Справа № 467/272/19
1-кс/467/131/19
11.03.2019 року Слідчий суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання начальника слідчого відділу Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погодженого з начальником Арбузинського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150130000096 від 09.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Арбузинка Миколаївської області, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Первомайського міськрайоного суду Миколаївської області від 30.07.2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
- вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 23.10.2014 року за ч. 3 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі.
ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється в тому, що 09.03.2019 року приблизно о 01 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 знаходячись на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, з метою відкритого заволодіння чужим майном вирішив проникнути до житлового будинку ОСОБА_8 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи задумане, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, ОСОБА_4 на велосипеді приїхав до житлового будинку ОСОБА_8 , після чого шляхом розбиття віконного скла проник всередину житлового будинку, де в однієї із кімнат за допомогою заздалегідь підготовленого металевого предмета, почав погрожувати ОСОБА_8 застосувати щодо неї насильство, та відкрито заволодів її грошовими коштами в сумі 9000 гривень. Після цього, ОСОБА_4 місце злочину покинув, розпорядившись викраденими грошовими коштами в сумі 9000 гривень на власний розсуд.
09 березня 2019 року відомості по даному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150130000096 з правовою кваліфікацією ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
09 березня 2019 року, о 17 годині 00 хвилин за підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4
09 березня 2019 року о 20 годині 50 хвилин, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
В клопотанні поданому до суду зазначено, що в ході проведення кримінального провадження під номером 12019150130000096, встановлені обставини, які є достатніми відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 196 КПК України, та свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в виді можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, існують ризики вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
В клопотанні поданому до суду зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, здатний на рішучі, у тому числі протиправні дії з метою досягнення своєї мети, що у сукупності з суворістю покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, створює високий ризик того, що він зможе переховуватись від органів досудового розслідування або суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, вважає мету і підстави вказаного запобіжного заходу обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор вказав на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку прокурора, лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зможе забезпечити виконання обвинувачуваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 4 до 8 років та з метою ухилення від покарання може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки не має стійких соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий за вчинення ним злочинів проти власності, за що відбував покарання. В разі обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, останній матиме можливість переховуватись від органів слідства та суду, у тому числі може змінити своє постійне місце проживання, відбути у неконтрольовану (окуповану) державою територію України, виїхати за межі території України, внаслідок чого подальше притягнення його до відповідальності буде не можливим;
- незаконно впливати на потерпілу та свідків, шляхом схилення їх до дачі завідомо неправдивих показань чи їх не об'єктивній зміні, які виправдують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, що підтверджуються обставинами скоєння ним кримінального правопорушення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, підозрюваний офіційно не працевлаштований, іншого доходу, крім прибутку, отриманого від злочинної діяльності, не мав, після звільнення з місць позбавлення волі підозрюваний на шлях виправлення не став, продовжив злочинну діяльність, яка виразилися у вчиненні ним кримінального правопорушення проти власності із погрозами застосувати насильство.
За такого зазначає, що є всі підстави для застосування відносно ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та саме такий захід зможе позитивно вплинути на ефективний розгляд справи.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки застосування домашнього арешту та особистого зобов'язання жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, застосування особистої поруки не можлива, оскільки жодна особа не виявила намір бути поручителем підозрюваного.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника підозрюваного щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки такий не забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного, крім того, ОСОБА_4 проживає один, що унеможливлює здійснювати контроль за його діями, обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 186 КК України, вчинив аналогічне кримінальне правопорушення відносно тієї ж особи за яке відбував покарання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання. Просив суд обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що більше не буде вчиняти кримінальне правопорушення. Пояснив, що дійсно вночі 09.03.2019 року проник до житлового будинку ОСОБА_8 , викрав у неї гроші. Обставини, викладені у клопотанні визнав.
Захисник в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора, та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки обставини викладені у клопотанні слідчого не відповідають дійсності, підозрюваний оговорює себе, підозра є необґрунтованою та такою, що не підтверджена належними та допустимими доказами, ризики також не підтверджені належними доказами. Крім того, підозрюваний перебуваючи під домашнім арештом не зможе вчиняти інші злочини, впливати на потерпілу та свідків.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються наступні обставини, які встановлені в судовому засіданні, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше судимий, має судимість за вчинення аналогічного тяжкого злочину, а саме злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може продовжувати злочинну діяльність, а також незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні.
Підставою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визнає про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання, зокрема: протокол огляду домоволодіння ОСОБА_8 від 09.03.2019 року, протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 09.03.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 09.03.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 09.03.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 09.03.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 09.03.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 09.03.2019 року, протокол затримання ОСОБА_4 від 09.03.2019 року, повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 09.03.2019 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 09.03.2019 року.
В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення (злочину) на момент його повідомлення.
На підставі наведеного ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Також слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування, слідчим суддею перевірці не підлягають.
Відповідно до п. 48 Рішення Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року, для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий, поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Таким чином в судовому засіданні під час розгляду даного клопотання прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у поданому клопотанні, серйозність звинувачення, пред'явленого підозрюваному, та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України має право не визначити розмір застави у кримінальному проваджені, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, так як злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 , вчинений з погрозою застосування насильства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя
Клопотання начальника слідчого відділу Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене з начальником Арбузинського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150130000096 від 09.03.2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Арбузинка Миколаївської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17 години 00 хвилин 08 травня 2019 року, з утриманням його в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали до 17 години 00 хвилин 08 травня 2019 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст. 310 КПК України.
Слідчий суддя
Арбузинського районного суду ОСОБА_1