Справа № 576/1055/18 Провадження №2/574/93/2019
07 березня 2019 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.
в присутності
позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
представника відповідачки ОСОБА_3
представника органу опіки та піклування ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Буринської районної державної адміністрації Сумської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, їх вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, уточнивши який, просив зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в спілкуванні з дітьми, батьком яких він є, - синами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також встановити наступний графік зустрічей його з дітьми: кожну неділю з 10-ї до 19-ї години, в присутності матері, але не за місцем її проживання; раз на два місяці забирати сина ОСОБА_5 строком на сім днів з місця його проживання до місця проживання батька.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і в своїх поясненнях підтвердив обставини викладені в заяві, доповнивши, що відповідачка не дає бачитися йому з дітьми в іншому місці, крім де вони мешкають. Однак це створює конфліктні ситуації між ними і він боїться провокацій з її боку.
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала частково, пояснивши, що вона не чинила жодних перешкод у побаченні позивача з дітьми. В серпні 2018 року орган опіки та піклування прийняв рішення, яким дозволив батьку дітей бачитися з ними кожну неділю в присутності матері та за місцем її проживання. Але вона не погоджується з даним рішенням в тій частині, що позивачу було дозволено забирати старшого сину ОСОБА_5 один раз на два місяці строком на сім днів до себе, оскільки це не зовсім конкретно і вона не може спланувати будь якого відпочинку з дітьми. Не заперечувала коли позивач буде забирати до себе додому ОСОБА_5 кожну першу та третю неділю щомісяця, що буде достатнім для виконання його батьківського обов'язку.
Представник відповідачки ОСОБА_3 вважав, що суд повинен більш конкретизувати періоди побачення батька з дітьми та зазначив, що відповідачка жодних перешкод у спілкування позивача з ними не чинить.
Представник органу опіки та піклування Буринської РДА ОСОБА_4 вважала, що ними 30.08.2018 року був визначений спосіб участі позивача у вихованні дітей, якій на її думку найкраще відповідає інтересам дітей. Коли вони зазначили, що побачення з дітьми повинно проходити за місцем проживання матері, то це означає, що саме в тому населеному пункті де проживає мати і діти, а не конкретно за зареєстрованою адресою проживання відповідачки. В задоволенні позову не заперечувала.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони з 17.10.2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 02.11.2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області (а.с.7,174)
В шлюбі у них народилися діти, сини: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких є позивач (а.с.8,9).
Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області 20.12.2017 року скасоване рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 09.10.2017 року та визначено місце проживання дітей з матір'ю - ОСОБА_2 (а.с.39)
Сторони не змогли узгодити між собою порядок участі ОСОБА_1 у вихованні дітей, у зв'язку з чим розпорядженням голови Буринської районної державної адміністрації від 30.08.2018 року №387-ОД визначено спосіб участі останнього у вихованні його малолітніх синів, а саме встановлено графік зустрічей з дітьми щонеділі з 10.00 до 19.00 за місцем проживання матері (місто Буринь Сумської області) та у присутності матері, крім того батько забирає старшого сина ОСОБА_5 до місця свого проживання сім днів на два місяці (а.с.139)
З квітня 2018 року діти разом з матір'ю проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3, відвідують Буринський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №1 «Ромашка» (а.с.22,30, 53,54)
ОСОБА_1 на «Д» обліку в лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не знаходиться, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.10-12)
Позивач стверджує, що відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми, однак не довів цього відповідно до положень ст.ст.12,13,77,81 ЦПК України, не надавши на підтвердження цих обставин жодного належного і допустимого доказу.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що аргументи позивача про порушення його прав та інтересів відповідачкою в цій частини позову не доведені.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що при визначенні способу участі позивача у вихованні дітей і встановлення відповідного графіку побачень між ними, орган опіки та піклування, приймаючи своє рішення 30.08.2018 року, не в повній мірі враховував положення закону, міжнародних нормативних актів, права батька дітей та інтереси дітей.
Зокрема, відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою ст. 157 цього Кодексу.
Згідно статті ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Між тим, відповідно до ч.5 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною 6 цієї статті передбачено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно зі статями 18, 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27.09.1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.
У всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).
Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У рішенні ЄСПЛ від 11.07. 2017 року (заява № 2091/13) у справі «М. С. проти України» стверджується, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
З огляду на викладене, суд вважає, що рішення органу опіки та піклування, яким було визначено спосіб участі позивача у вихованні дітей від 30.08.2018 року не в повній мірі враховує вищенаведені вимоги, інтереси дітей та сторін, і спричиняє ще більш напружені відносини між ними, так як останні в силу негативного ставлення один до одного, не спроможні узгодити періоди, коли діти будуть перебувати з батьком.
З врахуванням наведеного, суд вважає необхідним змінити час та періоди, протягом яких позивач може бачитися з дітьми.
Зокрема, суд враховує, що старшому сину ОСОБА_5, в цьому році виповниться сім років, він піде до першого класу школи, в нього буде сформовано певний режим, що в свою чергу буде впливати на графік зустрічей з батьком, який проживає в іншому місті.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно визначити спосіб його участі у вихованні старшого сина у виді періодичних та систематичних побаченнях, можливості спільного відпочинку без участі матері дитини.
Запропоновані варіанти побачень органом опіки та піклування у висновку наданому суду (а.с.150,151), який фактично дублює розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 30.08.2018 року №387-ОД, а також позивачем і відповідачкою, не в повній мірі враховують вищенаведені інтереси дитини, тому суд вважає за необхідне встановити наступний графік побачень позивача із старшим сином ОСОБА_5:
-кожну першу та третю неділю місяця з 10 години до 16 години, без участі матері дитини, без обмеження місця прогулянок та без виїзду з населеного пункту де проживає дитина;
-кожну другу та четверту середу місяця з 14 години до 17 години, без участі матері дитини, без обмеження місця прогулянок та без виїзду з населеного пункту де проживає дитина;
-в літній період канікул, щороку, за згодою дитини, - чотирнадцять днів для відпочинку та оздоровлення на території України, з можливістю виїзду з населеного пункту де проживає дитина до місця проживання батька на території України, без супроводу матері;
-в зимовий період канікул, щороку, за згодою дитини, - сім днів для відпочинку та оздоровлення на території України, з можливістю виїзду з населеного пункту де проживає дитина до місця проживання батька на території України, без супроводу матері;
-в період осінніх та весняних канікул, щороку, за згодою дитини - три дні з можливістю виїзду з населеного пункту де проживає дитина до місця проживання батька на території України, без супроводу матері.
Що стосується графіку побачень позивача із меншим сином ОСОБА_6, суд враховує, що останньому в цьому році виповниться 3 роки, а їхні побачення з батьком необхідно узгодити відповідно зустрічам із старшим сином, що в свою чергу буде сприяти інтересам дітей в їх одночасному спілкуванні з батьком та зніме напругу у відносинах між позивачем та відповідачкою.
Суд також враховує, що систематична присутність матері дітей при побаченнях з батьком, виходячи з тих негативних відношень які склалися між сторонами після розлучення, призведе до нових конфліктних ситуацій між ними.
Враховуючі наведені обставини, суд вважає за необхідне встановити наступний графік побачень позивача з меншим сином ОСОБА_6:
-кожну першу та третю неділю місяця з 10 години до 16 години, без участі матері дитини, без обмеження місця прогулянок та без виїзду з населеного пункту де проживає дитина;
-кожну другу та четверту середу місяця з 14 години до 17 години, без участі матері дитини, без обмеження місця прогулянок та без виїзду з населеного пункту де проживає дитина;
На даному етапі розвитку малолітнього ОСОБА_7, таких його зустрічей з батьком буде достатньо, хоча сторони не позбавлені можливості, за попередньою домовленістю між собою, у будь-який інший день узгодити побачення батька з дітьми.
Частиною 2 ст.159 СК України встановлено, що в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Однак таких випадків судом не встановлено, у зв'язку з чим суд вважає, що побачення між дітьми та батьком без участі відповідачки буде позитивно впливати як на психоемоційний стан дітей, так і на відношення між батьками.
Не може бути віднесено до цих виключних випадків і конфлікт, який стався між сторонами 19.09.2017 року, адже кримінальне провадження №120107200140000260, яке було розпочате за заявою ОСОБА_2 по факту заподіяння їй тілесних ушкоджень, постановою слідчого Буринського ВП Конотопського ВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_8 від 16.06.2018 року було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.57-62).
Встановлений судом спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дітьми їхнього батька не суперечить висновку психологічної експертизи (а.с.55), який був наданий і врахований судом при вирішенні спору про місце проживання дітей, і в повній мірі відповідає інтересам дітей.
Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, з урахуванням інтересів дітей та норм європейського законодавства по правам дитини, дозволяють частково задовольнити вимоги позивача і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а й буде справедливим.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з врахуванням часткового задоволення позову (50%), судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно задоволених позовних вимог. При цьому, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме 352 грн. 40 коп. в рахунок часткового відшкодування витрат зі сплати судового збору, а з позивача на користь відповідачки підлягають стягненню половина витрат понесених нею на професійну правничу допомогу, що становить 500 грн..
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України , ст.ст.19,153,157-159 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Буринської районної державної адміністрації Сумської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, їх вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, наступний спосіб та порядок участі в спілкуванні та вихованні з малолітнім ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення зустрічей із ним:
-кожну першу та третю неділю місяця з 10 години до 16 години, без участі матері дитини, без обмеження місця прогулянок та без виїзду з населеного пункту де проживає дитина;
-кожну другу та четверту середу місяця з 14 години до 17 години, без участі матері дитини, без обмеження місця прогулянок та без виїзду з населеного пункту де проживає дитина;
-в літній період канікул, щороку, за згодою дитини, - чотирнадцять днів для відпочинку та оздоровлення на території України, з можливістю виїзду з населеного пункту де проживає дитина до місця проживання батька на території України, без супроводу матері;
-в зимовий період канікул, щороку, за згодою дитини, - сім днів для відпочинку та оздоровлення на території України, з можливістю виїзду з населеного пункту де проживає дитина до місця проживання батька на території України, без супроводу матері;
-в період осінніх та весняних канікул, щороку, за згодою дитини - три дні з можливістю виїзду з населеного пункту де проживає дитина до місця проживання батька на території України, без супроводу матері.
-у будь-який інший день за попередньою домовленістю з матір'ю дитини та згодою самої дитини.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, наступний спосіб та порядок участі спілкуванні та вихованні з малолітнім ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом встановлення зустрічей із ним:
-кожну першу та третю неділю місяця з 10 години до 16 години, без участі матері дитини, без обмеження місця прогулянок та без виїзду з населеного пункту де проживає дитина;
-кожну другу та четверту середу місяця з 14 години до 17 години, без участі матері дитини, без обмеження місця прогулянок та без виїзду з населеного пункту де проживає дитина;
-у будь-який інший день за попередньою домовленістю з матір'ю дитини та згодою самої дитини.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, - 352 грн. 40 коп. в рахунок часткового відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, - 500 грн. в рахунок часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: