Справа № 308/2131/19
Закарпатський апеляційний суд
04.03.2019 м. Ужгоро
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів:
ОСОБА_1 (головуючої)
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні судове провадження №11сс/4806/158/19 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 22.02.2019 за №22019070000000015.
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого 1 відділення СВ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_9 та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю за національністю, мешканцю АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України, строком до 21 квітня 2019 року з визначенням застави в сумі 998 920 грн.
У разі внесення застави на ОСОБА_6 покласти наступні обов'язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає - с. Нове Село Виноградівського району Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється в тому, що 22 лютого 2019 року, о 01 год. 45 хв., в пункті пропуску «Вилок» ІНФОРМАЦІЯ_2 , на в'їзд з Угорщини в Україну прибув громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проходження митного контролю, ОСОБА_6 повідомив, що в нього відсутні будь-які заборонені для переміщення через державний кордон України речі та предмети. Однак, в подальшому, під час поглибленого огляду особистих речей останнього, було виявлено п'ять прихованих від митного контролю прозорих поліетиленових зіп-пакетиків з наявною в них порошкоподібною кристалічною речовиною білого кольору, які ОСОБА_6 самостійно видав, та одночасно повідомив, що в даних пакетиках міститься наркотичний засіб «кокаїн», який він придбав на території Німеччини, та планував приховано перемістити із Угорщини в Україну, з метою подальшого збуту невстановленим на даний час особам, на території Закарпатської області.
22 лютого 2019 року, слідчим слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області, в ході проведення огляду місця події в пункті пропуску «Вилок» ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою набору хімічних реактивів «M.M.C. International D.V. COCAINE/CRACK TEST DRAGS TEST» проведено експрес аналіз, за результатами проведення якого встановлено, що в порошкоподібній кристалічній речовині білого кольору, яка міститься у виявлених у громадянина України ОСОБА_6 наявний наркотичний засіб кокаїн, загальною вагою - 5,86 грам, який згідно таблиці 2 список № 1 затвердженої ПКМУ № 770 від 06.05.2000 р. відноситься до «наркотичних засобів, обіг яких обмежено».
Дії підозрюваного ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 305 КК України.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя погодився з його доводами про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_6 , як такий, що офіційно не працевлаштований, неодружений, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду шляхом втечі за кордон, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може схиляти до дачі неправдивих показань свідків , які ще не встановлені та не допитані,в тому числі тих, яким ким мав намір збути наркотичну речовину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам ст. 177 КПК України.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, та дійшов до висновку, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та визначив її у розмірі 520 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 998920,00 ( дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот двадцять грн. 00 коп.) грн.
В апеляційній захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Стверджує, що слідчим суддею безпідставно обрано найбільш суворий запобіжний захід, без належного обґрунтування всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, без врахування особи підозрюваного та особливостей даного кримінального провадження. Вважає, що до ОСОБА_6 цілком можливо було застосувати домашній арешт. А визначення розміру застави у 520 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є занадто суворим запобіжним заходом, що не узгоджується з практикою ЄСПЛ та практикою України та є непомірно великою сумою для сім'ї підозрюваного. Вказує, що судом не взято до уваги, що матеріальна шкода відсутня, підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я. Крім того, ризики зазначені слідчим та прокурором, як такі, що можуть перешкоджати проведенню досудового розслідування, жодними доказами не доведені. Водночас вважає, що визначена судом застава, яка майже у вісім разів перевищує розміри передбачені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, є необґрунтованою, оскільки розмір застави який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обирається у виключних випадках, якщо буде встановлено, що застава у визначених розмірах не зможе забезпечити виконання підозрюваним обов'язків.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_6 про підтримання апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.
Застосовуючи підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.ст. 177,178,183 КПК України, з чим і погоджується апеляційний суд.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 305 КК України, за вчинення якого санкція вказаної статті передбачає максимальне покарання у виді восьми років позбавлення волі, а тому слідчий суддя правильно застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, що є необхідним і достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а обставин, які б стали підставою для обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу, судом апеляційної інстанції не встановлені.
Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновком слідчого судді щодо визначеного розміру застави.
Відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, і, щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину застава визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, слідчий суддя, визначаючи ОСОБА_6 розмір застави, не в повній мірі врахував вказані норми закону.
Апеляційний суд вважає необгрунтованим висновок суду про те, що існує виключний випадок і застава в максимальному розмірі, визначена п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не зможе в повній мірі забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Жодних відомостей з приводу цього до клопотання не додано і в суді апеляційної інстанції таких обставин не знайдено.
Виходячи із даних про особу підозрюваного, який сприяє органу досудового розслідування у встановленні обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, майновий стан останнього, міцність соціальних зв'язків: проживає з мамою та бабусею, апеляційний суд вважає, що застава у максимальних межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення слідчого судді щодо кратності розміру застави зменшенню відповідно до положень п.2 ч.5 ст. 82 КПК України до максимального розміру - у 80 прожитковуваних мінімумів доходів для працездатних громадян, що становить суму 153 680 грн.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422, 418 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково, зменшивши розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 153 680 ( сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят ) гривнів 00 коп.
В решті ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2019 року, якою ОСОБА_6 , підозрюваному за ч. 1 ст. 305 КК України застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: