Провадження № 11-кп/4820/60/19
Справа № 675/2143/18 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ухвала Доповідач ОСОБА_2
06 березня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :
доповідача - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2018 року,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі засудженому за ч.1 ст.127, ч.2 ст.122, ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115, ч.2 ст.185, ч.1 чт.125, ч.1 ст.129, ч.2 ст.186, ч.2 ст.189, ст.395, ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Світлодолинське Саратського району Одеської області, громадянину України.
Своє рішення місцевий суд мотивував тим, що попереднє ув'язнення ОСОБА_7 , в період з 24.04.2000 року по 24.10.2000 року, не може бути зараховано до терміну відбуття покарання за вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.10.2011 року, так як воно було застосовано, щодо нього, в межах іншого кримінального провадження, чого не передбачено ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року).
Засуджений ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі, просить скасувати ухвалу місцевого суду, зарахувати йому у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 23.04.2000 року по 24.10.2000 року за вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.10.2011 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Вважає, що вказаний термін попереднього ув'язнення підлягає зарахуванню відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року), оскільки йому було призначено покарання за сукупністю вироків та частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 01 вересня 2000 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого та його захисника, на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який вважає ухвалу місцевого суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з положеннями ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
До 24 грудня 2015 року в ч. 5 ст. 72 КК України, яка встановлювала правила зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання засудженому, було зазначено, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання, в разі засудження до позбавлення волі, день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72 КК України. При призначенні покарань, не зазначених у ч. 1 ст. 72 КК України, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
26 листопада 2015 року було прийнято Закон № 838-VIII від 26.11.2015 року.
Цим Законом було змінено ч. 5 ст. 72 КК України і визначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі, в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 раніше судимий вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровскої області від 01.09.2000 року за ст.ст.142 ч.3, 101 ч.2, 17 ч.2, 141 ч.2, 102, 42 КК України ( в редакції 1960 року) на 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Строк покарання рахується з 23.04.2000 року.
Ухвалою судової колегії Дніпропетровського обласного суду від 24.10.2000 року вказаний вирок був змінений, ОСОБА_7 ухвалено важати засудженим за ст.ст.102,17 ч.2, 141 ч.2, 142 ч.2, 142 ч.3, 42 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Цей вирок набрав законної сили 24.04.2000 року.
В даному кримінальному провадженні строк попереднього ув'язнення ОСОБА_7 становить з 23.04.2000 року по 24.10.2000 року.
Вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 10.10.2011 року ОСОБА_7 був засуджений за ч.1 ст.127, ч.2 ст.122, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.185, ч.1 ст.125, ч.1 ст.129, ч.2 ст.186, ч.2 ст.189, 395, ч.1 ст.70 КК України на 10 років позбавлення волі. Відповіднно до ч.5 ст.71 КК України, до покарання, за даним вироком, було частково приєднано покарання за вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 01.09.2000 року, частково зміненого ухвалою колегії суддів в кримінальних справах Дніпропетровського обласного суду від 24.10.2000 року та судом остаточно визначено покарання у виді 10 років 5 місяців позбавлення волі.
Вказаний вирок набрав законної сили 21.12.2011 року.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив захиснику ОСОБА_9 в задоволенні клопотання про зарахування засудженому ОСОБА_7 строку попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 24.04.2000 року по 24.10.2000 року, яке було застосовано до нього, у межах іншого кримінального провадження, оскільки, відповідно до ч.5 ст.72 КПК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року, на який є посилання в клопотанні та апеляційній скарзі, таке зарахування провадиться лише в межах того самого кримінального провадження.
Відтак, всі обставини, на які посилається засуджений ОСОБА_7 не заслуговують на увагу і спростовуються вищенаведеним.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.407, ст.ст.418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.
Судді: