення по цивільній справі № 811/49/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» (далі - АТ «РОДОВІД БАНК») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист, а у Оболонському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження№ 46033103 (а.с. 7-8).
14 березня 2018 року постановою старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Юрія Ігоровича виконавчий лист ВП № 46033103 був повернутий стягувачу на підставіп.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Так, представник скаржника Свинар М.Ю. вважає постанову від 14.03.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною, оскільки вважає, що старшим державним виконавцемОболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченком Ю.І. не здійснено всіх необхідних дій для виконання рішення суду, зокрема не було подано подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, а також не було вчинено інших дій, передбачених законом, не здійснено перевірку майнового стану у строки та періодичності, встановлені Законом України «Про виконавче провадження»
Твердження представника скаржника спростовуються матеріалами справи, а саме: копією постанови від 14.03.2018 року, наявної в матеріалах справи, з якої вбачається, щостаршим державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченком Ю.І.було проведено всі необхідні виконавчі дії відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, з резолютивної частини постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 14.03.2018 року вбачається, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 15.03.2021 року, а отже, суд приходить до висновку, що звернення скаржника до суду зі скаргою на дії державного виконавця є передчасним (а.с. 10-11).
Відтак, на думку суду, державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченком Ю.І.не було вчинено жодних виконавчих дій, які б порушували права та законні інтереси Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК».
У відповідності до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши постанову старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Ю.І.від 14.03.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 46033103, суд приходить до переконання, що вимоги чинного законодавства державним виконавцем були додержані.
Крім того, оцінюючи дії державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Ю.І.при складанні постанови від 14.03.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 46033103, суд вважає, що вона була складена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень (вчинення дії), своєчасно та неупереджено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у скарзі факти не знайшли свого підтвердження в суді, а тому скарга є необґрунтованою і в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 258, 260, 353, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідаціїАТ «РОДОВІД БАНК» Шевченка Андрія Миколайовича, який діє на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.12.2017 року за № 5455 на дії старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Юрія Ігоровича - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного судупротягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: В. В. Петров