Справа № 463/680/17 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.
Провадження № 22-ц/811/733/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Р.
Категорія:27
05 березня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Мікуш Ю.Р..
суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 24 травня 2018 року ухваленого судом у складі судді Шеремети Г.І. у справі №463/680/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕсБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту, -
Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №KF 50826 від 17.07.2008 року в розмірі 39 714,67 доларів США, що по курсу НБУ станом на 02.02.2017 року становить 1 072 239,93 грн., з яких 36886,00 доларів США, що еквівалентно 995869,84 грн. заборгованість по кредиту; 2644,19 доларів США, що еквівалентно 71389,39 грн. заборгованість по відсотках; 184,48 доларів США, що еквівалентно 4980,70 грн. пеня, а також 16 083,60 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
Позов мотивує тим, що 17.07.2008 року між ВАТ "Електрон Банк", правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №KF 50826, згідно якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 50 000,00 доларів США, зі сплатою процентної ставки в розмірі 12,5% річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення кредиту та процентів не пізніше 15.07.2033 року. В порушення взятих на себе згідно укладеного договору, зокрема п.п.1.2,5.2.3,5.2.4, зобов'язань щодо своєчасного погашення кредиту та процентів відповідач таких не виконав, внаслідок чого станом на 02.02.2017 року виникла заборгованість по кредиту та відсотках в розмірі 36886,00 доларів США та 2644,19 доларів США відповідно. За порушення взятих на себе згідно кредитного договору зобов'язань Банком згідно п.6.2 кредитного договору нараховано пеню в розмірі 184,48 доларів США, що еквівалентно 4980,70 грн.Так як виниклу заборгованість погасити в добровільному порядку відповідач відмовляється, тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом, який просить задоволити.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, місце реєстрації: 79005, м.Львів, вул.Черешнева, 4 ос., місце поживання: 79000, м.Львів, проспект Червоної Калини, 80/31) на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» (місце знаходження: 79000, м.Львів, вул.Грабовського, 11, код ЄДРПОУ 19358632) заборгованість за кредитним договором №KF 50826 від 17.07.2008 року в розмірі 39 714,67 доларів США (тридцять дев'ять тисяч сімсот чотирнадцять доларів США шістдесят сім центів), що по курсу НБУ станом на 02.02.2017 року становить 1 072 239,93 грн. (один мільйон сімдесят дві тисячі двісті тридцять дев'ять гривень дев'яносто три копійки)
Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, місце реєстрації: 79005, м.Львів, вул.Черешнева, 4 ос., місце поживання: 79000, м.Львів, проспект Червоної Калини, 80/31) на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» (місце знаходження: 79000, м.Львів, вул.Грабовського, 11, код ЄДРПОУ 19358632) 16 083,60 грн. (шістнадцять тисяч вісімдесят три гривні шістдесят копійок) судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2
В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про погашення заборгованості за кредитом, а також факту видачі кредиту в іноземній валюті. Звертає увагу, що посилання позивача на заяву про видачу готівки №138_4 від 17.07.2008 року, як доказ видачі кредиту в іноземній валюті в готівковій формі суперечить постанові НБУ №337. Крім цього, стверджує, що суд взяв до уваги розрахунок заборгованості, який складений позивачем та не врахував, що даний розрахунок ґрунтується виключно на припущеннях представника позивача, оскільки не має жодного посилання на первинну бухгалтерську(облікову) документацію, виписки, тощо, а відтак не є доказом в силу вимог ЦПК України. Зазначає, що суд не витребував та не дослідив оригінал кредитної справи, не перевірив факту дійсного отримання коштів за кредитним договором, не перевірив доводів його представника з приводу неналежності розрахунку боргу, що свідчить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог. Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
У призначене апеляційним судом судове засідання сторони не прибули, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином , що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про отримання поштового відправлення.
Представник відповідача ОСОБА_3 по довіреності ОСОБА_4 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується його записом на заяві від 08.02.2012 року.
Відповідач ОСОБА_2 подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи неможливість свого прибуття - перебуванням на лікарняному.
Колегія суддів відхилила таке клопотання як необґрунтоване, оскільки будь-яких доказів перебування відповідача на лікуванні суду не надано. Більше того, у матеріалах справи міститься довіреність відповідача на двох представників, один з яких є адвокатом (а.с. 30), які не прибули і причин неявки суду не повідомили. За таких умов, колегія суддів дійшла висновку про відсутність процесуальних перешкод для перегляду рішення суду, яке оскаржує відповідач.
За змістом ч.2 ст.372 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.07.2008 року між ВАТ "Електрон Банк", правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № KF 50826, згідно якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 50000,00 доларів США, зі сплатою процентної ставки в розмірі 12,5% річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення кредиту та процентів не пізніше 15.07.2033 року (а.с.8-11).
Позивач виконав свої зобов»язання передбачені п.1.1 Кредитного договору № KF 50826 від 17 липня 2008 року.
Відповідач ОСОБА_2 неналежно виконував свої обов»язки по поверненню кредиту у зв'язку з чим виникла заборгованість за тілом кредиту- 36 886,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.02.2017 року складає 99 5869,84 грн., за відсотками - 2644,19 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.02.2017 року складає 71389,39грн. (а.с.52-58).
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено умови кредитного договору №KF 50826 від 17.07.2008 року, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим позовні вимоги задовольнив.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та таких суд дійшов з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують їх.
Як видно з обставин справи, відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 50 000,00 доларів США відповідно до умов договору кредиту № KF 50826 від 17.07.2008р. і внаслідок несплати позичальником суми кредиту у строки та в розмірі визначених договором, виникла заборгованість за кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відтак, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання, а тому права позивача підставно захистив суд першої інстанції шляхом стягнення суми боргу.
Оцінюючи доводи сторони відповідача, які наведені в апеляційній скарзі щодо відсутності доказів отримання ним кредиту, колегія суддів апеляційного суду відзначає таке.
Матеріали даної цивільної справи місять заяву на видачу готівки №138_4 від 17.07.2008р., яка підписана отримувачем, за якою, ОСОБА_2 отримав від ВАТ "Електрон Банк" згідно договору кредиту від 17.07.2008р. суму коштів у розмірі 50 000,00 доларів США (а.с. 31).
Також, як видно з розрахунку заборгованості за кредитом, відповідач ОСОБА_2 погашав кредит протягом 2008 - 2016 років, що свідчить про визнання ним своїх зобов'язань перед позивачем (а.с. 53-55).
Тому, оскільки відповідач не надав суду доказів того, що така заява на видачу готівки по кредиту підписана не ним, що на відповідний рахунок він грошей не отримував та враховуючи, що відповідач погашав частково заборгованість по кредиту, суд апеляційної інстанції вважає доведеною обставину видачі кредиту відповідачу.
Апеляційний суд також вважає необґрунтованими доводи відповідача в частині, що стосується неналежності та недопустимості доказу, а саме заяви на видачу готівки від 17.07.2008р. (а.с.31).
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оцінивши таку заяву, колегія суддів апеляційного суду не знайшла підстав для висновку про неналежність чи недопустимість такого доказу, так як такий письмовий доказ містить інформацію про предмет доказування, персональні дані позичальника отриманий згідно встановленого законом порядку та дає можливість встановити дійсні обставини справи.
Надана позивачем копія квитанції про перерахунок коштів на прізвище відповідача оцінюється судом поряд з іншими доказами по справі (Кредитний договір, погашення кредиту тощо), а тому факт видачі кредиту відповідачу доведено повністю, що вказує на підставність заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильності розрахунку наданого позивачем, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки на спростування неправильності розрахунку відповідач не надав жодних доказів, зокрема розрахунку проведеного ним чи уповноваженими на це особами.
Обов'язок доказування під час розгляду справи покладений не тільки на позивача, але й на відповідача, який заперечує позовні вимоги (ст.81 ЦПК ).
Документів, які підтверджують погашення заборгованості відповідачем не надано, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та голослівними.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦЙК України).
Інші доводи апеляційної скарги також не свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни судового рішення, яке оскаржує відповідач.
За таких обстави, рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 389-391 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови в порядку передбаченому ст.ст.389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 05 березня 2019 року.
Головуючий Ю.Р.Мікуш
Судді Т.І.Приколота
ОСОБА_5