Справа № 462/1947/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/710/18 Доповідач: ОСОБА_2
04 березня 2019 року м. Львів
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
Головуючої-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017140060001476 від 14.04.2017р. за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 12.11.2018р. щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зренянин Республіки Югославія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 12.11.2018р. ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Галицького районного суду м. Львова від 12.09.2017р., більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_9 призначено у вигляді 4 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 постановлено рахувати з часу тримання його під вартою з 14.04.2017р.
Зараховано ОСОБА_9 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 14.04.2017р. по набрання вироку законної силу, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_9 до дня набрання вироком законної сили залишено без змін у вигляді тримання під вартою.
Вирішено питання про речові докази.
За вироком суду, ОСОБА_6 14.04.2017р. близько 05:50 год., перебуваючи на пероні Головного залізничного вокзалу м. Львова, що на площі Двірцевій, 2 у м. Львові, у групі з невстановленою слідством особою, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна потерпілого ОСОБА_10 , застосовуючи насильство з корисливих мотивів, яке не було небезпечним для життя та здоров'я останнього та полягало у нанесенні удару ногою в обличчя, чим спричинив легке тілесне ушкодження, відкрито викрав належну ОСОБА_10 куртку вартістю 700 грн., у якій знаходились грошові кошти у сумі 800 грн., заподіявши ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 1500 грн.
Окрім цього, ОСОБА_9 14.04.2017р. близько 05:55 год., перебуваючи на території автостанції, що на площі Двірцевій, 2 у м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна з корисливих мотивів потерпілого ОСОБА_11 , застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров'я останнього та полягало у нанесенні удару кулаком в обличчя та проявилось у спричиненні легкого тілесного ушкодження, відкрито викрав належні останньому грошові кошти у сумі 170 грн. та сумку, вартістю 30 грн. з особистими речами, серед яких робочий одяг, вартістю 100 грн., продукти харчування та мішок з залишками вугілля, які матеріальної цінності для ОСОБА_11 не становить, заподіявши ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 300 грн.
Не погоджуючись із вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та правильність кваліфікації його дій, просить пом'якшити обране йому покарання, застосувавши положення ст. 69 КК України, врахувати його щире каяття. Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги стан його здоров'я, згідно наявних у матеріалах кримінального провадження довідок, а також те, що на його утриманні двоє неповнолітніх дітей.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили таку задоволити, думку прокурора про безпідставність поданої апеляційної скарги, з огляду на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,за наведених у вироку суду обставинах, є доведеною наявними у кримінальному провадженні доказами, та учасниками судового провадження в апеляційному порядку не оскаржується.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, дані про особу ОСОБА_6 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, наявність обставин, які пом'якшують покарання, зокрема, визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, захворювання на туберкульоз, відсутність обставин, які обтяжують покарання, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції ОСОБА_9 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у мінімальному розмірі, встановленому санкцією даної статті,є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Дані про те, що обвинувачений за станом здоров'я не може перебувати у місцях позбавлення волі, а також про те, що на його утриманні перебуває двоє дітей у матеріалах кримінального провадження не має, і такі відомості суду апеляційної інстанції не представлені.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України та пом'якшення, обраного ОСОБА_9 покарання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не містить правових підстав для зміни оскаржуваного вироку, а тому визнає таку необґрунтованою.
У відповідності до положень ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України, зі змінами, внесеними №838-VIII від 26.11.2015р.), колегія суддів вважає, що ОСОБА_9 судом першої інстанції вірно зараховано у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 14.04.2017р. по день набрання вироком законної сили, тобто до 04.03.2019р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 12.11.2018р. щодо ОСОБА_6 - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, у той самий строк з дня отримання копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4