Справа № 442/7793/18 Головуючий у 1 інстанції: Грицай М.М.
Провадження № 22-ц/811/2911/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1А.
Категорія:19
05 березня 2019 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,
секретар: Бадівська О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в складі судді Грицая М.М. від 20 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів, -
ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів.
Вказану ухвалу оскаржило ПАТ «Українська інноваційна компанія».
В своїй апеляційній скарзі просять ухвалу скасувати та справу передати на розгляд за територіальною підсудністю до Сєверодонецького міського суду Луганської області. Вважають, що судом невірно вирішено питання підсудності справи та не враховано, що позови про виконання умов депозитного договору пред'являються за правилами ч.2 ст. 27 ЦПК України, тобто за місцем знаходження ПАТ «УКР/ІН/КОМ». Зазначають, що правовідносини, що виникли між позивачкою та відповідачем випливають з договору банківського вкладу та не є предметом регулювання Закону України «Про захист права споживачів», а врегульовані параграфом 3 «Банківські вклади» глави 71 Цивільного кодексу України та Законом України «Про банки та банківську діяльність». Також, вказують на те, що відповідач не є банківською установою, а тому не може бути відповідачем в контексті саме ЗУ «Про захист прав споживачів». Крім цього, звертають увагу на те, що звертаючись до суду з позовом, позивачка зазначила, що відповідач знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 3-А, що територіально не відноситься до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
В судове засідання учасники справи (їх представники) не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників),зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, а також те, що від представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, із змісту позовної заяви, ОСОБА_2 звернулася в Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», у якому просила стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на користь ОСОБА_2:
-суму банківського вкладу по заяві-договору про розміщення банківського вкладу №10-2364602 від 10.07.2015, сума вкладу якого становить 10000 доларів США, що еквівалентно сумі 279200 гривень;
-проценти за користування вкладом в період дії договору -516,72 доларів США, що еквівалентно сумі 14426,83 грн.;
-проценти за користування вкладом понад термін встановлений у заяві-договорі за період з 10.07.2015 по 14.11.2018р. - 3783,98 долара США, що
еквівалентно сумі 105648,73 грн.;
--3% вартості послуги за кожен день прострочення - 360300 доларів США, що еквівалентно сумі 10059576 гривень;
-3% річних станом на 14.11.2018р. - 987,13 доларів США, що
еквівалентно сумі 27 560,67 гривень;
-суму банківського вкладу за заявою-договором №10-2364596 від 10.07.2015р. сума вкладу якого становить 12000 доларів США, що еквівалентно сумі 335040 гривень;
-проценти за користування вкладом в період дії договору 620,06 доларів США, що еквівалентно сумі 17312,08 гривень.
-проценти за користування вкладом понад термін встановлений у заяві-договорі за період з 10.07.2015 по 14.11.2018р.- 4540,77 доларів США, що еквівалентно сумі 129779,30 гривень;
-3% вартості послуги за кожен день прострочення - 432360,00 доларів США, що еквівалентно сумі 12071491,20 гривень;
-3% річних станом на 16.07.2018р. - 1184,55 долари США, що еквівалентно сумі 33072,64 грн.;
-суму банківського вкладу за заявою-договором №10-2364600 від 10.07.2015, сума вкладу якого становить 10000 доларів США, що еквівалентно сумі 279200,00 гривень;
-проценти за користування вкладом в період дії договору -516,72 доларів США, що еквівалентно сумі 14426,83грн.;
-проценти за користування вкладом понад термін встановлений у заяві-договорі за період 10.07.2015 по 14.11.2018р. - 3783,98 долара США, що еквівалентно сумі 105648,73 грн.;
-3% вартості послуги за кожен день прострочення - 360300,00 доларів США, що еквівалентно сумі 10059576,00 гривень;
-3% річних станом на 14.11.2018р. - 987,13 доларів США, що еквівалентно сумі 27560,67 грн.
В обґрунтування позову, у позовній заяві, зокрема, вказано і про порушення, на думку, позивача ряду норм Закону України «Про захист прав споживачів» та необхідність застосування норм вказаного закону на захист прав позивача, зокрема, і як споживача.
Оскаржуваною ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2018 року відкрито провадження у справі.
На думку колегії суддів, така ухвала є підставною та постановлена з дотримання вимог процесуального закону.
Так, відповідно до ч.5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися, також, за зареєстрованим місцем проживання чи перебуванням споживача, або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Як вбачається із матеріалів справи (копії паспорту позивача а.с. 10, 11) місце проживання позивача, що зареєстроване у встановленому законом порядку є м.Дрогобич, вулиця Жупна, 13/7 Львівської області.
Зважаючи на вказане, а саме посилання позивачем у позові на порушення її прав як споживача у правовідносинах, що виникли між сторонами, реєстрація її місця проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, ч.5 ст. 28 ЦПК України, - суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області підставно відкрито провадження у справі без порушень правил підсудності.
Доводи апеляційної скарги про те, що норми Закону України «Про захист прав споживачів» на вказані правовідносини не поширюються, не слід вважати обґрунтованими.
Так, лише при ухваленні рішення по суті спору суд (зважаючи на заявлені у даному випадку вимоги та наведені підстави позову) вправі визначити чи були порушені права позивача, саме як споживача у правовідносинах, що виникли між сторонами, чи ні та чи поширюється згаданий Закон на спірні правовідносини, чи ні. Тобто чи позов безпідставний чи навпаки обґрунтований та чи відповідачем порушено права позивача як споживача. У випадку, якщо норми згаданого Закону на вказані правовідносини не поширюються та права позивача як споживача не порушені суд відмовляє у задоволенні позову, у іншому випадку - задовольняє вимоги. Однак встановлення обґрунтованості позовних вимог чи їх безпідставності на стадії відкриття провадження є неможливим та виходить за межі тих питань, які вирішує суддя при відкритті провадження у справі (ст.ст. 184-187 ЦПК України).
Окрім наведеного, дійсно, відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови ж до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Однак, відповідно до ч. 7 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Згідно із ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 38 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" , якою роз'яснено схожі за своєю суттю правовідносини, - територіальна підсудність справи за участю філії або представництва юридичної особи визначається відповідно до вимог частини сьомої статті 110 ЦПК України також за їх місцезнаходженням, якщо їм надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (стаття 95 ЦК). Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Оскільки філія або представництво юридичної особи діють у межах наданих їм повноважень, то пред'явлення позову за їх місцезнаходженням можливе лише тоді, коли спір випливає саме з їх діяльності. У разі відсутності у філії або представництва юридичної особи відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з їх діяльністю, позовна заява повертається позивачеві для подання до належного суду (стаття 115 ЦПК) або якщо провадження у справі відкрито - передається судом до належного суду (стаття 116 ЦПК).
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, копій заяв-договорів про розміщення банківського вкладу (а.с. 1-3, 5, 7, 9), позов виник також з діяльності Дрогобицького ЦВ ПАТ «Укрінбанк», що не була юридичною особою, а діяла від імені Банку (була наділена відповідними повноваженнями та здійснювала його функції). Договір укладений у вказаній філії та підписаний директором відділення, про що вказано у самому договорі. Остання адреса місця розташування філії м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 26 (Дрогобицький район Львівської області).
Враховуючи вказане, а саме те, що філія відповідача, як вважає позивач, мала відповідні повноваження та спір пов'язаний з її діяльністю позов подано до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - підставно та суддею вірно відкрито провадження без порушення правил підсудності.
Відтак, доводи скарги є необґрунтованими, а скарга відповідно безпідставною, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу ж суду першої інстанції, як таку, що постановлена з дотриманням вимог процесуального закону щодо правил підсудності слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» - залишити без задоволення.
Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 5.03.2019 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Л.Б. Струс
ОСОБА_4