Ухвала від 11.03.2019 по справі 818/1714/18

УХВАЛА

11 березня 2019 р.Справа № 818/1714/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за подання апеляційної скарги Головним управлінням ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 року по справі № 818/1714/18

за позовом Державного Підприємства "Попівський експериментальний завод"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2018р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша європейська компанія" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДФС у Сумській області 27.08.2018 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2018 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору та наданий строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2018 Головним управлінням ДФС у Сумській області подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке було задоволено ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2018.

15.11.2018 Головним управлінням ДФС у Сумській області повторно подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

26.11.2018 ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відмовлено в задоволенні вказаного клопотання і повернуто апеляційну скаргу скаржнику.

05.12.2018 відповідач повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування клопотання апелянт зазначив, що через обмежене фінансування бюджетної установи Головне управління ДФС у Сумській області з незалежних від нього причин не мало можливості вчасно оплатити судовий збір.

Дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У відповідності до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом пятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам ДФС не надано пільг щодо сплати судового збору.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Також, суд зазначає, що Головне управління ДФС у Сумській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 804/958/17.

Враховуючи зазначене, підстави викладені позивачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження для визнання причин пропуску такого строку поважними - відсутні.

Таким чином причини, зазначені скаржником в заяві про поновлення строку, не можуть бути визнані поважними, а будь-яких інших підстав для поновлення процесуального строку позивачем не зазначено.

Керуючись ст. ст. 121, 298 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Визнати неповажниим, вказані в клопотанні, причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою Головним управлінням ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 по справі № 818/1714/18.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1

Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3

Попередній документ
80350829
Наступний документ
80350831
Інформація про рішення:
№ рішення: 80350830
№ справи: 818/1714/18
Дата рішення: 11.03.2019
Дата публікації: 13.03.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)