Справа № 344/3949/19
Провадження № 1-кс/344/2332/19
11 березня 2019 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області лейтенанта податкової міліції ОСОБА_4 , яке погодженого з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області юристом 1 класу ОСОБА_5 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 32018090000000031 від 05.06.2018, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, 06.03.2019 звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018090000000031 внесеному до ЄРДР 05.06.2018 за фактом незаконного зберігання з метою збуту та збуту незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів, що призвело до тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.204 КК України.
Так, 05.03.2019 в ході проведення обшуку незаконної автозаправної станції на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.02.2019, яка розташована за адресою: Івано-Франківська обл., м. Долина, вул. Обліски, 137 виявлено та вилучено грошові кошти від діяльності пов'язаної з відпуском незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів у загальній сумі 18565 грн.: номіналом 500грн. - 12шт. в сумі 6000грн.; номіналом 200грн. - 47шт. в сумі 9400грн.; номіналом 100грн. - 22шт. в сумі 2200грн.; номіналом 50 грн. - 17шт. в сумі 850грн.; номіналом 20грн. - 3шт. в сумі 60грн.; номіналом 10 грн. - 3шт. в сумі 30грн.; номіналом 5грн. - 2шт. в сумі 10грн; номіналом 2грн. - 6шт. в сумі 12грн.; номіналом 1 грн. - 3шт. в сумі 3грн.
Крім того, у ході проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено металеву наземну ємність для паливно-мастильних матеріалів сірого кольору об'ємом 15 м3 заповнену на 3900 літрів рідиною із запахом нафтопродуктів із приєднаним паливно-розподільчим пістолетом марки «PIUSI». Будь-яких дозволів на проведення діяльності у вигляді реалізації підакцизних товарів виявлено в ході обшуку, а також надано особами присутніми під час проведення обшуку не було. Після проведення замірювання пального, яке знаходилося у металевій цистерні, було здійснено опечатування шляхом наклеєння смужок білого кольору на яких містилися відповідні написи, відтиски печаток «Для пакетів», підписи понятих, присутніх та слідчого.
Надалі, металеву наземну ємність для паливно-мастильних матеріалів сірого кольору об'ємом 15 м3 заповнену на 3900 літрів рідиною із запахом нафтопродуктів із приєднаним паливно-розподільчим пістолетом марки «PIUSI» було передано на відповідальне зберігання гр. ОСОБА_6 , згідно протоколу передачі речових доказів на відповідальне зберігання від 05.03.2019, якому роз'яснено про наслідки, які передбачені за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також порушення обов'язків щодо охорони майна та невиконання судового рішення.
Слідчий клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив таке задовольнити.
Судом було повідомлено представника автозаправної станції, однак в судове засідання не з'явився. До суду надійшло клопотання ОСОБА_7 про те, що він не являється власником даного майна, щодо задовлення заперечив та просив проводити без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.
В той же час, відповідно до ч.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучено законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно ч.1 ст.167 КПК України встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
У відповідності до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно абзацу 2 ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Отже, з метою збереження речових доказів та проведення експертизи, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на предмети та речі вилучені в ході обшуку 05.03.2019 автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
грошові кошти у загальній сумі 18565 грн.: номіналом 500грн. - 12шт. в сумі 6000грн.; номіналом 200грн. - 47шт. в сумі 9400грн.; номіналом 100грн. - 22шт. в сумі 2200грн.; номіналом 50 грн. - 17шт. в сумі 850грн.; номіналом 20грн. - 3шт. в сумі 60грн.; номіналом 10 грн. - 3шт. в сумі 30грн.; номіналом 5грн. - 2шт. в сумі 10грн; номіналом 2грн. - 6шт. в сумі 12грн.; номіналом 1 грн. - 3шт. в сумі 3грн.;, які отримані від діяльності пов'язаної з відпуском незаконно виготовлених паливно-мастильних матеріалів;
металеву наземну ємність для паливно-мастильних матеріалів сірого кольору об'ємом 15 м3 заповнену на 3900 літрів рідиною із запахом нафтопродуктів із приєднаним паливно-розподільчим пістолетом марки «PIUSI».
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1