Справа № 630/57/19
Провадження № 2/630/97/19
07 березня 2019 року м. Люботин
Суддя Люботинського міського суду Харківської області Дем'яненко І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 630/57/19 (провадження № 2/630/97/19) за позовною заявою Акціонерного Товариства «КБ «Приватбанк», інтереси якого представляє ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Акціонерне Товариство КБ «Приватбанк», інтереси якого представляє ОСОБА_1, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В своїй позовній заяві АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 02 березня 2016 року в сумі 11 956,74 грн. та судовий збір, сплачений при зверненні з позовом до суду, в сумі 1921,00 грн.
Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Від сторін, у наданий в ухвалі час, не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлені такі факти, що не оспорюються сторонами по справі, та підтверджуються наявними у справі доказами, та відповідні їм правовідносини
Між позивачем і відповідачем 02 березня 2016 року був укладений договір, який складається з таких документів: Анкета-заява позичальника, Пам'ятка клієнта, Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи. За цим договором ОСОБА_2 були надані кредитні кошти в сумі 2500 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.9-23).
Позичальник ознайомлена з умовами кредитування, погодилася на отримання кредиту саме за таких умов, про що свідчить її підпис в анкеті позичальника.
Сторонами договору погоджено умови, порядок строки виконання зобов'язань.
У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору. Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплату неустойки.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач належним чином не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом. Станом на 13 січня 2019 року з боку відповідача ОСОБА_2 перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом в сумі 11 956, 74 грн.: тіло кредиту - 2606,34 грн., нараховано відсотків за користування кредитом - 2581,42 грн., пеня - 5723,42 грн.
Крім того, позивач стверджує в позові про те, що відповідач має сплатити на його користь штрафи у розмірі 500,00 грн. - фіксована частина, 552,83 грн. - процентна складова, однак, суд не може погодитися з нарахованими на рівні з пенею даними штрафами. Оскільки, відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення-строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
За таких обставин підстави для стягнення з відповідача на користь позивача штрафів в розмірі 500,00 грн. - фіксованої частини та 545,56 грн. - процентної складової - відсутні.
Отже, суд задовольняє позов частково і стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 10911,18 грн.
Уклавши з АТ КБ «Приватбанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_2 порушила свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.
Як вбачається зі ст. 11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі ст.ст. 1049,1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Вказана сума заборгованості відповідачем по справі до теперішнього часу позивачу не сплачена, заперечень від відповідача щодо задоволення позовних вимог не надійшло.
Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Питання щодо судових витрат вирішити в порядку ст. 141 ЦПК України. Тому, суд стягує судові витрати з відповідача ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства КБ «Приватбанк» які складаються із судового збору 1900 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76,81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, ст.ст. 11, 22, 509, 510, 526, 527, 610, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд
Позов АТ КБ «Приват банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації якої за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Димитрова,17 на користь акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (р/р 29092829003111 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № бн від 11 квітня 2012 року на суму 10 911,18 (десять тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 18 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації якої за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Димитрова,17 на користь акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (р/р 29092829003111 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір на суму 1900 грн. (одна тисяча дев'ятсот гривень).
В задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення штрафів відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 07 березня 2019 року
Суддя (підпис) ОСОБА_3