Справа № 346/164/18
Провадження № 1-кп/346/66/19
05 березня 2019 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
законного представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Антонівка Тлумацького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працює, раніше неодноразово судимого, останній раз Коломийським міськрайонним судом 15.11.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі , - за ч. 2 ст. 153 КК України в редакції 2001р.,-
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив задоволення статевої пристрасті неприродним способом з використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене повторно, щодо неповнолітнього (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом), за таких обставин.
Так, обвинувачений, в ніч на 15 жовтня 2017 року, перебуваючи за місцем проживання у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 , маючи на меті насильно задовольнити статеву пристрасть неприродним способом із неповнолітнім сином співмешканки ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_1 , впевнившись, що інші присутні у приміщенні будинку особи сплять та за його діями ніхто не спостерігає, ліг на матрац, де в той час спав неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 .
Після цього, обвинувачений, умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що потерпілий ОСОБА_8 є неповнолітнім, для забезпечення реалізації свого злочинного умислу, приспустив останньому труси, після чого, використовуючи безпорадний стан неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , так як останній не розумів значення та зміст вчинюваних з ним дій і не міг чинити опір, намагався насильно задовольнити статеву пристрасть неприродним способом шляхом введення свого статевого члена до задньопрохідного отвору неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 . Неповнолітній потерпілий внаслідок протиправних дій зі сторони обвинуваченого прокинувся та викрикнув, а обвинувачений, усвідомлюючи факт можливого викриття його протиправних дій, припинив насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, встав із матрацу де лежав ОСОБА_8 та повернувся на ліжко, де спала співмешканка ОСОБА_7
17 жовтня 2017 року, приблизно о 2 год обвинувачений, перебуваючи за місцем проживання у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що ОСОБА_8 неповнолітній, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, маючи на меті насильно задовольнити статеву пристрасть неприродним способом із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_8 , знаходячись на одному ліжку із останнім, впевнившись що інші особи присутні у приміщенні будинку сплять та за його діями ніхто не спостерігає, перевернув неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 на живіт.
Після цього, обвинувачений, для забезпечення реалізації свого злочинного умислу, приспустив неповнолітньому потерпілому труси, після чого використовуючи безпорадний стан ОСОБА_8 , так як останній не розумів значення та зміст вчинюваних з ним дій і не міг чинити опір, насильно задовольнив статеву пристрасть неприроднім способом із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_8 шляхом введення свого статевого члена до задньопрохідного отвору неповнолітнього потерпілого. Неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 став висловлювати про свої негативні відчуття, біль в результаті протиправних дій зі сторони обвинуваченого, у зв'язку із чим обвинувачений, усвідомлюючи факт можливого викриття його злочинної поведінки, припинив насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Крім того, приблизно о 6 год. 17.10.2017 року, обвинувачений, перебуваючи за місцем проживання у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що потерпілий ОСОБА_8 є неповнолітнім, маючи на меті насильно задовольнити статеву пристрасть неприродним способом із неповнолітнім потерпілим, знаходячись на одному ліжку із останнім, впевнившись що інші особи присутні у приміщенні будинку сплять та за його діями ніхто не спостерігає, перевернув неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 на живіт.
Після цього, обвинувачений для забезпечення реалізації свого злочинного умислу приспустив потерпілому труси, після чого використовуючи безпорадний стан неповнолітнього потерпілого, так як останній не розумів значення та зміст вчинюваних з ним дій і не міг чинити опір, насильно задовольнив статеву пристрасть неприроднім способом із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_8 шляхом введення свого статевого члена в задньопрохідний отвір неповнолітнього потерпілого.
Згідно консультативної довідки хірурга Коломийської дитячої поліклініки в ході огляду неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 у останнього виявлені: потертості та гіперемія анального отвору; розриви слизової на 11 год. та 5 год.; сфінктер не в тонусі, зіяє.
Згідно висновку судово-медичного експерта у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці лівого передпліччя та розриву слизової задньопрохідного отвору, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. При цьому, тілесне ушкодження у вигляді розриву слизової задньопрохідного отвору могло утворитися від введення в нього тупого твердого предмета, яким міг бути ерогований статевий член.
Обвинувачений своєї вини не визнав. Пояснив, що проживає разом із співжителькою ОСОБА_7 , сином ОСОБА_9 та пасинком ОСОБА_8
14.10.2017р. до них приїхали гості ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у зв'язку із святкуванням Дня народження ОСОБА_7 15.10.2017р. В цей день приблизно о 20 год повернувся з роботи додому і побачив, що його малолітній син ОСОБА_9 хворий. Його співжителька ОСОБА_7 повідомила, що у сина температура і вона його лікує своїми силами. Вирішив викликати лікаря. Лікар швидкої медичної допомоги оглянувши сина порадив відвезти сина в лікарню. Тоді, вони втрьох з сином і співжителькою поїхали в Коломийську дитячу лікарню. Дорогою зателефонував потерпілому, щоб він привіз мобільний телефон ОСОБА_7 , яка його забула вдома, що той і зробив. ОСОБА_7 з сином ОСОБА_9 залишились в лікарні, а він з потерпілим велосипедом поїхали додому. Приїхали додому вже вночі 16.10.2017р. і лягли спати. Всі спали в одній кімнаті. Він спав на ліжку, потерпілий спав біля шафи на надувному матраці, як зазвичай, а ОСОБА_10 та ОСОБА_11 лягли спати на матраці біля серванту. Будь яких контактів з потерпілим не мав, спали окремо і один до одного не підходили. Прокинувшись вранці приблизно о 7 год побачив потерпілого, який стояв біля дверей і сказав, що їде в лікарню до мами. Розбудив ОСОБА_10 і разом з ним поїхали на велосипедах на роботу. Приблизно о 17 год 16.10.2017р. до нього на роботу приїхали працівники поліції і забрали у відділ поліції. З того часу, зокрема в ніч з 16 на 17 жовтня, 17 жовтня та 18 жовтня вдома не був. Ввечері 15.10.2017р. випили з гостями трохи горілки. З потерпілим у нього не було добрих відносин. Останній ріс без батька. Двічі бив потерпілого ременем за погану поведінку, а саме за те, що сусід скаржився, що той кидав каменем у його сина, а також за крадіжку мобільного телефона у школі. У зв'язку з цим, його притягували до відповідальності за спричинення потерпілому легкого тілесного ушкодження, однак справа була закрита за примиренням. Потерпілий погано ставився до його сина ОСОБА_9 . З ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у нього конфліктів не було. Не може пояснити чому вони його обмовляють.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина доводиться показаннями потерпілого, свідків, протоколами огляду місця події, прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, висновками експертиз, іншими письмовими доказами, оглянутими судом речовими доказами.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_8 в порядку ст. 225 КПК України в суді пояснив, що проживає з матір'ю, молодшим братом та вітчимом - обвинуваченим. Пояснив, що за день до маминого дня народження до них в гості приїхали мамина подруга ОСОБА_12 з чоловіком ОСОБА_13 . Ввечері дорослі святкували, вживали алкогольні напої. Вітчим вживав горілку та вино. Після чого гості залишилися ночувати в них вдома. Спали всі в одній кімнаті, мама та вітчим спали разом на ліжку. В тій самій кімнаті спав він, а також ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Ляг спати десь 23-24 год. Був одягнутий у штани, футболку і труси. Прокинувся від болю, оскільки вітчим намагався встромити в його задній прохід статевий член, після чого він почав говорити: «Петре, ОСОБА_14 !» і останній повернувся на своє ліжко. Коли прокинувся, то його штани і труси були приспущені до колін і був перевернутий на живіт, а вітчим знаходився зверху. Бачив, що вітчим був в трусах, бо працював телевізор і було видно. Це було вперше, раніше вітчим такого з ним не робив. Після цієї події він ліг спати, мамі нічого не розповідав, оскільки боявся що вітчим буде його бити. 15.10.2017р. була неділя. Вдень до нього ніхто не приставав. В понеділок 16.10.2017 року ввечері його братика ОСОБА_9 госпіталізували в лікарню, так як він захворів бронхітом. Мати з вітчимом автомобілем швидкої медичної допомоги відвезли братика в Коломийську дитячу лікарню. Мама забула вдома телефон, а тому він за дзвінком вітчима відвіз мамі телефон в лікарню велосипедом. З лікарні повертались на велосипеді вдвох з вітчимом. Мати залишилась в лікарні. Коли повернулись додому вночі, то вітчим сказав, щоб він лягав біля нього на ліжко. Лежали на ліжку з вітчимом і дивились телевізор. Накрились однією ковдрою. Вітчим підсунувся до нього, перевернув його на живіт, зняв труси і встромлював член в задній прохід. Казав вітчиму, що його болить, але той казав, що зробить так, що не буде боліти і пхав помало, при цьому розводив йому сідниці. Засунув член приблизно три рази. В цей час в кімнаті лежали на матраці біля серванту ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , чи чули вони щось не знає. Після цього, вітчим зліз з нього і вони спали.
Наступного ранку вітчим знову почав до нього приставати, перевернув його на живіт та засунув статевий член в задній прохід, його боліло, після чого він встав о 7 год так як задзвонив телефон, розбудив ОСОБА_16 та поїхав у лікарню до мами. Про те що сталося нікому не розповідав бо вітчим пригрозив, що якщо розповість то буде його бити. Боявся і на даний час боїться вітчима. Останній вже раніше його бив ременем, були синці, у зв'язку з чим вони з мамою зверталися в поліцію. Розумів, що якщо зробить щось не так, то вітчим буде його бити. Він не розумів що саме робить з ним вітчим та для чого він це робив, не розумів також що такого робити не можна, не знав звідки беруться діти. Тепер вже знає, бо мати після цих подій розповідала. Розумів, що якщо зробить щось не так, то вітчим буде його бити. Мати його не б'є. Не вибачає обвинуваченого. Просить покарати обвинуваченого на погляд суду.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 просить покарати суворо.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила суду, що проживає з обвинуваченим з 2010 року, у них є спільний син ОСОБА_9 , та її син ОСОБА_17 - потерпілий, якому обвинувачений є вітчимом.
14 жовтня 2017 року до них у гості приїхала подруга ОСОБА_11 із співжителем ОСОБА_10 святкувати її день народження. Приблизно о 15 год. вони почали святкувати день народження, пили вино. Приблизно о 23 год. пішли спати. Гості залишилися ночувати, спали всі в одній кімнаті. Вона з обвинуваченим на ліжку, а гості та син ОСОБА_17 на підлозі на матрацах. Вона заснула та нічого не чула. Наступного дня обвинувачений та ОСОБА_10 пішли на роботу. Її молодший син температурив, і ввечері, повернувшись з роботи обвинувачений приблизно о 20 год викликав швидку і вони повезли сина ОСОБА_9 до лікарні. Згодом старший син привіз їй в лікарню телефон і разом з вітчимом повернувся додому. Вона залишилася з дитиною у лікарні.
Наступного дня 17.10.2017р. зранку приблизно о 8 год син ОСОБА_17 приїхав до неї у лікарню, однак нічого не розповідав. Однак, о 09 год їй зателефонувала ОСОБА_11 та розповіла, що вранці бачила обвинуваченого на її синові, рухалася ковдра, обвинувачений оглядався чи ніхто не бачить. Після цього, почала розпитувати потерпілого, який розповів, що вітчим пхав йому у задній прохід статевий член, було боляче. Розповідав, що обвинувачений казав йому зняти труси. Син розповідав, що 15.10.2017р. вночі обвинувачений також намагався засунути йому статевий член. Коли сказав: «Петре! Петре!», то обвинувачений відступився. Потерпілий не розумів що відбувалось. Потерпілий зазвичай спав на матраці, а коли її не було вдома, то міг спати на ліжку з обвинуваченим. Після дзвінка ОСОБА_11 викликала поліцію. В лікарні перебувала півтори тижні. Коли приїхала з лікарні додому, то обвинувачений вже був заарештований і їздила до нього на побачення. Вірить потерпілому. Обвинувачений іноді бив потерпілого, навіть притягався за такі дії до відповідальності.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що разом із співжителем ОСОБА_10 приїхала до подруги ОСОБА_7 в гості на День народження останньої. ОСОБА_7 проживає з ОСОБА_5 та двома синами. В День народження ввечері посиділи всі разом, випили. Молодшому сину ОСОБА_9 було погано він плакав. Десь о 22 год приїхала швидка допомога і забрала його до лікарні. ОСОБА_7 поїхала з ним. В ніч 17.10.2017р. обвинувачений та потерпілий спали на одному ліжку, зазвичай вони сплять окремо. Це обвинувачений покликав потерпілого спати з ним. Вони з ОСОБА_10 лягли спати на матрац біля ліжка приблизно о 2 год. На той час обвинувачений з потерпілим вже лежали на ліжку. Ліжко висотою приблизно 0,5 м. Обвинувачений виглядав з ліжка чи вона не дивиться. Вона почула скрип на ліжку підняла голову та побачила, що обвинувачений накрив потерпілому, який був обернутий до нього спиною, голову ковдрою. Обвинувачений обійняв потерпілого та рухався. Ці рухи були характерними як під час сексу. Це тривало 10-20 хв і затихло. Після чого, обвинувачений відсунувся від хлопчика. Згодом, десь о 06 год ранку вона прокинулась від того, що потерпілий казав, що його болить. Обвинувачений побачивши, що вона прокинулась встав. Вона різко зірвалась з ліжка і тоді обвинувачений відійшов від потерілого. Після того, як потерпілий приблизно о 7 год поїхав в лікарню, то вона через пару годин зателефонувала і розповіла про те що чула та бачила ОСОБА_7 . В присутності ОСОБА_7 потерпілий розповідав їй, що обвинувачений декілька разів ліз до нього та пхав статевий член йому в зад. Розповідав, що обвинувачений ліз до нього і в ніч з суботи на неділю 15.10.2017р. і просив нікому не казати.
Під час судового розгляду обвинувачений телефонує їй та ОСОБА_10 з місця тримання під вартою та погрожує. Пізніше ОСОБА_7 казала потерпілому, щоб той нічого не розповідав поліції, інакше обвинуваченого буде позбавлено волі. Також, ОСОБА_7 висловлювала їй претензії, що через неї все викрилось. ОСОБА_7 кохає обвинуваченого, а потерпілий його боїться, бо обвинувачений його б'є. Обвинувачений бив потерпілого по голові так, що той боявся плакати. ОСОБА_7 розповідала, що обвинувачений одного разу побив потерпілого до крові. Остання тепер звинувачує потерпілого в тому, що обвинувачений заарештований. ОСОБА_10 до потерпілого не приставав. Потерпілий замкнутий в присутності обвинуваченого, а коли останнього не має вдома, то стає веселіший.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що приїхав зі своєю співмешканкою ОСОБА_11 в гості на День народження до її подруги ОСОБА_7 , відзначали День народження. Наступного дня з обвинуваченим пішли на роботу, влаштовували бруківку. Після того, як повернулись ввечері випили по 100 грамів. Молодшого сина ОСОБА_7 забрала швидка допомога. ОСОБА_7 з ОСОБА_9 залишились в лікарні. Обвинувачений і потерпілий спали на одному ліжку. Зазвичай потерпілий спить окремо на матраці. Вони з ОСОБА_11 спали поряд разом на матраці. Вночі чув як скрипнуло ліжко. ОСОБА_11 розповідала йому, що чула вночі і вранці рухи на ліжку, які характерні для сексу. Він нічого не чув і не бачив, бо міцно спав.
Згідно з протоколом від 17 жовтня 2017 р. прийнято заяву ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, а саме про те, що ОСОБА_5 на протязі 14-17 жовтня 2017 року, перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вчиняв дії, пов'язані із розбещенням її неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 жовтня 2017 року внесено відомості до вказаного реєстру та зареєстровано кримінальне провадження за заявою ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення про те, що протягом 14-17 жовтня 2017 року її співжитель ОСОБА_5 , по місцю проживання, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, вчиняв відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_8 дії, пов'язані із розбещенням останнього.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 17 жовтня 2017 року та фототаблиць до нього оглянуто житловий будинок ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_1 , встановлено місцезнаходження ліжка. З місця події вилучено дві наволочки, простинь, підодіяльник.
Згідно з протоколами відбирання біологічних зразків від 17 жовтня 2017 року ОСОБА_8 та ОСОБА_5 добровільно надали біологічні зразки, а саме: зрізи нігтьових пластинок з піднігтьовим вмістом з правої та лівої рук, які поміщені до паперового конверта; зразки крові відібрані за допомогою медичних шприців, які із відібраними взірцями поміщені до паперових конвертів.
Згідно висновку експерта № 341 від 03 листопада 2017 р. у ОСОБА_8 виявлено тілесне ушкодження: синець в ділянці лівого передпліччя; розрив слизової задньопрохідного отвору, які спричинені дією тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну, вказаному в постанові, і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Розрив слизової задньопрохідного отвору міг утворитися від введення в нього тупого твердого предмета, яким міг бути ерогований статевий член.
Відповідно до консультативної довідки хірурга Коломийської дитячої поліклініки у ОСОБА_8 виявлено потертості та гіперемія анального отвору, розриви слизової на 11 год. та 5 год.;сфінктер не в тонусі, зіяє.
Згідно із висновком експерта № 838 від 07 листопада 2017 року кров ОСОБА_8 належить до групи А з ізомаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.
Відповідно до висновку експерта №837 від 07 листопада 2017 року кров ОСОБА_5 належить до групи А з ізомаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.
Згідно висновку експерта № 135 від 28 листопада 2017 року при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук, даних за присутність клітин потерпілого ОСОБА_8 в піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_5 не отримано.
Відповідно до висновку експерта № 137 від 01.12.2017 року слідів на наволочках, підодіяльнику, простині крові та клітини не знайдені.
Відповідно до висновку експерта № 138 від 01 грудня 2017 року при дослідженні піднігтьового вмісту правої руки потерпілого ОСОБА_8 знайдено епітеліальні клітини статеву приналежність яких встановити не вдалось. Розташування клітин у вигляді пласта може свідчити про травматичний характер їх походження. При серологічному дослідженні клітин виявлено антиген А за ізосерологічною системою АВО. Виявлені клітини могли походити від особи (осіб), в крові якої (яких) міститься антиген А ізосерологічної системи АВ0, в тому числі за рахунок клітин, як потеріплого ОСОБА_8 так і ОСОБА_5 .
Згідно висновку експерта № 343 від 03.11.2017 року у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не виявлено. При судово-цитологічній експертизі мазка-відбитка та тампона-змиву із статевого члена ОСОБА_5 , 1972 року народження, клітини прямої кишки не виявлені.
Згідно із висновком експерта №136 від 27 листопада 2017 року, враховуючи отримані результати, обставини справи та групу крові осіб, що проходять у справі, антиген А, виявлений у слідах крові на трусах (об.№2), вилучених у потерпілого ОСОБА_8 , міг виникнути за рахунок крові особи (осіб), в крові якої (яких) міститься вищевказаний антиген, в тому числі за рахунок крові, як потерпілого ОСОБА_8 так і ОСОБА_5 .
Згідно із висновком судово-психіатричного експерта №296/2017 від 22 листопада 2017 року підекспертний ОСОБА_8 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих щодо нього протиправних дій, здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними у відповідності віку. Неповнолітній ОСОБА_8 під час вчинення щодо нього кримінального правопорушення не розумів значення та зміст вчинюваних з ним дій, та не міг чинити опір, перебував у безпорадному стані. Йому не притаманні такі риси як схильність до вигадування, навіювання, фантазування. З урахуванням його індивідуально-психологічних та вікових особливостей, стану розумового розвитку, здатний правильно сприймати зовнішню фактичну сторону обставин, що мають значення для кримінального провадження та давати по них свідчення.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №293/2017 від 20 листопада 2017 року підекспертний ОСОБА_5 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_5 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує.
Згідно свідоцтва про народження потерпілий ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно довідки про склад сім'ї обвинувачений проживає в АДРЕСА_1 без реєстрації разом з співжителькою ОСОБА_7 та синами співжительки - ОСОБА_8 та ОСОБА_18 2015 р.н.
Суд вважає недостовірними показання обвинуваченого про те, що він був затриманий 16.10.2017р. і не вчиняв інкримінованих йому дій, оскільки згідно протоколу затримання обвинувачений був затриманий 17.10.2017р. о 14 год 20 хв. Його показання спростовуються вищевказаними показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , висновками експертиз, тощо. Даними доказами встановлено дійсну хронологію подій. Також, бездоказовими і спростованими цими доказами є покликання обвинуваченого на те, що інкриміновані йому дії вчиняв ОСОБА_10 та те, що потерпілий міг мати статеві зносини з іншими особами.
Покликання обвинуваченого, як на підставу для свого виправдання, на те, що у окремих висновках експертиз зазначено про відсутність клітин потерпілого в піднігтьовому вмісті рук обвинуваченого (висновок № 135 від 28.11.2017р.), про неможливість встановити стать особи за виявленими біоматеріалами (висновки № 136 від 27.11.2017р., №138 від 01.12.2017р.), про відсутність клітин прямої кишки на змиві з статевого члена обвинуваченого, суд вважає необґрунтованими і такими, що не спростовують висновків суду. Згідно встановлених обставин справи потерпілий знаходився на спині під час злочинних дій обвинуваченого, фізичного опору не чинив. Біологічні зразки були отримані та експертизи проведені через значний проміжок часу після вчинення злочинних дій.
Проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 153 КК України в редакції 2001р. доведена повністю і його діяння слід кваліфікувати за ч.2 ст. 153 КК України в редакції 2001р., так як він вчинив задоволення статевої пристрасті неприродним способом з використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене повторно, щодо неповнолітнього (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом).
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винуватого, який характеризується посередньо, неодноразового судимий, хворіє туберкульозом, позицію потерпілого, який просить покарати на розсуд суду, та його законного представника, який просить покарати суворо, те, що обвинувачений вчинив злочин під час судового розгляду по справі про обвинувачення його за ст. 185 ч. 3 КК України.
Пом'якшуючих покарання обставин судом не встановлено.
Як обтяжуючу покарання обставину суд визнає рецидив злочинів.
Питання про долю речових доказів слід вирішити згідно з правилами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ст. 153 ч.2 КК України в редакції 2001р., призначивши йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання із покаранням призначеним за вироком Коломийського міськрайонного суду від 15.11.2017 року визначити остаточне покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі. Зарахувати в строк відбування покарання частково відбуте покарання у виді позбавлення волі за вироком Коломийського міськрайонного суду від 15.11.2017 року та строк відбутого попереднього ув'язнення. При цьому, зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення по справі про обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 185 ч.3 КК України - 2 (два) місяці 20 (двадцять) днів, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, у відповідності до вимог ст. 72 ч. 5 КК України в редакції 26.11.2015р. Строк відбування остаточного покарання рахувати з 17.10.2017р.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.
Речові докази: зрізи нігтьових пластинок знищити; труси, підодіяльник, простинь, наволочки повернути їх власникам.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з часу вручення копії вироку, через Коломийський міськрайонний суд.
Суддя ОСОБА_1