Справа №591/16/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/196/19 Суддя-доповідач - Матус
Категорія - 20
"07" березня 2019 р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
Судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 05 жовтня 2018 року яким,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Мелітополь Запорізької області, мешканець АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,-
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Кролевець, Сумської області, мешканець АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України ,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
законного представника - ОСОБА_11 ,
До Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , в якій вона просить через неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність скасувати вирок суду та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним за ч.2 ст. 187, ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 104 КК України звільнити його від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_8 визнати винним за ч.2 ст. 187, ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 104 КК України звільнити його від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Даним вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.ст. 104, 76 КК України ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Зобов'язано ОСОБА_7 без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, не змінювати місця свого мешкання або роботи, не виїздити за межі України без дозволу вказаного органу.
ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.ст. 104, 76 КК України ОСОБА_8 звільнено від призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Зобов'язано ОСОБА_8 без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, не змінювати місця свого мешкання або роботи, не виїздити за межі України без дозволу вказаного органу.
Стягнуто з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на користь держави в рахунок відшкодування витрат за лікування потерпілого ОСОБА_12 в сумі 3408,40 грн., в дольовому порядку, по 1704,20 грн. з кожного, а при відсутності у них майна, заробітку для відшкодування даних витрат, стягнення вирішено провести з їх батьків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 по 1704,20 грн. з кожного.
В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи правильність кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , доведеності їх вини за ч.2 ст. 187 КК України, посилається на допущення судом неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки суд, звільняючи обвинувачених від відбування призначеного покарання, поклав на обвинувачених не всі обов'язкові обмеження, передбачені ст. 76 КК України, а саме безпідставно не зобов'язав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Згідно з вироком, 18 жовтня 2017 року близько 00.35 год. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , відкрито, за попередньою змовою, перебуваючи в районі буд. АДРЕСА_3 , із застосуванням насильства, діючи умисно, заволоділи майном потерпілого ОСОБА_12 , а саме мобільним телефоном марки «Prestigio Muze A7», вартістю 2166 грн. 67 коп.
Заслухавши прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачених та їх захисників, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України за обставин, викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації їх дій в поданій апеляційній скарзі не оспорюються.
Дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 187 КК України кваліфіковані вірно і під сумнів не ставляться.
Разом з цим, доводи прокурора щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченим покарання, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і є слушними.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ці положення закону розповсюджуються не тільки на вирішення питання про доведеність чи не доведеність вини обвинуваченого, але й при призначенні покарання в разі ухвалення обвинувального вироку.
Відповідно до положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченим покарання за вчинення інкримінованого їм злочину, суд першої інстанції в повній мірі дотримався положень ст. 65 КК України і врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, пом'якшуючими обставинами відповідно до вимог ст. 66 КК України суд визнав щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, врахував і той факт, що тяжких наслідків від скоєння злочину не настало, обвинувачені раніше не засуджувалися і до кримінальної відповідальності не притягувалися, виключно позитивно характеризуються, навчаються, вчинили злочин будучи неповнолітніми, відсутні обставини, що обтяжують покарання.
З урахуванням всіх обставин справи, що пом'якшують покарання та наявності декількох обставин які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням осіб винних, які щиро каються у скоєному, виключно позитивно характеризуються, тяжких наслідків від скоєного не настало, враховуючи думку потерпілого суд обґрунтовано дійшов висновку про призначення обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 покарання із застосування ст.ст. 69,104,76 КК України.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого два вида обов'язкових обмежень, визначених частинами 1 та 2 цієї норми закону, які суд додатково покладає на осіб, звільнених від відбування покарання, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Проте суд, звільнивши обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, цих вимог закону недотримався, оскільки на обвинувачених не покладений обов'язок - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що у свою чергу потягло за собою неправильне звільнення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду в частині призначеного покарання та ухвалити новий, яким звільнити обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на строк, визначений судом першої інстанції, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України та задовольнити таким чином апеляційну скаргу прокурора.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 419, 420 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.
Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 05 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 скасувати в частині призначення покарання, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок в цій частині.
ОСОБА_7 вважати засудженим за ч. 2 ст. 187 КК України з призначенням йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_8 вважати засудженим за ч. 2 ст. 187 КК України з призначенням йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Касаційна скарга на вирок може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4