Провадження № 11-кп/4820/67/19
Справа № 596/927/17 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.4 ст.187 КК України Доповідач ОСОБА_2
07 березня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
доповідача - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретарів
судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
прокурора ОСОБА_10 ,
захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13
потерпілої ОСОБА_14
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв'язку, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210070000062 від 23.02.2017 року за апеляційними скаргами першого заступника прокурора Тернопільської області ОСОБА_15 , захисника ОСОБА_13 , в інтересах обвинуваченого за ч.4 ст.187 КК України ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_12 , в інтересах обвинуваченого за ч.4 ст.187 КК України ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_11 , в інтересах обвинуваченого за ч.4 ст.187 КК України ОСОБА_7 , на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 20.07.2018 року,
Вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 20.07.2018 року:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям м.Дрезден, Німеччина, росіянина, громадянина України, не військовозобов'язаного, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , не працюючого, судимого:
- 31.03.1995 року Львівським апеляційним судом за ч.2 ст. 140 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений 08.08.1996 року Указом №50 Президента України про амністію, не відбутий термін покарання 1 рік 3 місяці 4 дні.;
- 03.10.2012 року Львівським апеляційним судом за ст. 257, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 153 КК України на 15 років позбавлення волі, в термін покарання зараховано термін перебування під вартою з 20.07.2003 року по 16.12.2013 року, звільнений 11 лютого 2016 року ухвалою Придніпровського суду м. Черкаси відповідно до ЗУ №838-8 від 26.11.2015 року,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років;
Початок строку покарання ухвалено рахувати з 24 лютого 2017 року.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року) зараховано в строк покарання термін його попереднього ув'язнення з 24 лютого 2017 року до 20 червня 2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по день винесення вироку- день за день.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Левченкове Драбівського району Черкаської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, військовозобов'язаного, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, судимого:
-26.11.1998 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 141, ч.3 ст.142 КК України (1960 року) на 8 років позбавлення волі, 04.05.2005 року звільнений умовно-достроково ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси, невідбутий термін покарання 7 місяців;
-29.05.2013 року Святошинським судом м. Києва за ч.3 ст.187 КК України на 8 років позбавлення волі, звільнений 16.02.2016 року по відбуттю терміну покарання;
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років;
Початок строку покарання ухвалено рахувати з 24 лютого 2017 року.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року) зараховано в строк покарання термін його попереднього ув'язнення з 24 лютого 2017 року до 20 червня 2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по день винесення вироку- день за день.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та зареєстрованого: АДРЕСА_4 , жителя АДРЕСА_5 , українця, громадянина України, військовозобов'язаного, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, пенсіонера, інваліда 3 групи загального захворювання, не судимого в силу ст.89 КК України,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Початок строку покарання ухвалено рахувати з 24 лютого 2017 року.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року) зараховано в строк покарання термін його попереднього ув'язнення з 24 лютого 2017 року до 20 червня 2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по день винесення вироку- день за день.
Стягнуто з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 процесуальні витрати на користь держави в рівних частках з кожного, а саме: вартість проведених судово- трасологічних експертиз від 03.05.2017 року за №1.4-286/17 в сумі 1237 гривень та від 19.04.2017 року за №1.3-237/17 в сумі 440 гривень 20 копійок, експертизи від 23.05.2017 року в сумі 3271 гривень 84 копійки, та двох судово товарознавчих експертиз від 16.05.2017 року за №6-169/17 в сумі 494 гривні 35 копійок та від 10.05.2017 року за №6-167/17 в сумі 395 гривень 48 копійок.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 продовжено до 18 вересня 2018 року.
Як установлено судом першої інстанції, 22 лютого 2017 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_9 , раніше судимого за вчинення корисливого злочину, судимість за який не погашена, виник злочинний намір, направлений на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном.
Реалізовуючи свій злочинний намір, 22.02.2017 року ОСОБА_9 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Львів, сіли в автомобіль марки «Сіtroen С8», чорного кольору, номерний знак « НОМЕР_1 » та направились у м. Тернопіль, де, за попередньою домовленістю зустрілись із ОСОБА_7 , який повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про громадянку ОСОБА_14 , жительку АДРЕСА_6 , щодо якої можливо вчинити кримінальне правопорушення, а саме розбійний напад з метою заволодіння її майном.
Надалі, 22 лютого 2017 року о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приїхали в м. Тернопіль, де біля магазину «Львів» зустрілись із ОСОБА_7 , після чого вони всі разом поїхали в м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області.
З метою реалізації задуманого, діючи умисно, 22 лютого 2017 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , рухаючись на автомобілі марки «Сіtгоеn С8», чорного кольору, номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_8 , приїхали в м. Хоростків Гусятинського району та зупинились неподалік житлового будинку ОСОБА_14 , що по АДРЕСА_6 .
В подальшому ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , ховаючи обличчя, скориставшись масками типу «балаклава», підійшли до будинку ОСОБА_14 , переконавшись, що двері зачинені з середини, незаконно проникли в будинок потерпілої через вікно, шляхом пошкодження дерев'яної рами. Перебуваючи в будинку, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , зв'язали ноги та руки потерпілій ОСОБА_14 пластмасовими стяжками, нанесли їй два удари рукою по обличчі, та погрожуючи насильством, яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, що виразилось у залякуванні ОСОБА_14 тим, що вони положать на її тіло розжарену праску, якщо вона не скаже де заховані гроші, дані погрози вона сприйняла реально відносно себе та боялась за своє життя і здоров'я та відкрито викрали майно ОСОБА_14 , а саме:грошові кошти: 13 000 ЄВРО, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 22 лютого 2017 року становило 370 431,10 гривень; 1 500 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 22 лютого 2017 року становило 40 563,75 гривень; 3 900 гривень; алкогольні напої: пляшку коньяку закарпатського «Айпетрі», вартістю 130 гривень; пляшку лікеру «Амаретті», вартістю 240 гривень; пляшку вермуту «Мартіні», вартістю 300 гривень; мобільні телефони: торгової марки «Samsung» модель «GТ-Е1170», вартістю 140 гривень; торгової марки «Раnаsоnіс», модель «КХ-ТU20» вартістю 110 гривень; годинник у формі кулона з написом «МЕLих», вартістю 400 гривень.
Із викраденим майном ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , з місця вчинення злочину втекли, надалі розпорядившись викраденим майном, на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 416 214,85 гривень.
Прокурор, в поданій апеляційній скарзі, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинувачених, просить вирок місцевого суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 та ОСОБА_8 покарання, кожному, у виді 12 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного їм майна. ОСОБА_7 покарання у виді 10 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна. Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення надто м'якого покарання. Судом першої інстанції, в порушення вимог ч.4 ст.187 КК України, обвинуваченим не призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, що є обов'язковим.
Захисник ОСОБА_16 , в поданій апеляційній скарзі, просить вирок місцевого суду скасувати, кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , про обвинувачення їх у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, закрити за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченими. Вважає вирок незаконним і необгрунтованим, оскільки висновки суду першої інстанції грунтуються на неналежних доказах, припущеннях і не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Із змісту протоколів від 22.05.2017 року про проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які використовував обвинувачений ОСОБА_7 , будь яких тверджень, що ОСОБА_7 веде розмову про вчинення злочину, чи його готування не має. У розмові жодного разу не прозвучало прізвище потерпілої, її адреса проживання, інші узгоджувані деталі цього злочину. Сам факт, що дана розмова ведеться ОСОБА_7 з ОСОБА_8 будь -якими доказами не підтверджена (фоноскопічна експертиза тембру голосів фігурантів розмови не проведена).
З даних протоколів вбачається, що негласні слідчі дії проводилися в період з 08 лютого 2017 року, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016210010003755, кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_14 вчинено 22 лютого 2017 року і відомості про нього внесено до ЄРДР 23.02.2017 року за №12017210070000062, тобто негласні слідчі (розшукові) дії проводилися в іншому кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення клопотання прокурора про проведення негласної слідчої дії та ухвали слідчого судді про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що використовувалися ОСОБА_7 від 08.02.2017 року, після закінчення досудового розслідування та ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, стороні захисту відкрито не було, а відтак вважає, що протоколи від 22.05.2017 року про проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які використовував обвинувачений ОСОБА_7 та інформація, що міститься у них є недопустимими, як доказ.
Недопустимим доказом є наведені протоколи і з тих підстав, що відповідно до ч.1 ст.257 КПК України, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. Проте дана вимога закону дотримана не була і стороною обвинувачення протоколи від 22.05.2017 року про проведення негласних слідчих розшуковик дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які використовував обвинувачений ОСОБА_7 , використані до постановления ухвали слідчого судді.
Протокол огляду місця події квартири АДРЕСА_7 , в якій тимчасово проживав ОСОБА_9 є недопустимим доказом, оскільки з нього вбачається, що дана слідча дія проводилася в період з 12 год. 30 хв. до 14 год. 45 хв. 24.02.2017 року, слідчим ОСОБА_17 в час, коли кримінальне провадження ще не було передано в СУ ГУТВП і не було створено групи слідчих, до якої його, надалі, було включено, тобто він відповідно до вимог КПК не був наділений повноваженнями на проведення слідчих дій у даному провадженні.
Підтвердженням допущених порушень окремих норм КПК при проведенні огляду житла ОСОБА_9 є показання свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які були запрошені, як поняті, при проведені даної слідчої дії. Дані свідки суду пояснили, що сумку з якої надалі вилучено гроші, працівники поліції принесли із собою до квартири, як саме вилучали гроші вони не бачили, чи проводили огляд квартири не пам'ятають.
Подібні порушення норм КПК були допущені працівниками поліції при проведені огляду автомобіля «Сітроен С8» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .
Суд помилково посилається у вироку, як на доказ вини обвинувачених, на показання свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , оскільки вони жодних свідчень про можливу причетність ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 до розбійного нападу на ОСОБА_14 не давали.
Захисник ОСОБА_12 , в поданій апеляційній скарзі, просить скасувати вирок місцевого суду, кримінальне провадження закрити за недоведеністю вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення за ч.4 ст.187 КК України. Вважає вирок суду незаконним і необґрунтованим, який ґрунтується на неналежних доказах, на припущеннях і не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує, що під час виконання вимог ст.290 КПК України, на досудовому слідстві, не відкривалась жодна ухвала слідчого судді, яка б вказувала на проведення стосовно обвинувачених негласних слідчих (розшукових) дій.
Вважає недопустим доказом протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаціних мереж від 22.05.2017 року, у якому є посилання на ухвалу слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області від 08.02.2017 року, яка сторонам провадження не відкривалась.
У вироку суду є посилання на ухвалу слідчого судді ОСОБА_28 від 13.05.2017 року про задоволення клопотання слідчої ОСОБА_29 про надання дозволу до тимчасових даних баз даних, які містять в собі інформацію ПрАТ «Київставр», проте ні в матеріалах кримінального провадження, ні у вироку суду не згадується про ухвалу слідчого судді про використання результатів вказаних негласних слідчих дій у іншому кримінальному провадженні.
Судом не було розглянуто та не було надано правової оцінки, при винесені вироку, заявленим клопотанням про визнання недопустимими доказами протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.06.2017 року; інформацію, що знаходиться на CD-R диску №11504/3/кт.2017 - №11503/3/кт.2017, який був вилучений в ПрАТ «Київстар м.Київ; протоколу огляду місця події від 24.02.2017 року - квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_30 ; протоколу огляду місця події від 24.02.2017 року - автомобіля марки «Сітроен С8».
Захисник ОСОБА_13 , в поданій апеляційній скарзі, просить вирок місцевого суду скасувати, кримінальне провадження закрити. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вказує, що в ході здійснення судового провадження судом допущено порушення права на захист, так як в порушення вимог кримінального процесуального закону, колегією суддів 20 жовтня 2017 року за участю виключно сторони обвинувачення- прокурора ОСОБА_31 винесено ухвалу, якою продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, згідно обвинувального акту процесуальні повноваження прокурора доручено здійснювати групі прокурорів, в склад якої прокурор ОСОБА_32 не входив.
Судом безпосередньо досліджено виключно показання учасників кримінального провадження та документи. Натомість жодного матеріального об'єкту, в порушення вимог статті 23 КПК України, судом досліджено не було. Стороною обвинувачення учасникам не надано безпосередньо для дослідження жодного предмета, який має статус речового доказу у вказаному провадженні. За таких обставин суд не вправі був обґрунтовувати судове рішення на підставі доказів, які не були предметом безпосереднього дослідження суду та вирішувати питання щодо них при винесенні вироку
Вважає недопустимим доказом протокол огляду місця події від 23.02.2017 року- володіння ОСОБА_14 , що в АДРЕСА_6 , та висновки експертиз, предметом дослідження яких були речі вилучені в ході огляду місця події від 23 лютого 2017 року, так як вказану слідчу дію було проведено в порушення вимог КПК України. Зокрема, з нього вбачається, що у вступній частині щодо відомостей про понятих, у графі 1, зазначено ОСОБА_22 , однак в графі поняті, його підпис в заключній частині відсутній. Окрім цього, на кожній сторінці протоколу огляду місця події, у нижній частині, розміщені виключно два рукописні підписи «Беріт» та потерпілої ОСОБА_14 . Безперервний відеозапис даної слідчої дії не проводився.
Обставину щодо залишення місця проведення слідчої дії, факт не ознайомлення з даним протоколом та його не підписання 23 лютого 2017 року, підтвердив ОСОБА_22 , який був допитаний в якості свідка у даному кримінальному провадженні.
Окрім цього, в ході допиту ОСОБА_22 , останній показав, що слідчий допитував його декілька раз, при цьому його кликали до суду в Тернопіль, який не відбувся, бо не було адвокатів.
27 лютого 2017 року слідчий СВ Гусятинського ВП ОСОБА_27 здійснює огляд місця по дії-домоволодіння ОСОБА_14 , в той час коли досудове розслідування вказаного кримінального провадження прийняте ОСОБА_33 ще 24 лютого 2017 року. Інформація щодо наявності повноважень слідчого ОСОБА_17 на здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження стороною обвинувачення надана не була.
Проведення слідчих дій в період часу з 15 травня 2017 року по 24 травня 2017 слідчим ОСОБА_34 ( 23 травня 2017 року повідомлення про підозру, протоколу про проведення освідування 18 травня 2017 року), проведено не уповноваженою на ведення досудового розслідуванням особою. З урахуванням викладеного, вказані докази є недопустимими.
Прокурором надано суду клопотання про продовження строку досудового розслідування від 18 квітня 2017 року. 24 квітня 2017 року першим заступником прокурора Тернопільської області винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до 4-х місяців. Натомість в матеріалах справи міститься постанова від 19 квітня 2017 року, яку надано суду. Відповідно до витягу вказане рішення прийняте 24 квітня 2017 року. Виявлені суперечності не даються можливості встановити проведення слідчих дій в межах строку досудового розслідування та повноваження осіб, які здійснювали прийняття вказаних рішень та проведення процесуальних дій, а відтак дотримання законів під час провадження досудового розслідування.
З протоколу огляду місця події від 24.02.2017 року вбачається, що на момент проведення огляду житла власник відсутній, а тому вважає його та висновки експертиз, предметом дослідження яких були речі, вилучені в ході огляду місця події недопустимими доказами.
Вважає недопустимим доказом і протокол огляду місця події від 24.02.2017 року - автомобіля «Сітроен» та висновки експертиз, предметом дослідження яких були речі, вилучені в ході огляду місця події, так як працівниками поліції здійснювались активні дії щодо відшукання предметів, за відсутності невідкладних випадків щодо проникнення у володіння особи.
Протокол огляду місця події від 27.02.2017 року володіння ОСОБА_14 , що в АДРЕСА_6 , та висновки експертизи, предметом дослідження якої були речі, вилучені в ході огляду місця події, є неналежним доказом, так як вказану слідчу дію було проведено по спливу чотирьох днів з моменту вчинення кримінального правопорушення, у різний час та за різних умов.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинувачених та їх захисників, прокурора, на підтримку, поданих апеляційних скарг, та заперечення апеляційних скарг процесуальних опонентів, думку потерпілої про законність і обгрунтованність вироку, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задовленню, а апеляційні скарги захисників задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом (ч.ч.1, 2 ст. 370 КПК України).
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Згідно вимогами п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню (п. 1 ст. 413 КПК України).
Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування більш суворого покарання (п.2 ч.1 ст. 420 КПК України).
Розглянувши кримінальне провадження, в межах апеляційних вимог, встановлено, що суд першої інстанції з достатньою повнотою, об'єктивно дослідивши обставини вчинення обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, дав їм правильну юридичну оцінку. Обвинувачення, визнане судом доведеним щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, суд обґрунтував сукупністю належних та допустимих доказів.
Обвинувачені винними себе не визнали, відмовились від дачі показань в судовому засіданні. Їх показання суд оцінив, як обраний спосіб захисту.
В процесі розгляду кримінального провадження судом першої інстанції були перевірені доводи захисників про непричетність ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до вчиненого розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_35 . Не погодившись з ними, суд привів відповідні докази та аргументи спростування, які обвинувачені та їх захисники не спростовували при перегляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
Натомість, обвинувачення, визнане судом доведеним, суд правильно обґрунтував сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів.
Так, показаннями потерпілої ОСОБА_36 , стверджується, що в кінці лютого 2017 року до неї в будинок увірвались троє людей в масках, сказали що міліція, так як її зять торгує фальшивими доларами. Всі троє накинулись на неї, зав'язали очі, зв'язали руки і ноги, запитували де гроші, погрожували, що попечуть її праскою, наносили удари, від яких у неї були синці на руках і ногах. Коли вона знепритомніла, її відлили водою, звільнили руки від мотузок та пішли. В подальшому вона побігла до сусіда, і той викликав поліцію. Виявила, що з будинку зникли гроші, які зберігала, завернутими в італійському конверті блакитного кольору, а саме: 1500 доларів купюрами по 100дол., 50 купюр по 50 євро, 1000 по 20 євро, 2 купюри по 500. Крім того викрали 3900 грн., годинник, два мобільних телефони, дві пляшки мартіні, коньяк. Вказала, що злодії були один менший, а двоє більшого зросту, одягнені в куртки темного кольору. Вони проникли через вікно в гаражі, і з приміщення гаража увійшли в будинок. Припускає, що один із нападників був ОСОБА_9 , а ОСОБА_7 навів їх, оскільки йому було відомо, що в неї є гроші на купівлю квартири. Під час проведення впізнання- впізнала обвинувачених по голосах, сумку, пляшку з мартіні і свої гроші в синьому конверті та пергаментному папері.
Даними показань свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 стверджується, що 22.02.2017 року, пізно ввечері, їм зателефонувала потерпіла і повідомила, що троє грабіжників зайшли до будинку, зв'язали їй руки та пограбували. Крім того, ОСОБА_21 вказала, що їй відомо, що ОСОБА_14 з сестрою ОСОБА_7 вела розмову з приводу продажу квартири, яку вони планували в неї купити.
За показаннями свідка ОСОБА_22 , він був залучений в якості понятого при проведенні огляду будинку ОСОБА_14 , де було виявлено безлад. Вилучався лом і те чим була зв'язана потерпіла,яка розповідала, що їй погрожували і викрали гроші. Руки в неї були в крові.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_23 , вона була залучена в якості понятої при огляді будинку ОСОБА_14 , де все було розкидано, поламано. бачила, що потерпіла була побита, вхідні двері були пошкоджені, другі були відчинені. Зі слів останньої відомо, що злодіїв було троє чоловіків і вони викрали гроші.
Свідок ОСОБА_24 дала аналогічні показання, крім того підтвердила, що при огляді будинку вилучали кров з підодіяльника, лом, грунт з господарства. Зі слів потерпілої відомо, що злодії зав'язали їй очі, руки, і викрали гроші в іноземній валюті.
За показаннями свідка ОСОБА_26 - ОСОБА_9 є її чоловіком, а з ОСОБА_37 знайома, він приїжджав до них додому. Працівникам поліції надала дозвіл на огляд квартири і автомобіля. Під час огляду автомобіля, з-під сидіння, було вилучено багато речей, яких раніше там не було і не належали ні їй, ні чоловіку. З сумки ОСОБА_8 вилучили теплу шапку і пакет, в якому знаходились гроші в євро, які були в конверті. З 22 на 23 лютого 2017 року, в другій половині дня, чоловік кудись пішов, автомобіля теж не було. 22 лютого 2017 року ОСОБА_8 користувався автомобілем, повернув його брудним, а 23.02.2017 року його затримали разом з сумкою.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_27 , він, в складі слідчої групи, виїжджав на місце події в м.Хоростків до ОСОБА_14 , де вночі, в присутності власниці будинку - потерпілої ОСОБА_14 , двох понятих та експерта проводив огляд. Після завершення огляду місця події, він не звернув уваги, як один з понятих, а саме чоловік, покинув місце події, не підписавши протокол.
Свідок ОСОБА_38 підтвердила, що ОСОБА_7 є її співмешканцем. 24.02.2017 року, після 18 год., в її квартирі проводився обшук. Було знайдено 150 євро, 2 тис.гривень, золотий браслет, сережку і медальон. 150 євро це гроші, які їй дали на утримання собаки, 2 тис.гривень- це її особисті гроші.
Про проведення слідчих дій в квартирі ОСОБА_39 підтвердила свідок ОСОБА_40 , яка була залучена в якості понятої.
За показаннями свідка ОСОБА_41 , вона була понятою при огляді автомобіля, в присутності власника і ще одного понятого. Бачила, як з-під сидіння вийняли спортивну сумку з грішми, яку занесли в квартиру, щоб порахувати там гроші, які були в гривнях, доларах і ніби євро. Крім того, з автомобіля вилучили 2 мобільні телефони, куртку спортивну, чорну сумку, шнурок. Була ще пляшка з спиртним, чи з вином, чи з шампанським, звідки її вийняли не пам'ятає. Все описували, фотографували, перераховували і опечатували в її присутності, та в присутності другого понятого.
Свідок ОСОБА_19 дав аналогічні показання, крім того підтвердив, що з автомобіля вилучалась балаклава, а в квартирі, де всі знаходились в одній кімнаті, відкривалась сумка і перераховувались гроші, які були в іноземній валюті. Після цього було складено протокол, зазначені в ньому відомості відповідали дійсності, він його підписав.
Саме вказаним показанням потерпілої та свідків суд першої інстанції надав перевагу, оскільки, окрім того що вони надавались після попередження про кримінальну відповідальність та під присягою, вони є послідовними, узгоджуються як між собою, так із здобутими органом досудового розслідування належними та допустимими доказами.
Зокрема, даними висновку експерта № 73 від 27 лютого 2017 року стверджується, що у ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження: два синці та садно в ділянці правого променево-зап'ястного суглоба, синець на правій кисті. Дані тілесні ушкодження, враховуючи їх вид, властивості та розташування на тілі, утворились від дії тупого предмету (предметів), не виключено, в час та при обставинах, вказаних у постанові та повідомлених обстежуваною;
З даних протоколу огляду місця події від 23.02.2017 року та таблиць ілюстрацій до нього слідує, що при огляді домогосподарства, яке знаходиться в АДРЕСА_6 , в якому проживає ОСОБА_14 , було виявлено пошкодження вікна: вм'ятини на верхній лівій частині вікна - шибці, в нижній її частині, які були вилучені; на внутрішній дерев'яній рамі вікна виявлено та вилучено мікрооб'єкт; 2 сліди ймовірно рукавиць, які також було вилучено; 4 пластикові стяжки білого кольору, які являли собою частину стяжки - вилучено; сім недопалків від сигарет «Рarlament», які також були вилучені, ( на земельній ділянці сусіднього домогосподарства виявлено три лінії низу взуття, що ведуть до будинку ОСОБА_14 ) пошкодження деревини дверей, які ведуть з гаражу до будинку, також на них виявлено сліди імовірних папілярних узорів. На банці кави виявлено сліди папілярних узорів рук та слід ймовірно рукавиць. На столі кімнати виявлено та вилучено металевий предмет, ззовні схожий на лом, також в кімнаті виявлено слід низу взуття, який вилучено. На ліжку в спальні виявлено пластиковий зажим, те- подібної форми та ніж на комоді, які вилучено. Крім того, на поверхні комоду виявлено та вилучено сліди папілярних узорів. На пластиковій пляшці від чаю «Nestea» виявлено та вилучено сліди ймовірно рукавиць. Із наволочки ковдри, що на ліжку, вирізано шматок, на якому виявлено речовину бурого кольору, схожу на кров, та вилучено її, виявлено та вилучено сліди імовірно рукавиць із поверхні підвіконня та ванни. Обстановка в будинку була порушеною, речі були порозкиданими.
Даними протоколу огляду місця події від 24 лютого 2017 року та таблиці ілюстрацій до нього підтверджується, що місцем огляду є квартира АДРЕСА_7 . Під час огляду виявлено та вилучено: частково заповнену рідиною червоного кольору пляшку з написом «Martini Rosoto», невелику спортивну сумку синього кольору в якій були грошові кошти в сумі: 300 доларів США - трьома купюрами, номіналом по 100 доларів США, 8 100 євро - ста шістдесяти двома купюрами, номіналом по 50 євро, 1 000 євро п'ятдесятьма купюрами, номіналом по 20 євро. Всі речі, які були в сумці, а саме: чорні спортивні штани, дві спортивні кофти зеленого та синього кольору, махрова кофта, пара рукавиць чорного кольору, чорна шапка з сірими полосами з прорізами для очей, пара шкарпеток, зарядне до телефону, конверт паперовий, в якому було дві купюри номіналом по 50 євро та три купюри, номіналом по 100 доларів США вилучено. Також, в квартирі було виявлено та вилучено три мобільні телефони: марки «Prestigio» чорного та білого кольору, марки «Hokia» чорного кольору;
З даних протоколу огляду місця події від 24 лютого 2017 року та таблиці ілюстрацій до нього, слідує, що об'єктом огляду є автомобіль марки «Citroen C8» чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Республіка Польща серії НОМЕР_3 . У багажному відділенні автомобіля виявлено та вилучено бінокль з корпусом чорного кольору. У салоні автомобіля виявлено та вилучено: пару чоловічого взуття чорного кольору з частковим нашаруванням бруду, під заднім правим пасажирським сидінням виявлено прозорий поліетиленовий пакет з підвіскою (годинником) з кулоном з металу жовтого кольору, мобільний телефон марки «Samsung» з корпусом чорного кольору та мобільний телефон марки «Panasonic» чорного кольору, у нижній шухляді переднього пасажирського сидіння - пару рукавиць та балаклаву чорного кольору, між переднім пасажирським та водійським сидінням виявлено в пакеті зеленого кольору - дві поліетиленові стяжки чорного кольору.
Даними огляду протоколу огляду від 25 лютого 2017 року підтверджується, що було проведено огляд матерчатої темно-синьої сумки, яка була вилучена під час огляду місця події 24 лютого 2017 року - квартири АДРЕСА_7 , а також речей, які були вилучені під час огляду місця події 24.02.2017 року - автомобіля марки «Citroen C8» чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Республіка Польща серії НОМЕР_3 . В ході огляду вказані речі було поміщено в сейф пакет та вилучено до вирішення питання по суті провадження;
Даними розписки від 15.03.2017 року підтверджується, що ОСОБА_14 отримала від працівників поліції належні їй грошові кошти в сумі 9 100 євро та 150 доларів США, які зобов'язалася зберігати до вирішення питання в суді.
З даних протоколу огляду від 07 березня 2017 року вбачається, що було оглянуто пляшку «Martini Rosoto», яке було вилучено під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_7 .
Даними висновку судової дактилоскопічної експертизи № 1.4-286/17 від 03.05.2017 року підтверджується, що із одинадцяти слідів папілярних узорів, вилучених при огляді пляшки вермуту «Мартіні» 24 лютого 2017 року, п'ять слідів пальців рук придатні для ідентифікації особи (осіб), решта шість слідів папілярних узорів непридатні для ідентифікації особи (осіб). Придатні п'ять слідів пальців рук залишені пальцями рук особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Даними висновку судової ґрунтознавчої експертизи № 2-0377/17 від 23.05.2017 року підтверджується, що нашарування на наданому на дослідження взутті, яке було вилучено, під час огляду місця події в автомобілі марки «Citroen C8», є грунтом, а саме: легким та середніми суглинками. Грунт, вилучений на подвір'ї господарства ОСОБА_14 , що за адресою : АДРЕСА_6 та нашарування грунту на боковій поверхні внутрішньої сторони підошви лівого черевика, співпадають між собою за комплексом ознак і мають спільну групову належність.
За даними висновку судово-медичної експертизи речового доказу № 80 від 21 квітня 2017 року, при судово-медичній експертизі слідів, розташованих на частині простирадла, знайдено кров особи жіночої генетичної статі, що підтверджується виявленням в ядрах лейкоцитів відповідних статево специфічних виростів. Серологічним дослідженням визначено антигени В і Н системи АВО. Дослідженням зразка крові ОСОБА_14 визначені антигени В і Н ізосерологічної системи АВО. На підставі отриманих результатів, з урахуванням антигенної характеристики потерпілої, не виключається походження виявлених слідів від ОСОБА_14 , або іншої жінки - носія антигенів В і Н системи АВО.
З даних рапорту т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_42 вбачається, що під час огляду місця події від 23.02.2017 року, у АДРЕСА_6 , був присутній понятий ОСОБА_22 , що підтверджується слідчим експериментом, проведеним за участі останнього, свідка ОСОБА_24 та потерпілої ОСОБА_14 , у зв'язку з цим, ним надано протокол ОМП від 23.02.2017 року ОСОБА_22 для підпису, оскільки, як пояснив останній, він не підписав його 23.02.2017 року, так як відволікся, окрім цього, слідча дія проводилась у нічну пору доби.
Даними протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням відеозапису від 07 червня 2017 року стверджується, що було перевірено та уточнено обставини проведення огляду місця події 23.02.2017 року за місцем проживання ОСОБА_14 у АДРЕСА_6 . В ході проведення вказаного слідчого експерименту було опитано свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_24 , які підтвердили події, що мали місце під час проведення огляду місця події 23.02.2017 року та вилучення ряду речей та об'єктів. Крім того, ОСОБА_22 вказав, що огляд проводився в нічну пору доби, тому він відволікся і не підписав протокол.
З даних протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22.05.2017 року вбачається, що у період з 08.02.2017 року по 09.03.2017 року, за ухвалою слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області від 08.02.2017 року № 01/440 т, починаючи з 15.02.2017 року, терміном 30 діб, за місцем перебування абонента НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_7 , отримано матеріали, що містять ознаки кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12017210070000062 від 23.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. У ході проведення вказаної негласної (слідчої) розшукової дії зафіксовано розмови: між ОСОБА_7 та ОСОБА_43 , зокрема, 21 лютого 2017 року під час розмови ОСОБА_43 повідомляє ОСОБА_7 , що до неї не дзвонила ОСОБА_44 , то є всі тут, вона слаба, сама. ОСОБА_7 відповідає, що він зрозумів, йому дзвонили, завтра маєм бути.
З даних протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22.05.2017 року слідує, що у період з 08.02.2017 року по 09.03.2017 року, за ухвалою слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області від 08.02.2017 року № 01/440 т, починаючи з 16.02.2017 року, терміном 30 діб, за місцем перебування абонента НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_7 , отримано матеріали, що містять ознаки кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12017210070000062 від 23.02.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. У ході проведення вказаної негласної (слідчої) розшукової дії зафіксовано розмови: між ОСОБА_7 та телефоном № НОМЕР_6 , який належить невідомій особі.
Також вказані обставини підтверджуються дорученням оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій №6457д/9/6-2017 від 11.05.2017 року;
З ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 травня 2017року слідує, що надавався дозвіл на тимчасовий доступ до баз даних, які містять в собі інформацію в ПрАТ «Київстар»,зокрема, розташування базової станції, що обслуговувала термінал, з яким відбувався сеанс зв'язку (абонент Б) за період з 00 год. 00 хв. 21.02.2017 року по 00 год. 00 хв. 25.02.2017 року по абонентських номерах: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 та вилучення вищевказанної інформації, відкопіювавши її на електронний носій.
Крім того, ці обставини підтверджуються даними протоколу про тимчасовий доступ до речей і документів від 13.06.2017 року, інформації про результати виконання доручення № 6457д/9/6-2017 від 11.05.2017 року, ухвали слідчого судді Апеляційного суду Тернопільської області від 08.02.2017 року про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера НОМЕР_5 , НОМЕР_4 , якими користується ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12016210010003755, ухвали слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області від 24.05.2017 року та від 26.03.2018 року про надання дозволу на передання даної інформації у кримінальне провадження №12017210070000062 від 23.02.2017 року, ухвали слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2017 року про накладення арешту на тимчасово вилучені 23.02.2017 року, під час проведення огляду місця події, чотири пластикових стяжки, металевий предмет, схожий на лом, пластиковий зажим та ніж;
Згідно з даними висновку судової товарознавчої експертизи № 6-169/17 від 16.05.2017 року вартість мобільних телефонів, станом на 22.02.2017 року, може становити: торгової марки «Panasonic» модель «КХ-ТU320 ІМЕІ: НОМЕР_9 - 110 гривень, торгової марки «Samsung» модель «GТ-Е1170» ІМЕІ: НОМЕР_10 - 140 гривень.
З даних висновку судової товарознавчої експертизи № 6 -167/17 від 10.05.2017 року слідує, що залишкова вартість годинника у формі кулона з написом «МЕLux» із ланцюжком, з урахуванням проценту зносу, станом на 22.02.2017 року може становити 400 гривень, при умові працездатності виробу.
Даними довідки Національного банку України № 61-0050/16741 від 03.03.2017 року підтверджується, що офіційний курс гривні встановленого НБУ з 22.02.2017 року: 100 ЄВРО - 2849, 47 грн., 100 доларів США - 2704, 25 грн.
Судом дослідженні усі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що докази, зібрані у справі, є належними, відповідають вимогам допустимості й достовірності, а сукупність зібраних доказів суд оцінював з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Колегія суддів прийшла до висновку, що сукупність наведених у вироку доказів, яким суд дав правильну оцінку, переконливо свідчать про доведеність вини ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_14 .
Суд першої інстанції дав належну оцінку та обґрунтовано відкинув доводи сторони захисту про непричетність обвинувачених до вказаного злочину, оскільки вони є необґрунтованими і спростовуються зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими судом доказами.
Суд переконливо вмотивував свої висновки, що свідчення обвинувачених не спростовують обставин, установлених за результатами судового розгляду.
Зокрема, за результатами судового розгляду, шляхом співставлення показань потерпілої, свідків, результатів аналізу трафіку телефонних з'єднань, даних судово-медичного експертного дослідження, висновків експертів, протоколів негласних слідчих(розшукових дій) відтворено хронологію розвитку подій вчинення цього злочину.
Висновки суду щодо оцінки доказів винуватості обвинувачених, на що є посилання в апеляційних скаргах, належним чином обґрунтовані та вмотивовані, а вирок суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України.
Доводи апелянтів про те, що судом відхилялись клопотання захисників про визнання недопустимими, зазначених в апеляційних скаргах доказів,не можуть вважатись обґрунтованими, так як, достатніх доводів на неналежне проведення таких дій колегії суддів не надано.
Оцінку доказам, в тому числі їх допустимості, суд, у відповідності до положень ст.89 КПК України, надає в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, що і було зроблено, так як вирок суду містить докладні мотиви відмови у задоволенні клопотань сторони захисту про визнання доказів недопустимими.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Вказаних вимог закону місцевим судом дотримано, надано обґрунтовану оцінку як кожному окремо взятому доказу, так і доказовій базі в цілому.
Упродовж розгляду справи місцевий суд, з'ясувавши, передбачені ст. 91 КПК обставини, що належать до предмету доказування, встановив факт наявності суспільно- небезпечного діяння й обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у вчиненні вказаного злочину.
Всупереч твердженням апелянтів, у апеляційних скаргах, фактичні дані, які покладено в основу вироку та на яких ґрунтується обвинувачення отримані в порядку, визначеному КПК, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані в силу ст.84 КПК є доказами у кримінальному провадженні. Переконливих аргументів, які би свідчили про протилежне, та про істотне порушення судом приписів ст.94 цього Кодексу стороною захисту не наведено.
Що стосується твердження в апеляційних скаргах про те, що із змісту протоколів від 22.05.2017 року про проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які використовував обвинувачений ОСОБА_7 , будь яких тверджень, що ОСОБА_7 веде розмову про вчинення злочину, чи його готування, немає, то воно не відповідає фактичним даним, викладеним в цих протоколах.
Як вже зазначалось вище, 21.02.2017 року, ОСОБА_7 вів розмову щодо потерпілої, зокрема, під час телефоної розмови ОСОБА_45 повідомляла йому про те, що до неї не дзвонила ОСОБА_44 , то є всі тут, вона слаба, сама, у відповідь він сказав, що завтра маєм бути.
Посилання сторони захисту на те, що з даних протоколів вбачається, що негласні слідчі дії проводилися в період з 08 лютого 2017 року, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016210010003755, а кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_14 вчинено 22 лютого 2017 року і відомості про нього внесено до ЄРДР 23.02.2017 року за №12017210070000062, тобто негласні слідчі (розшукові) дії проводилися в іншому кримінальному провадженні, не свідчать про недопустимість цих доказів, оскільки, відповідно до ухвали слідчого судді апеляційного суду Тернопільської області від 24.05.2017 року та від 26.03.2018 року було надано дозвіл на передання даної інформації у кримінальне провадження №12017210070000062 від 23.02.2017 року.
Доводи апелянтів про те, що ці протоколи є недопустимими доказами і по тій причині, що вони використані до постановления ухвали слідчого судді та стороні захисту відкрито не було клопотання прокурора про проведення негласної слідчої дії та ухвали слідчого судді про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що використовувалися ОСОБА_7 від 08.02.2017 року, не заслуговують на увагу, так як вказані процесуальні документи були розсекречені після складання обвинувального акту.
Твердження в апеляційних скаргах про те, що протокол огляду місця події квартири АДРЕСА_7 , в якій тимчасово проживав ОСОБА_9 , є недопустимим доказом, оскільки слідча дія проведена з 12год.30хв. до 14год.45хв. не уповноваженою особою-слідчим слідчого відділення Зборівського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_17 , який був призначений в групу слідчих СУ ГУНП, в час, коли кримінальне провадження ще не було передано в СУ ГУТВП за підслідністю позбавлені підстав.
Відповідно до Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості в ЄРДР вносяться невідкладно, але не пізніше 24 годин, доказів на спростування своєчасності винесення постанови про створення слідчої групи апелянт не надав, а тому ставити під сумнів повноваження слідчого ОСОБА_17 , який проводив вказану слідчу дію, колегія суддів не вбачає.
Посилання захисників на те, що цей же протокол є очевидно недопустимим доказом, оскільки огляд місця події- зазначеної квартири проводився без ухвали слідчого судді не заслуговує на увагу, оскільки він проводився з письмового дозволу користувача квартири ОСОБА_26 , що вона підтвердила в суді першої інстанції.
Доводи апеляційних скарг про те, що допущені порушення окремих норм КПК, при проведенні огляду житла ОСОБА_9 , підтвердили свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , а саме, що сумку, з якої надалі вилучено гроші, працівники поліції принесли з собою до квартири, як вилучали гроші вони не бачили, чи проводили огляд квартири не пам'ятають, спростовуються показаннями цих же свідків в суді першої інстанції, які детально пояснили як проводився огляд автомобіля та житла по АДРЕСА_2 , де була виявлена сумка з грішми та інші речі, вказали, що всі учасники огляду знаходились в одній кімнаті, відкривалась сумка і перераховувались гроші, які були в іноземній валюті, все описували, фотографували і опечатували, в їх присутності, було складено протокол, в якому зазначені відомості відповідали дійсності, вони його підписали, а тому колегія суддів не вбачає не узгодженості в показаннях цих понятих та викладених обставин в протоколі огляду квартири та автомобіля щодо вилучення майна та коштів.
Колегія суддів вважає, що вказані протоколи огляду квартири та автомобіля обґрунтовано визнанні належними та допустимими доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у вчиненні цього злочину.
Твердження апелянтів про помилковість посилання у вироку, як на доказ вини обвинувачених, на показання свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , оскільки вони жодних свідчень про можливу причетність ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 до розбійного нападу на ОСОБА_14 не дали, є надуманими, так як показання цих свідків, у сукупності з іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції, підтверджують винуватість обвинувачених.
Посилання на ухвалу слідчого судді ОСОБА_28 від 13.05.2017 року про задоволення клопотання слідчої ОСОБА_29 про надання дозволу до тимчасових даних баз даних, які містять в собі інформацію ПрАТ «Київставр», на що є посилання в апеляційних скаргах, не спростовує висновків суду про вчинення цього злочину обвинуваченими.
Суд обґрунтовував свої висновки даними протоколів огляду речей, а тому доводи сторони захисту про те, що суд не вправі був обґрунтовувати судове рішення на підставі доказів, які не були предметом безпосереднього дослідження-речей, позбавлені підстав.
Посилання апеляційних скарг на недопустимість доказу- протоколу огляду місця події від 23.02.2017 року- володіння ОСОБА_14 та висновків експертиз, предметом дослідження яких були речі вилучені в ході огляду місця події від 23 лютого 2017 року, так як, у вступній частині щодо відомостей про понятих у графі 1 зазначено ОСОБА_22 , однак в графі поняті, його підпис в заключній частині відсутній, до уваги не береться, оскільки, як зазначено вище, ОСОБА_22 підтвердив свою участь, як понятого, при проведенні вказаної процесуальної дії і пояснив відсутність підпису у вказаному протоколі.
Даючи оцінку всім доводам апеляційних скарг сторони захисту, колегія суддів вважає, що докази винуватості обвинувачених зібрані в даному кримінальному провадженні і досліджені судом першої інстанції, є достатніми для висновку про скоєння саме ними, інкримінованого їм злочину, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку суду, з підстав, зазначених в апеляційних скаргах захисників, колегія суддів не вбачає.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що 22 лютого 2017 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_9 , раніше судимого за вчинення корисливого злочину, судимість за який не погашена, виник злочинний намір, направлений на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном.
Реалізовуючи свій злочинний намір, 22.02.2017 року ОСОБА_9 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Львів, сіли в автомобіль марки «Сіtroen С8», чорного кольору, номерний знак « НОМЕР_1 » та направились у м. Тернопіль, де, за попередньою домовленістю зустрілись із ОСОБА_7 , який повідомив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про громадянку ОСОБА_14 , жительку АДРЕСА_6 , щодо якої можливо вчинити кримінальне правопорушення, а саме розбійний напад з метою заволодіння її майном.
Надалі, 22 лютого 2017 року о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приїхали в м. Тернопіль, де біля магазину «Львів» зустрілись із ОСОБА_7 , після чого вони всі разом поїхали в м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області.
З метою реалізації задуманого, діючи умисно, 22 лютого 2017 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , рухаючись на автомобілі марки «Сіtгоеn С8», чорного кольору, номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_8 , приїхали в м. Хоростків Гусятинського району та зупинились неподалік житлового будинку ОСОБА_14 , що по АДРЕСА_6 .
В подальшому ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , ховаючи обличчя, скориставшись масками типу «балаклава», підійшли до будинку ОСОБА_14 , переконавшись, що двері зачинені з середини, незаконно проникли в будинок потерпілої через вікно, шляхом пошкодження дерев'яної рами. Перебуваючи в будинку, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , зв'язали ноги та руки потерпілій ОСОБА_14 пластмасовими стяжками, нанесли їй два удари рукою по обличчі, та погрожуючи насильством, яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, що виразилось у залякуванні ОСОБА_14 тим, що вони положать на її тіло розжарену праску, якщо вона не скаже де заховані гроші, дані погрози вона сприйняла реально відносно себе та боялась за своє життя і здоров'я та відкрито викрали майно ОСОБА_14 , а саме:грошові кошти: 13 000 ЄВРО, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 22 лютого 2017 року становило 370 431,10 гривень; 1 500 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 22 лютого 2017 року становило 40 563,75 гривень; 3 900 гривень; алкогольні напої: пляшку коньяку закарпатського «Айпетрі», вартістю 130 гривень; пляшку лікеру «Амаретті», вартістю 240 гривень; пляшку вермуту «Мартіні», вартістю 300 гривень; мобільні телефони: торгової марки «Samsung» модель «GТ-Е1170», вартістю 140 гривень; торгової марки «Раnаsоnіс», модель «КХ-ТU20» вартістю 110 гривень; годинник у формі кулона з написом «МЕLих», вартістю 400 гривень.
Із викраденим майном ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , з місця вчинення злочину втекли, надалі розпорядившись викраденим майном, на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 416 214,85 гривень.
Давши належну правову оцінку зібраним у кримінальному провадженні доказам, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про вчинення розбою щодо потерпілої ОСОБА_46 , поєднаного з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, у момент заподіяння, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в житло, у великих розмірах та правильно кваліфікував дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за ч.4ст.187 КК України.
Перевіряючи вирок, в частині правильності призначення покарання обвинуваченим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про не призначення їм обов'язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна не позбавлені правових підстав.
Згідно загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Цих імперативних вимог закону про кримінальну відповідальність суд першої інстанції не дотримався.
Санкцією ч.4 ст. 187 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна.
За змістом цієї норми закону, наряду з основним покаранням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 необхідно було призначати і обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Згідно з приписами ч.3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою зазначаються: мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.
За змістом п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначаються: відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними та остаточна міра покарання, обрана судом.
Однак, усупереч вказаних вимог кримінально-процесуального закону, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку Чортківського районного суду від 20.07.2018 року судом не зазначено про мотиви не застосування конфіскації майна до обвинувачених, застосування якої є обов'язковим згідно санкції частини статті КК України, за якою вони засуджені.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок міськрайонного суду щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 підлягає скасуванню, з ухваленням нового вироку.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у відповідності до ст. 65 КК України, колегія суддів ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким, вчинений з корисливих мотивів, особи винних, з яких ОСОБА_9 та ОСОБА_8 неодноразово судимі за злочини проти власності, ОСОБА_7 не судимий в силу ст.89 КК України, обставини, що обтяжують покарання та відсутність пом'якшуючих.
Обставиною, що обтяжують покарання, колегія суддів визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Ураховуючи вищевказане, колегія суддів уважає за необхідне призначити обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 покарання за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі з конфіскації майна, крім житла, яке буде необхідним, справедливим та достатнім для їх виправлення та запобігання вчиненню ними нових злочинів.
З врахуванням суспільної небезпечності вчиненого корисливого злочину, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченим реальне покарання в межах санкції частини статті закону, за який вони засуджується, без застосування ст.75, ст.69 КК України.
Саме такий вид та розмір покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Також, колегія суддів звертає увагу на безпідставне зазначення судимості ОСОБА_9 за вироком Львівського апеляційного суду від 31.03.1995 року, оскільки ця судимість погашена.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону№838-VIII від 26.11.2015 року) та Правового висновку ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , кожному зокрема, слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 06 березня 2019 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційні скарги захисників слід відхилити.
Керуючись ст.ст.404, 407,409,413,420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Тернопільської області ОСОБА_15 задовольнити.
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_13 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_12 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_11 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 липня 2018 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , в частині призначення покарання, скасувати і ухвалити, в цій частині, свій вирок.
Призначити ОСОБА_9 за ч.4 ст.187 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 12 років(дванадцять) з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону№838-VIII від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_9 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 06 березня 2019 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_8 за ч.4 ст.187 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 12 років(дванадцять) з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону№838-VIII від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 06 березня 2019 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_7 за ч.4 ст.187 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 10 років (десять)з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону№838-VIII від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_7 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 06 березня 2019 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.
Судді: