Справа № 676/2001/18
Провадження № 22-ц/4820/238/19
04 березня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.
за участю учасників справи: представника позивача ОСОБА_4, представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Подільські товтри» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 8 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «Подільські товтри» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
У березні 2018 року ОСОБА_7, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що з липня 2013 року по 9 листопада 2017 року працював на посаді водія БелАЗ у ПАТ «Подільські товтри».
Відповідно до наказу ПАТ «Подільські товтри» від 1 липня 2017 року № 87 вчергове з ним було укладено строковий трудовий договір на період роботи з 1 липня 2017 року по 30 червня 2018 року на посаду водія БелАЗ.
8 листопада 2017 року його було переведено на посаду помічника машиніста бурової установки СБШ.
Наказом ПАТ «Подільські товтри» від 1 березня 2018 року № 56 був звільнений з займаної посади на підставі п.2. ст.41 КЗпП України у зв'язку з втратою довір'я.
Вважає таке рішення незаконним, оскільки профспілкова організація не надавала дозволу на його звільнення, відсутні відомості у наказі про сутність вчиненого порушення, яке слугувало причиною звільнення, вважає, що не встановлено будь-якої матеріальної шкоди, завданої його неправомірними діями.
У зв'язку з цим позивач просив суд скасувати наказ ПАТ «Подільські товтри» № 56 від 1 березня 2018 року; поновити на посаді помічника машиніста бурової установки СБШ; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 березня 2018 року; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн.; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_7 понесені судові витрати у цивільній справі.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду позов задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_7 на посаді помічника машиніста СБШ на ПАТ «Подільські товтри», стягнуто з ПАТ «Подільські товтри» на користь ОСОБА_7 середньомісячний заробіток в сумі 72094 грн., 29 коп., з урахуванням податків і зборів, які підлягають відрахуванню з заробітної плати та моральну шкоду в розмірі 500 грн. без врахування податків і зборів, які підлягають відрахуванню від даної суми, витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку в сумі 8473 грн. 53 коп. з врахуванням податків і зборів, які підлягають відрахуванню із заробітної плати допущено до негайного виконання. Стягнено з ПАТ «Подільські товтри» на користь держави судовий збір в сумі 791 грн. 42 коп.
Додатковим рішенням місцевий суд визнав недійсним наказ ПАТ «Подільські товтри» №56 від 1 березня 2018 року про звільнення ОСОБА_7 з займаної посади по п. 2 ст. 41 КЗпП України, у зв'язку із втратою довір'я.
Не погоджуючись з цими рішеннями, ПАТ «Подільські товтри» в апеляційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_7
Вважає рішення та додаткове рішення місцевого суду такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Зауважує, що при ухваленні рішень суд першої інстанції не надав правову оцінку тому факту, що ОСОБА_7 є матеріально відповідальною особою, що підтверджується договором про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 3 липня 2017 року.
Посилається на те, що суд не врахував, що ОСОБА_7 28 вересня 2017 року під час виконання своїх службових обов'язків був затриманий охоронною фірмою ТОВ «Галичина» у зв'язку з тим, що намагався на власному автомобілі марки «Рено-Траффік» виїхати з дизельним паливом об'ємом 80 літрів, яке він злив із ввіреного йому автомобіля БелАЗа. За зазначеним фактом Кам'янець-Подільським РВ поліції ГУНП в Хмельницькій області було розпочато досудове розслідування.
Крім того, при прийнятті рішення, судом першої інстанції не враховано та не досліджено матеріали кримінального провадження по факту вчинення замаху на крадіжку дизельного палива ОСОБА_7
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_7 вважає, що рішення суду є обґрунтованим. Доводи апелянта не спростовують висновків суду.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_7 відповідно до наказу від 22 липня 2013 року № 41-к прийнятий на посаду водія БелАЗ акціонерного товариства «Подільські товтри».
З липня 2013 року по 9 листопада 2017 року ОСОБА_7 працював на посаді водія БелАЗ (а. с. 10).
1 липня 2017 року №87 з ОСОБА_7 укладено строковий трудовий договір по 30 червня 2018 року на посаду водія БелАЗ (а. с. 11).
8 листопада 2017 року ОСОБА_7 переведено на посаду помічника машиніста бурової установки СБШ (а. с. 12).
1 березня 2018 року ОСОБА_7 звільнений з займаної посади на підставі п.2. ст.41 КЗпП України у зв'язку з втратою довір'я (а. с. 16).
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачем під час роботи на посаді помічника машиніста бурової установки не було вчинено будь-яких дій, у зв'язку з якими з боку адміністрації підприємства було втрачено до нього довіру. Крім того, посада водія БелАЗ не пов'язана з обслуговування грошових та товарних цінностей. Суд зазначив, що оскільки при прийняті наказу про звільнення ОСОБА_7 було допущено порушення законодавства, наказ про його звільнення слід визнати недійсним.
З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.
Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу, згідно пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», звільнення з підстав втрати довір'я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2018 року справа № 613/598/16-ц.
Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати: чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Хмельницьким апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7, перебуваючи на посаді водія, відповідно до договору про колективну матеріальну відповідальність, укладеного 03 липня 2017 року з ПАТ «Подільські товтри», прийняв на себе обов'язки створювати умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого йому майна, вчасно вживати заходів для виявлення і усунення причин, які перешкоджають зберігати цінності, виявляти конкретних осіб, винних у заподіянні шкоди і притягувати їх до відповідальності, ознайомлювати колектив з чинним законодавством про матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, а також з чинними інструкціями і правилами приймання, зберігання, обробки, продажу (відпустку), перевезення або застосування в процесі виробництва цінностей та їх обліку, забезпечувати умови, необхідні для вчасного обліку звітності про рух і залишки переданих йому цінностей, розглядати разом з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом питання обґрунтованості вимог членів колективу щодо проведення інвентаризації цінностей, розглядати разом з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом пропозиції колективу про виведення працівника зі складу колективу в його присутності і вирішувати питання про його дальшу роботу відповідно до чинного законодавства, розглядати повідомлення членів колективу про обставини, що загрожують збереженню цінностей, і вживати заходів щодо усунення цих обставин, погоджувати з членами колективу, хто з його членів виконуватиме функції керівника колективу в разі тимчасової його відсутності (а. с.51 - 53).
Між тим, 8 листопада 2017 року ОСОБА_7 переведено на посаду помічника машиніста бурової установки СБШ. 1 березня 2018 року ОСОБА_7 звільнений з займаної посади на підставі п.2. ст.41 КЗпП України у зв'язку з втратою довір'я.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_7, перебуваючи на посаді водія, вчинивши розкрадання дизельного пального, втратив довір'я роботодавця.
Між тим, позивача переведено з посади водія на посаду помічника машиніста бурової установки СБШ і на цій посаді він жодних протиправних дій не вчинив і відповідач доказів цього не надав.
Тому висновок суду першої інстанції є обґрунтованим.
Посилання апелянта на те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не надав правову оцінку тому факту, що ОСОБА_7 є матеріально відповідальною особою, що підтверджується договором про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 3 липня 2017 року не може бути підставою для скасування рішення суду. Судом встановлено, що посада водія БелаЗа не пов'язана з обслуговуванням грошових та товарних цінностей, а посада помічника машиніста бурової установки СБШ не відноситься до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності.
Доводи апеляційної скарги, що суд не врахував, що ОСОБА_7 28 березня 2017 року під час виконання своїх службових обов'язків намагався на власному автомобілі марки «Рено-Траффік» виїхати з дизельним паливом об'ємом 80 літрів, яке він злив із ввіреного йому автомобіля БелАЗа, і за зазначеним фактом Кам'янець-Подільським РВ поліції ГУНП в Хмельницькій області було розпочато досудове розслідування, не приймаються до уваги Хмельницьким апеляційним судом. ОСОБА_7 був звільнений не з посади водія, а з посади помічника машиніста бурової установки СБШ. По закінчені розслідування роботодавець не позбавлений за наслідками розслідування прийняти рішення.
Посилання ПАТ «Подільські товтри», що судом першої інстанції не враховано та не досліджено матеріали кримінального провадження по факту вчинення замаху на крадіжку дизельного палива ОСОБА_7, спростовується наявною у справі постановою про закриття кримінального провадження.
Посилання апелянта, що було проведено службове розслідування, нічим не обґрунтовується, оскільки на підтвердження вказаної нестачі, апелянт мав би скласти відповідний акт про нестачу викраденого майна. Однак акт про нестачу майна в матеріалах справи відсутній.
Крім того, матеріали справи не містять ні посадової інструкції водія, ні посадової інструкції помічника машиніста бурової установки СБШ.
Також, у справі відсутній наказ, за яким автомобіль БелАЗ закріплений за ОСОБА_7
Згідно ч. ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тому, Хмельницький апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем не надані докази на підтвердження втрати довір'я до працівника помічника машиніста бурової установки СБШ ОСОБА_7 з боку роботодавця.
Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення та додаткове рішення суду правильні, обґрунтовані, відповідають обставинам справи, постановлені з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для їх скасування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Подільські товтри» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 8 листопада 2018 року залишити без задоволення.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 8 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне судове рішення складено 7 березня 2019 року.
Судді А.В. Купельський
ОСОБА_2
ОСОБА_3