Справа № 635/619/19
Провадження № 3/635/403/2019
07 березня 2019 року смт. Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області, ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_3 Федерації, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 24-В, кв. 100, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 340789 від 18 грудня 2018 року ОСОБА_2 18 грудня 2018 року о 09 годині 00 хвилин на 471км. а/ш Київ - Харків - Довжанський надавав послуги з перевезення вантажу (піввісь у кількості 5 од.) транспортним засобом марки Mercedes Sprinter, державний номер НОМЕР_1, з міста Біла Церква до м. Харкова, проваджуючи господарську діяльність без державної реєстрації як суб'єкта господарювання за кодом КВЕД 49.41 за даними ЄДРПП, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 просив провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки, 18.12.2018 для власних потреб здійснював перевезення бувших у вжитку піввісей (у кількості 5 од.) з міста Біла Церква до міста Харкова для подальшої їх реставрації у місті Харкові. ОСОБА_2 зазначив також, що з п'яти одиниць - три піввісі він придбав для себе, решта належить його знайомому. Грошової винагороди за перевезення ним отримано не було.
Проаналізувавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Вказана норма ч. 1 ст. 164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
Кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Такі ознаки мають бути конкретно визначені у протоколі згідно вимог ст. 256 КУпАП.
Отже, об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, є здійснення винною особою господарської діяльності.
Під господарською діяльністю, згідно ст. 3 ГК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення, як й у адміністративному матеріалі в цілому, в порушення зазначених вимог відсутні відомості про здійснення ОСОБА_2 господарської діяльності на постійній основі, систематично, два і більше разів, з надання платних послуг з перевезення вантажу.
Більш того, частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно рапорту інспектора 1 роти 2 батальйону УПП у Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 18.12.2018, останній доповів, що вантаж, котрий перевозив ОСОБА_2 ніяк задокументований не був, а сам водій пояснив, що здійснює вантажні перевезення від відправника до замовника за матеріальну компенсацію.
У цей час, у своїх письмових поясненнях, які містяться у адміністративному матеріалі та надійшли до суду 22.02.2019, ОСОБА_2 18.12.2018 не зазначив про отримання грошової винагороди за перевезення вищевказаного вантажу.
Будь-яких інших доказів з боку уповноваженої на складання протоколу особи на підтвердження обставин, викладених у протоколі, до суду, не надійшло та під час розгляду справи у суді надано не було.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не наведено норм закону, що регулюють заняття господарською діяльністю з перевезення вантажу, не зазначено, які саме норми закону порушив ОСОБА_2, у чому це виразилося, не повно викладено фактичні обставин адміністративного правопорушення, не зазначено чи існувала регулярність таких послуг (з перевезення вантажу) та чи взагалі такі послуги надавалися.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне обвинувачення для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (тоді як за КК України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що належні докази, які б достовірно вказували про те, що ОСОБА_2 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, в матеріалах справи відсутні, вважаю за необхідне закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 27, 40-1, ст.ст. 164, 268, 283-285 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Судовий збір», -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя Н. М. Токарєва