Рішення від 01.03.2019 по справі 394/272/18

УКРАЇНА

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

01.03.2019

394/272/18

2/394/60/19

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора, в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Національної академії Національної гвардії Українизвернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, посилаючись на те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України», Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Згідно зі ст. 5 наведеного Закону, до складу Національної гвардії України входять: з'єднання, військові частини і підрозділи, вищі навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, установи та заклади, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України.

Пунктом 2 вказаної статті передбачено, що організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України), військових частин (підрозділів) з охорони важливих державних об'єктів, спеціальних вантажів, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, з'єднань, військових частин і підрозділів з охорони громадського порядку, підрозділів (загонів) спеціального призначення, військових частин оперативного призначення, авіаційних військових частин, військових частин і підрозділів зв'язку, органів і підрозділів забезпечення, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів, установ.

Відповідно до Статуту Національна академія Національної гвардії України є державним вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації, підпорядкованим Головному управлінню Національної гвардії України (ГУНГУ).

Згідно з положеннями ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин тим, що в них є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, відповідно до п. 3 та 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. При цьому, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, пред'явлення даної позовної заяви про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі курсанта Литовця С.О. є виключно захистом інтересів держави, оскільки саме з державного бюджету були здійснені витрати на його утримання під час навчання.

Також вказав в позові, що громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив навчання та військову службу у Національній академії Національної гвардії України у період з 27.07.2017 року по 24.11.2017 року на посаді курсанта.

Відповідно до розділу III, діючого на той час «Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з відповідачем 28.07.2016 року.

Надалі, 24.11.2017 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством внутрішніх справ України, в особі начальника Академії і відповідачем був достроково розірваний, а відповідач був виключений із списків особового складу Академії наказом начальника Академії від 24.11.2017 року № 266 сч.

Приписами ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що закінчення проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», курсанти та слухачі в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

У розвиток зазначених норм Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 був затверджений «Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання), у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до пунктів 3, 4 вказаного Порядку відшкодування витрат здійснюється вищим навчальним закладом у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

У подальшому, на виконання зазначених норм Порядку відшкодування витрат, виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений «Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах».

Академією відповідно до вимог вищенаведеного порядку було розраховано фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача в Академії з дня його зарахування до Академії по день виключення зі списків особового складу, загальна сума яких склала 44426,99 грн.

Пунктом 7 зазначеного порядку, визначено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Отже, невідшкодування на користь Національної академії Національної гвардії України відповідачем суми витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави, що проявляється у створенні умов для невиконання видаткової частини Держбюджету та у кінцевому рахунку веде до зниження боєздатності Міністерства внутрішніх справ України та позивачів зокрема. Невідшкодована на користь Національної академії Національної гвардії України відповідачем сума витрат, пов'язаних з його утриманням в Академії, - не отримані державою кошти на національну оборону, що у свою чергу, завдає шкоду безпосередньо інтересам Держави.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 з невідомих підстав усунувся від виконання зобов'язання щодо відшкодування коштів за навчання, керуючись ст. 19 ЦПК України позивачі вважають за доцільне розглядати позовну заяву у загальному позовному провадженні /а.с.34-38/

Позивачі в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Разом з тим суд відмічає, що представник Національної академії Національної гвардії України надіслав до суду заяву в якій просив, справу слухати за його відсутності, заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі, у випадку неявки відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, також не подав відзив, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність сторін на підставі наявних в цивільній справі доказах.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами 3 та 4 ЦПК України регламентовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Як вбачається з позовної заяви прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду та діючи у спосіб визначеним законом звернувся до належного суду з позовною заявою - з метою захисту інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи 27.07.2017 року відповідача зараховано в списки змінного складу та на всі види забезпечення, вирішено укласти контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній академії Національної гвардії України строком на період навчання та призначити з 27.07.2017 року - курсантом (підстава наказ начальника Національної академії НГУ від 27.07.2017 рок у № 545) /а.с.8/.

27.07.2017 року з відповідачем було укладено контракт /а.с.17/.

24.11.2017 року на підставі наказу Національній академії Національної гвардії України №266 с/ч позивача відраховано з навчання, припинено (розірвано) контракт про навчання та виключено зі списків особового складу курсантів академії та всіх видів забезпечення /а.с.10/.

Відповідно до зведеного розрахунку фактичних видатків державного бюджету які підлягають відшкодування курсантом ОСОБА_1 за період навчання з 27.07.2017 року по 24.11.2017 року фактичні витрати, пов'язані з: грошовим забезпеченням військовослужбовцем - 30754,41 грн.; предметами, матеріалами, обладнанням та інвентарем - 4075,24 грн.; медикаментами та перев'язувальними матеріалами - 10 грн.; продуктами харчування - 8012,15 грн.; оплатою теплопостачання - 566,09 грн.; оплатою водопостачання та водовідведення - 287,27 грн.; оплатою електроенергії - 719,43 грн.; оплатою послуг (крім комунальних) 2,40 грн.; разом - 44426,99 грн. /а.с.11-16/.

Відповідача було відраховано з навчання відповідно до пункту «и» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) /а.с. 10/.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України» - Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Згідно зі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Національну гвардію України» до складу Національної гвардії України входять: з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, заклади охорони здоров'я та установи, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України.

Ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Національну гвардію України» визначено, що організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України), військових частин (підрозділів) з охорони важливих державних об'єктів, спеціальних вантажів, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, з'єднань, військових частин і підрозділів з охорони громадського порядку, підрозділів (загонів) спеціального призначення, військових частин оперативного призначення, авіаційних військових частин, військових частин і підрозділів зв'язку, органів і підрозділів забезпечення, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів, установ.

Приписами ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що закінчення проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону,, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 затверджений «Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання), у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до пунктів 3, 4, 7 Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 - відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у

судовому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, ним є відшкодування збитків.

Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сумлінного навчання у вищому військовому навчальному закладі у зв'язку з чим контракт з ним було достроково розірвано, суд приходить до висновку, враховуючи вищезазначені норми матеріального права про те, що у відповідача виник обов'язок відшкодувати відповідні витрати за його навчання в сумі 44426,99 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати понесенні при зверненні до суду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Національної академії Національної гвардії України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 44426 /сорок чотири тисячі чотириста двадцять шість/ грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь військової прокуратури сил антитерористичної операції понесені судові витрати в сумі 1762 /одна тисяча сімсот шістдесят дві/ грн.

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 .

Військова прокуратура Харківського гарнізону, місце знаходження вул. Клочківська, 228 м. Харків код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 399699443.

Міністерство внутрішніх справ України, місце знаходження вул. А. Богомольця, 10 м. Київ, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 00032684.

Національна академія Національної гвардії України, місце знаходження пл. Захисників України, 3 м. Харків, код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 08610502.

Рішення може бути оскаржено через Новоархангельський районний суд до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Копію даного рішення негайно після постановляння направити учасникам справи.

Повний текст рішення виготовлено 11 березня 2019 року.

Суддя:

Попередній документ
80350726
Наступний документ
80350728
Інформація про рішення:
№ рішення: 80350727
№ справи: 394/272/18
Дата рішення: 01.03.2019
Дата публікації: 16.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди