Справа № 591/7393/18 Провадження № 3/591/53/19
07 березня 2019 року м.Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Шершак М.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,захисника ОСОБА_2, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Суми Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, прож.: вул.Прокоф'єва б. 14/5 ткв.106, м.Суми, працююча ФОП Полубояров, за ч. 1ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушенн,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення БД № 404600 від 07.12.2018 р. ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 07.12.2018 р. о 05.41 год. в м. Суми по вул. Прокоф'єва б.14/5 керувала транспортним засобом HYUNDAI -L20, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольногосп'яніння. Огляд настан сп'яніння проводився за допомогою газоаналізатора Алкотест-6810, проба позитивна 0,23 ‰, своїми діями порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, та скоїв правопорушення передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала. Суду пояснив, що 07.12.2018 р. її було зупинено працівниками патрульної поліції та запропоновано пройти огляд на визначення стану алдкогольного сп'яніння, хоча вона не перебував в стані алкогольного сп'яніння, а алкотестер показав невірно, оскільки вона вживала шампанське напередодні.
Адвокат ОСОБА_2 підтримав поянення та заперечення ОСОБА_1.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши їх доводи суддя дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Перевіривши протокол про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на законі.
Зокрема, адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП настає, крім іншого, у разі, коли така особа відмовляється від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, та встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України (в редакції постанови КМУ № 161 від 22.03.2017), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться мова у п.2.5 ПДР України, є визначена у ст.266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ України 10.11.2015 № 1408/27853) і п.п.3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння і проведення такого огляду.
Згідно встановленої вказаним законодавством України процедури огляд водія на стан алкогольного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності 2-х свідків (ч.2 ст.266 КУпАП). Результати огляду зазначаються у відповідному в акті. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч.3 ст.266 КУпАП). Огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення і проводиться в присутності поліцейського (ч.4 ст.266 КУпАП).
Оглянувши у судовому засіданні відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, суддею встановлено, що в діях водія ОСОБА_1К відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України є нормами прямої дії, а згідно ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Виходячи із сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Еркапіч проти Хорватії» від 25.04.2013 (Erkapic v. Croatia) з приводу дотримання національними судами під час розгляду справ п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно якої «за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції», суд вважає, що безпосередні показання ОСОБА_3, відеозапис із нагрудної камери мають більше значення для встановлення факту винуватості (чи невинуватості) особи у вчиненні правопорушення, ніж письмові пояснення цих же свідків, які були викладені власноруч службовою особою поліції на типових бланках (а.с.2-3).
У відповідності до вимог ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається саме на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Т аким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення як доказ у справі необхідно вважати недостатнім доказом для прийняття законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення водієм ОСОБА_1 через відсутність взаємозв'язку цього процесуального документу з іншими доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні та які були наведені вище, у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до приписів ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан наркотичного чи іншого сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Крім того, наведені вище докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і безпосередніми показаннями ОСОБА_1 в суді, яка заперечила свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративні правопорушення.
Суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо грубого порушення працівником поліції вимог законодавства України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, п.6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ 10.11.2015 № 1408/27853) передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що не було виконано працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 404600 від 07.12.2018 р. у відношенні водія ОСОБА_1.
Зазначений пункт Інструкції має імперативний характер і не допускає двозначного трактування.
Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений адміністративним законодавством України, а тому як доказ протокол про порушення правил ПДР України може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законодавством.
При цьому, слід враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ - акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Управління патрульної поліції в м. Суми справи про адміністративне правопорушення, тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Ретельно дослідивши та перевіривши в ході розгляду усі наявні в справі докази, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки при наявності вказаних вище істотних порушень вимог процесуальних норм законодавства України про адміністративні правопорушення останню не можливо притягнути до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Керуючись ст.ст. 283-285, 247 ч.1 КУпАП,-
Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її оголошення через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя М.І.Шершак