Справа № 645/827/17
Провадження № 1-кп/645/209/19
Іменем України
05 березня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням суми застави у розмірі 64000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 січня 2019 року строк тримання під вартою обвинуваченого продовжено до 15 березня 2019 року, із визначеною сумою застави у розмірі 64000 грн.
Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зав'язків, не має постійного легального заробітку, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, останньому загрожуватиме покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, а також на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 заперечувала та просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, зазначаючи, що прокурором не надано доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, захисник просила суд надати судове доручення прокурору Харківської області в рамках даного кримінального провадження, здійснити перевірку доводів обвинувачого щодо незаконного його затримання 15 лютого 2017 року та утримання до 16 лютого 2017 року у приміщенні Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області; законності проведення опитування прокурором Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2 потерпілого по справі ОСОБА_6 у приміщенні Харківської місцевої прокуратури №3 за адресою: м. Харків, бул.Б.Хмельницького, буд.36-А у грудні 2018 року.
Прокурор заперечувала проти проведення вищевказаної перевірки.
Обвинувачений підтримав думку захисника та заперечував проти продовження строку тримання його під вартою, просив суд вирішити питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вважає необхідним, в порядку ст. 333 КПК України та з метою додержання вимог ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, доручити прокуратурі Харківської області здійснити перевірку доводів обвинувачого щодо незаконного його затримання 15 лютого 2017 року та утримання до 16 лютого 2017 року у приміщенні Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області; законності проведення опитування прокурором Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2 потерпілого по справі ОСОБА_6 у приміщенні Харківської місцевої прокуратури №3 за адресою: м. Харків, бул. Б. Хмельницького, буд.36-А у грудні 2018 року.
На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку щодо необхідності повідомлення прокурора Харківської області про обставини, викладені вище, для реагування в порядку ст. 214 КПК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 злочину свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого є недостатнім.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 196, 197, 199 КПК України, суд -
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 щодо здійснення перевірки - задовольнити.
Надати судове доручення прокурору Харківської області в рамках кримінального провадження відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, здійснити перевірку доводів обвинувачого щодо незаконного його затримання 15 лютого 2017 року та утримання до 16 лютого 2017 року у приміщенні Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області; законності проведення опитування прокурором Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2 потерпілого по справі ОСОБА_6 у приміщенні Харківської місцевої прокуратури №3 за адресою: м. Харків, бул. Б. Хмельницького, буд.36-А у грудні 2018 року.
Провести перевірку, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, з внесенням даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведенням досудового розслідування.
Встановити строк виконання судового доручення до 29 березня 2019 року.
Копію ухвали для організації виконання направити прокурору Харківської області.
Про результати виконання судового доручення повідомити Фрунзенський районний суд м.Харкова.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо зміни останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 03 травня 2019 року, із визначеною сумою застави у розмірі 64000 грн.
Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27) для відома.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1