05.03.2019
Провадження №2/389/808/18
ЄУН 389/2591/18
заочне
05 березня 2019 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді Українського В.В.
за участю секретаря судового засідання Гой І.С.
представника позивача адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 31.05.2018 ОСОБА_3 о 14.50 год. в смт. Знам'янка Друга Кіровоградської області по вул. М. Грушевського керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом від гаражу , що розташований біля будинку 99, не врахував дистанцію та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.06.2018 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП по факту вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Відповідно до складеного звіту № 129 про оцінку вартості матеріального збитку незалежним експертом, вартість матеріальних збитків складає 93641,20 грн. За складання вказаного звіту позивач сплатив 1800 грн., які має намір стягнути з відповідача.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ «ОСОБА_4 пожежно-страхова компанія», позивач отримав страхове відшкодування в розмірі 29531, 21 грн. Різниця між фактичними витратами на відновлення транспортного засобу та розміром страхового відшкодування становить 64110 грн., розмір якої позивач планує стягнути з відповідача.
Внаслідок ДТП позивачеві завдано також моральну шкоду, яка полягає в глибокому моральному стражданні, а саме: через пошкоджений автомобіль погіршився його емоційний стан, порушився сон, порушена його здатність до реалізації його планів. Все це призвело до моральних страждань, психічних переживань. Позивач почував себе пригніченим, нервозним, тому що не має можливості користуватися автомобілем. В зв'язку зі значною відстанню між місцем проживання та роботою має кожен день користуватися громадським транспортом або просити когось його підвезти, що призводить до незручності. Свою моральну шкоду оцінює в 30000 грн.
Представник позивача в судовому засіданні просить задовольнити вимоги позову в повному обсязі, обґрунтовуючи вимоги доводами, вказаними в позові.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, відповідно до якої підтримав вимоги позову та просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, заперечень не надав, як і не надав заяви про розгляд справи без його участі. Згідно ухвали Знам'янського міськрайонного суду розгляд цивільної справи проводиться заочно.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов частково обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Судом встановлено, що 31.05.2018 о 14.50 год. в смт. Знам'янка Друга Кіровоградської області по вул. М. Грушевського з вини відповідача, який керував автомобілем НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджений належний автомобіль НОМЕР_2.
Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.06.2018 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП по факту вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 застрахована ПрАТ «ОСОБА_4 пожежно-страхова компанія» відповідно до полісу № АМ/4046250 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.05.2018 строком дії до 18.05.2019. Згідно з полісом ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну складає 100000 гривень, розмір франшизи 1000 гривень.
ОСОБА_2 01.06.2018 надано до ПрАТ «УПСК» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася, в якому визначений перелік пошкоджень автомобіля НОМЕР_2: деформація лівого переднього крила, деформація лівої передньої (водійської) дверці, пошкодження нижнього лівого порогу.
Відповідно до звіту про вартість матеріального збитку № 129 від 22.06.2018 року, вартість матеріального збитку колісного транспортного засобу «Audi Q7» державний номерний знак НОМЕР_3 складає 76941,35 гривень.
26 липня 2018 року ПрАТ «УПСК» перераховано на ім'я ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 29150 гривень, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк». Також, в судовому засіданні встановлено, що ПрАТ «ОСОБА_4 пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 20.07.2018 року склали протокол узгодження розміру та способу здійснення страхового відшкодування. Відповідно до вказаного протоколу сторони узгодили, що розмір страхового відшкодування за транспортний засіб «Audi Q7» державний номерний знак НОМЕР_3 становить 29150,00 гривень. Відповідно до п.3 після підписання цього протоколу та сплати стахового відшкодування, розмір якого визначений сторонами, потерпілий не буде мати до Страховика та Страхувальника за фактом настання страхової події, що сталася 31.05.2018 о 14.50 год. на вул. М.Грушевського в смт. Знам'янка Друга за участю забезпеченого за договором страхування АМ/4046250 від 19 травня 2018 року транспортного засобу «ІЖ 412» державний номер НОМЕР_4, будь-яких матеріальних чи моральних претензій, окрім передбаченого договором страхування франшизи в розмірі 1000 гривень.
Розмір страхового відшкодування встановлено за домовленістю та згодою сторін, є остаточним та таким, що не підлягає оскарженню чи зміні.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Одним із способів відшкодування шкоди є відшкодування збитків (ч.2 ст.16 ЦК).
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1192 ЦК також передбачено право потерпілого на відшкодування збитків, розмір яких визначається вартістю виконаних робіт, необхідних для відновлення речі, в повному обсязі.
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно п.12.1 ст.12, п.22.1 ст. 22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100000 гривень на одного потерпілого.
Між тим, ПрАТ «УПСК» сплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 29150 гривень, хоча ліміт відповідальності страховика - страхова сума - визначена у розмірі 100000 грн.
Дії страхової компанії щодо визначення розміру страхового відшкодування та його виплати ОСОБА_2 не оскаржені. З позовом до страхової компанії позивач не звертався, про стягнення матеріальної шкоди у відповідності до проведеної позивачем експертизи, страхове відшкодування отримав, що свідчить про його згоду з оціненим розміром відшкодування.
Законом передбачено обов'язок винної особи відшкодувати спричинену шкоду шляхом стягнення різниці між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням у випадку перевищення цих витрат над страховою сумою та сплатою страховиком її у повному обсязі.
Між тим, страхове відшкодування, яке сплачене відповідачу - 29150 гривень значно менше страхової суми - 100000 грн. та знаходиться в її межах.
Отже, відсутні підстави вважати, що позивачу спричинено матеріальної шкоди у більшому розмірі, ніж визначено та виплачено страховою компанією.
За таких обставин підстав для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності та стягнення матеріальної шкоди не вбачається.
Відповідно до вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
За нормою ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода поміж іншого відшкодовується незалежно від вини, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з'ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Що стосується вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного. Автомобіль ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав пошкодження, внаслідок яких ОСОБА_2 зазнав психічних страждань внаслідок порушення здатності до реалізації планів. Позивач почував себе пригніченим, нервозним, тому що не має можливості користуватися автомобілем. В зв'язку зі значною відстанню між місцем проживання та роботою має кожен день користуватися громадським транспортом або просити когось його підвезти, що призводить до незручності. Таким чином, з урахуванням характеру, ступеню тяжкості наслідків що настали, меж розумності та справедливості, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягнути судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч ) грн.
В частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 64110 (шістдесят чотири тисячі сто десять ) грн. - відмовити .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири ) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_2 місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_5.
Відповідач - ОСОБА_3 місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6.
Повний текст рішення складений 11.03.2019.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_4