Справа № 456/3758/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/455/18 Доповідач: ОСОБА_2
05 березня 2019 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Стрийського міськрайонного суд Львівської області від 07 травня 2018 року щодо ОСОБА_6
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
Цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України і призначено покарання у вигляді одного року шести місяців обмеження волі.
Згідно ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_6 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов прокуратури Львівської області задоволено у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави в особі Стрийської районної ради матеріальну шкоду за лікування потерпілої в Стрийській ЦРЛ в розмірі 4990 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 95 коп..
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілої 6049 (шість тисяч сорок дев'ять) грн. 99 коп. матеріальної шкоди та 20000 (двадцять тисяч) грн. моральної шкоди.
Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 , 30.09.2017 року близько 01.00 год., перебуваючи в будинку за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час конфлікту з дружиною ОСОБА_9 , не маючи наміру на заподіяння тілесних ушкоджень, через необережність, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, обома руками схопив за гомілки останню, яка в цей час сиділа на дивані, та ривком потягнув до себе, скинувши її таким чином на підлогу. В результаті падіння ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла одинадцятого грудного хребця без ознак порушення функції спинного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 365 від 01.11.2017 року відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.
На цей вирок обвинувачений та його захисник подали спільну апеляційну скаргу, у якій просять постановити ухвалу, якою вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 травня 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати та закрити кримінальне правопорушення у зв'язку із відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Апелянти вважають, що вирок суду першої інстанції підлягає скасування у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, однобічністю та неповнотою як досудового, так і судового слідства.
Свої апеляційні вимоги мотивують тим, що в судовому засідання була допитана неповнолітня ОСОБА_11 (яка була єдиним свідком), яка показала, що 30 вересня 2017 року близько 01 години коли її мама ОСОБА_9 виходила з будинку на вулицю, то зашпорталася за поріг будинку, впала на сходах, на спину, а коли повернулася в будинок, то сіла на диван і казала, що її болить хребет.
Стверджують, що мало місце порушення ст.354 КПК України, оскільки неповнолітня ОСОБА_11 допитувалась в судовому засіданні коли в залі була свідок ОСОБА_12 , яка є педагогом та незадовго до цього допиту також давала свідчення в суді в якості свідка.
Апелянти незгідні з тим, що в основу вини обвинуваченого у вироку покладено висновок експерта № 365 від 01.11.2017 року, хоча з нього вбачається, що будь-яких видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 не було виявлено, а механізм їх отримання взагалі не досліджувався експертом, хоча саме судово-медичний експерт в судовому засіданні показав, що потерпіла могла отримати тілесні ушкодження при падінні з висоти власного зросту.
Зазначають, що покладені в основу вироку покази свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 не можуть бути об'єктивними, належними та допустимими оскільки ніхто з них не був очевидцем події, огляд місця події не проводився, а слідчий експеримент з потерпілою проводили в лікарні, а не за місцем проживання, а тому він не відображає усієї повноти картини.
Таким чином апелянти стверджують, що вина ОСОБА_6 не доведена.
Цивільний позов прокуратури Львівської області, який задоволено в повному обсязі, взагалі прокуратурою чи Стрийською районною радою не подавався, а тому на переконання апелянтів задоволений безпідставно.
Щодо задоволення цивільного позову на користь ОСОБА_9 , то з цим також не згідні, оскільки тілесних ушкоджень ОСОБА_6 останній не наносив. Чеки, що додані до цивільного позову, не відповідають лікам призначеним до лікування ОСОБА_9 , дати придбання медикаментів з датами лікування також не співпадають, бо ОСОБА_9 сама показувала, що купували ліки коли їй вирізали абсцес. Крім того ОСОБА_9 наголошувала, що кошти їй потрібні для погашення кредиту. Тобто ОСОБА_9 бажає збагатитися за рахунок колишнього чоловіка у якого на утриманні їх малолітня дитина і на яку ОСОБА_9 за рішенням суду повинна виплачувати аліменти.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції апелянти повністю підтримали подану апеляційну скаргу з мотивів у ній наведених, потерпіла, її представник та прокурор таку заперечили.
Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали провадження, встановила наступне.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними належним чином в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.
Покликання апелянта на те, що оскаржуваний вирок є незаконним та необґрунтованим, постановлений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, однобічністю та неповнотою як досудового так і судового слідства, є безпідставним з огляду на наступне.
Зі змісту ст.128 КК України вбачається, що необережне тілесне ушкодження тягне кримінальну відповідальність за умови, якщо були заподіяні тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вивчивши матеріалами кримінального провадження, колегія суддів приходить до переконання, що дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані місцевим судом за ст.128 КК України як заподіяння необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Це зокрема, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_9 , наданими у судовому засіданні в суді першої інстанції, у яких потерпіла детально описала механізм заподіяння їй травми хребта діями її чоловіка ОСОБА_6 , і ці покази потерпілої повністю узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , а також неповнолітньої ОСОБА_17 , та ці докази безпосередньо одержані місцевим судом і на переконання апеляційного суду є належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Крім того вина ОСОБА_6 підтверджується дослідженим місцевим судом висновком експерта № 365 від 01.11.2017 року, з якого вбачається, що у потерпілої ОСОБА_9 було діагностовано компресійний перелом тіла одинадцятого грудного хребця без ознак порушення функції спинного мозку. Враховуючи характер та локалізацію даного тілесного ушкодження, слід рахувати, що воно могло утворитись 30.09.2017 року внаслідок травмуючої сили, що діяла вздовж осі хребта, цілком можливо при падінні та співударі ділянкою сідниць із травмуючою поверхнею і відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.
Допитаний судом першої інстанції судово-медичний експерт ОСОБА_18 підтвердив свій висновок № 365 від 01.11.2017 року щодо наявності у потерпілої середньої тяжкості тілесного ушкодження, а також показав, що потерпіла при її огляді чітко вказувала, що тілесні ушкодження отримала під час того, як чоловік стягнув її за ноги з дивана і вона впала на підлогу.
Колегія суддів вважає, що місцевим судом у відповідності до вимог ст.94 КПК України проведена оцінка усіх вищеперерахованих доказів у даному кримінальному провадження, на підставі якої місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведенність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги про наявність процесуальних порушень під час допиту в судовому засіданні неповнолітньої ОСОБА_11 не заслуговують на увагу, оскільки ст.354 КПК України уповноважує суд проводити допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка у присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності - лікаря, - що у даному випадку і було, а саме неповнолітня ОСОБА_11 була допитна в присутності педагога ОСОБА_12 ..
Таким чином, суд в повному обсязі дослідив і дав належну оцінку всім доказам, зібраним у кримінальному провадженні, врахував особу обвинуваченого та інші фактичні обставини справи та призначив обвинуваченому покарання, яке відповідає вимогам статтей 65-67 КК України.
Також не заслуговують на увагу апеляційній вимоги щодо незаконності задоволення цивільного позову прокурора через ніби-то відсутність у матеріалах справи цивільного позову прокурора, позаяк цивільний позов прокурора в інтересах Стрийської районної ради до ОСОБА_6 про стягнення витрат на лікування потерпілої в Стрийській ЦРЛ був складений прокурором 28.11.2017 року і був направлений до суду разом із обвинувальним актом та міститься у матеріалах справи (а.с.8-10), а тому він був місцевим судом правомірно розглянутий та задоволений.
Крім того, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги щодо неправомірності часткового задоволення цивільного позову потерпілої слід визнати безпідставними, оскільки місцевим судом правильно встановлено винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення щодо потерпілої ОСОБА_9 , що призвело до отримання потерпілою середньої тяжкості тілесного ушкодження. При цьому колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, повністю погоджується із місцевим судом щодо розміру стягнутої із обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди.
Отже доводи, що наводять апелянти у своїй апеляційній скарзі є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
При перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено допущених істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування чи зміну вироку, на що покликається апелянт у своїй апеляційній скарзі. Підстав для закриття кримінального провадження відповідно до вимог кримінального процесуального закону колегія судів не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 409, 419, 426 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Стрийського міськрайонного суд Львівської області від 07.05.2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :