Справа № 694/1869/18 Провадження №1-кп/694/13/19
06.03.2019 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд,Черкаської області в складі:
головуючого судді : ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
з участю:прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5
особа відносно якої розгуляється клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №120128250140000919 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Іскрене, Шполянського району, Черкаської області, проживаючий по АДРЕСА_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, не працює, раніше не судимого
за вчинення суспільного небезпечного діяння, передбачених ч.1 ст.122 КК України,-
ОСОБА_6 , маючи хронічне психічне захворювання у вигляді органічного психічного розладу з повільно прогресуючим перебігом, вираженими особистісними розладами, помірно вираженими когнітивними порушеннями та маячними ідеями збитку, судовим синдромом, що позбавляло його здатності усвідомлювати власні дії та керувати ними. 19 вересня 2018 року близько 14 год. 15 хв. перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , наніс ОСОБА_7 один удар дерев'яною ручкою від коси (кіссям) по кисті лівої руки, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 5-ї п'ястневої кістки лівої кисті без зміщення, які згідно висновку експерта № 05-9-01\277 від 23.10.2018 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 в нанесенні середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_7 вину не визнає, пояснивши суду, про те, що він тривалий час знаходиться в неприязних стосунках із сусідом ОСОБА_7 .
19.09.2018 року в с. Юрківка, Звенигородського району, він побачив, що без його дозволу до його двору зайшов ОСОБА_7 , він взяв дерев'яне кісся від коси, яким наніс один удар по пальцях ОСОБА_7 , який потім вийшов із подвір'я.
Факт вчинення ОСОБА_6 суспільного небезпечних діянь, передбачених ч.1 ст.122 КК України підтверджується наступними дослідженими судом доказами:
- показами потерпілого ОСОБА_7 , про те, він є жителем с. Юрківка, Звенигородського району. На протязі п'яти років знаходиться в неприязних стосунках із сусідом ОСОБА_6
19.09.2019р він в с. Юрківка, Звенигородського району зайшов до двору ОСОБА_6 , щоб поросить мучки у хлопця по імені ОСОБА_8 який в даному дворі виготовляв надгробні пам'ятники. Поговоривши з ОСОБА_8 він хотів вийти з двору в цей час до нього підійшов ОСОБА_6 який перебував в стані алкогольного сп'яніння та наніс удар дерев'яним кіссям по кисті лівої руки;
- заявою ОСОБА_6 про видачі дерев'яного кісся від коси;
- протоколом огляду предмету дерев'яної киссї від коси;
- даними протоколу слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_7 який розказав та показав при яких обставинах йому ОСОБА_6 наніс тілесні ушкодження;
- висновком судово медичної експертизи № 05-9-01\277 23.10.2018 відповідно до якої в ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому 5-ї п'ястневої кістки лівої кисті без зміщення, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Викладене приводить суд до висновку про те, що дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковано за:
- ч.1 ст.122 КК України умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не с небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
В судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 оскільки ОСОБА_6 наніс середньої тяжкості тялесні ушкодження будучи неосудним.
Захисник та представник ОСОБА_5 не заперечують в застосуванні примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно п.1 ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно ч.2 ст.513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 вчинив інкриміновані йому діяння в стані неосудності, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності хворого, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи №05-9-01/277 від 23.10.2018 року, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, оскільки він в силу свого хворобливого стану і характеру вчиненого суспільно-небезпечного діяння, являє небезпеку для суспільства та з метою запобігання вчинення нових суспільно-небезпечних діянь.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов заявлений ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_6 116.98грн. завданих матеріальних збитків та 10000 грн. завданої моральної шкоди та стягнути судові витрати за надану правову допомогу в сумі 700 грн. підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Так як судом встановлено, що ОСОБА_6 рішенням суду не визнано цивільною недієздатною особою.
ОСОБА_7 не надав суду докази про нанесення йому матеріальних збитків ОСОБА_6 , надану суду квитанція про оплату 116.98 грн. яка підтверджує про оплату за товар чи послугу яка не пов'язана з нанесенням ОСОБА_7 матеріальних збитків від злочину.
Суд вважає, що ОСОБА_7 була нанесена моральна шкода яка полягає в тому, що ОСОБА_7 було порушено звичайний спосіб життя, суд оцінює моральну шкоду в 5000 грн.
Судові витрати які поніс ОСОБА_7 за надану правову допомогу в сумі 700 грн. підлягають стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 .
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 512, 513 КПК України, суд,-
застосувати відносно ОСОБА_6 який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.122 КК України примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним типом наглядом.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 5000 грн. завданої моральної шкоди та 700 грн. судових витрат за надану правову допомогу, в іншій частині позову відмовити.
Речові докази дерев'яне кісся від коси повернути ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя