Єдиний унікальний номер 226/3275/18 Номер провадження 22-ц/804/813/19
Доповідач Санікова О.С.
07 березня 2019 року Донецький апеляційний суд в складі:
головуючого судді Санікової О.С.
суддів Агєєва О.В., Космачевської Т.В.
за участю секретаря Самойленко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті цивільну справу № 226/3275/18
за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту проживання однією сім'єю
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Димитрівського міського суду Донецької області від 14 січня 2019 року,
( суддя Рибкін О.А., ухвала постановлена в місті Мирнограді Донецької області),-
28.11.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересована особа: Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, посилаючись на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Вони фактично проживали однією сім'єю, вели спільне господарство та на час смерті мешкали за адресою: АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер.
Для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника за померлого чоловіка їй необхідно надати до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області довідку про склад сім'ї померлого годувальника, довідки органів місцевого самоврядування, довідки про реєстрацію місця проживання.
Надати вказані вище довідки вона не має можливості, оскільки вони з померлим проживали на тимчасово окупованій території України і, відповідно, надані довідки не відповідають встановленій законодавством України формі. Просила суд встановити факт її проживання з чоловіком ОСОБА_2 з часу реєстрації шлюбу з 16 лютого 1979 року до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Ухвалою Димитрівського міського суду Донецької області від 14 січня 2019 року заява ОСОБА_1, заінтересована особа Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту проживання однією сім'єю залишена без розгляду; роз'яснено заявнику, що вона має право подати позов на загальних підставах.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути заяву для розгляду до суду першої інстанції, вважаючи, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, оскільки вона звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а не зі спором про право заявника на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, як зазначено в ухвалі про залишення заяви без розгляду, отже, суд першої інстанції не мав законних підстав для залишення заяви без розгляду.
У судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились; про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Повідомлення для ОСОБА_1 також викладено на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі ч.6 ст. 294 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що в цьому провадженні вбачається спір про право заявника на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що має вирішуватися у позовному провадженні.
Проте з такими висновками погодитися неможливо.
Порядок розгляду в окремому провадженні справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначений у главах 1 і 6 розділу IV ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України, яка регулює розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхування; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала без весті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ч.6 ст.294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц).
Необхідність встановлення проживання заявниці з ОСОБА_2 зумовлена переходом на пенсію чоловіка, для чого необхідно надати до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області довідку про склад сім'ї померлого годувальника, довідки органів місцевого самоврядування, довідки про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою, що є неможливим, оскільки вони з чоловіком проживали на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати документи, що можуть бути прийнятими відділом Пенсійного фонду України на підконтрольній Україні території, оскільки вони не відповідають формі, встановленій законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (принцип диспозитивності).
Відповідно до частини третьої статті 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
З доданих до матеріалів справи документів вбачається, що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2, оскільки пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній законодавством України (свідоцтво про смерть, видане Харцизьким міським відділом запису актів цивільного стану Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки). Рішенням Димитрівського міського суду Донецької області від 14 листопада 2018 року встановлено факт смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Харцизьк Донецької області.
У відзиву на заяву ОСОБА_5 Покровським об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Донецької області зазначено, що факт проживання разом з годувальником за однією адресою підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання, як то передбачено пунктом 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року №22-1. У відзиву також зазначено, що у разі неможливості надати такі документи, факт спільного проживання та перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку на підставі ст. 315 ЦПК України.
Отже, з відзиву вбачається, що представник Покровського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області аргументів щодо наявності спору про право не заявляв.
Оскільки місцем проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та місцем смерті ОСОБА_2 заявницею зазначено місто Харцизьк - тимчасово окупованої території України, довідки з якої не приймаються державними органами на підконтрольній Україні території, заявниця не має можливості підтвердити своє право іншими документами. Встановлення факту, про який просила ОСОБА_1 не пов'язується з вирішенням спору, а необхідно їй для подальшого подання заявником з метою переходу на пенсію померлого чоловіка документа, що засвідчував би факт проживання з ним за однією адресою.
З огляду на наведене висновок суду першої інстанції щодо наявності спору про право є необгрунтованим.
Отже, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що відповідно до ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали , що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Димитрівського міського суду Донецької області від 14 січня 2019 року скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: