Справа № 576/56/19
Провадження 2/576/105/19
04 березня 2019 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області
суддяОСОБА_1
секретар судового засіданняОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу№ 576/56/19
за позовомАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК»
відповідачОСОБА_4
простягнення заборгованості
учасники справи та представники
представник позивача відповідачне з'явився ОСОБА_4
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_5, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 14.08.2008 року у розмірі 24474 грн. 02 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 9000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Станом на 16 грудня 2018 року відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 24474 грн. 02 коп., з яких: 11997 грн. 33 коп. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, 10835 грн. 07 коп. заборгованість за пенею, 500 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина), 1141 грн. 62 коп. штраф (процентна складова).
Ухвалою суду від 05.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому ухвали про відкриття провадження подати відзив на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, разом з позовною заявою надав клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Всі заявлені позивачем процесуальні клопотання ґрунтуються на нормах Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та підлягають задоволенню.
Відповідач своїм правом надати відзив на позов не скористався. В судовому засідання пояснив, що дійсно брав кредит, за можливості регулярно здійснює виплати, також отримує пенсію в Приватбанку і в нього щомісяця банк самостійно стягує кошти на погашення кредиту. Має бажання погасити кредит, але на даний час через скрутне фінансове становище у нього немає коштів.
Заслухавши відповідача, безпосередньо дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 14.08.2008 року ОСОБА_4 підписав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ, у якій зазначений кредитний ліміт в сумі 700 грн., відсоткова ставка 3 % та не визначений тип банківської платіжної картки (а.с. 11)
У зазначеній заяві наявний пункт про те, що підписавши 14.08.2008 року заяву відповідач приєднався до запропонованих ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умов та Правил надання банківських послуг та погодився вважати Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку складовими частинами договору.
Інших документів з підписом клієнта позивач не надав.
Виписка по рахунку відповідача за період з 14.08.2008 року по 16.12.2018 року суду не надана.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором станом на 01.03.2018 року у ОСОБА_4 поточної та простроченої заборгованості за кредитом не було.
Заборгованість за тілом кредиту, яка утворилась з 01.03.2018 року, до стягнення не пред'явлена.
Пеня станом на день проведення розрахунку нарахована в розмірі 0,52 грн.+0,19 грн. (а.с. 5-7). До стягнення пред'явлено 10835,07 грн.
Проценти за користування кредитом згідно розрахунку становлять 00,00 грн. До стягнення пред'явлено 11997,33 грн. (а.с. 5-7).
В частині стягнення відсотків за користування кредитом позов задоволенню не підлягає, оскільки відсутність нарахованих відсотків підтверджується розрахунком, наданим позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при тримання, завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Дане положення підтверджується ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 року по справі № 756/2999/15-ц, в якій сказано, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Таким чином, вимоги банку про стягнення з боржника одночасно пені та штрафу за невиконання умов кредитного договору не ґрунтуються на законі.
Окрім того, за обставинами даної справи, за відсутності позовних вимог про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту (тілом кредиту), відсутності посилання у позовній заяві на те, коли виникла заборгованість за тілом кредиту, відсутності виписки по рахунку відповідача за період з 14.08.2008 року по 16.12.2018 року, відсутності зрозумілих для сприйняття даних у розрахунку заборгованості за договором про строк та розмір заборгованості за тілом кредиту, очевидну розбіжність щодо суми пені, заявленої до стягнення, та тої, що вказана в розрахунку, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування пені на цю суму заборгованості. Зважаючи на висновок суду про безпідставне нарахування відповідачу процентів за користування кредитом, не підлягає задоволенню і позов в частині нарахування пені за загальною сумою простроченого зобов'язання.
Як було зазначено вище, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
При перевірці розміру нарахованої процентної складової штрафу суд дійшов висновку, що вона нарахована на суму 22832,40 грн. (5%) та складає 1141,62 грн., у свою чергу сума 22832,40 грн. складається з суми заявлених до стягнення процентів 11997,33 грн. та пені 10835,07 грн., тобто позивач нарахував неустойку на неустойку (штраф на пеню), що на думку суду суперечить вимогам ст. 61 Конституції України.
З огляду на принцип диспозитивності цивільного процесу, який означає, що цивільні процесуальні правовідносини як правова форма цивільного судочинства виникають, розвиваються та закінчуються за волею й ініціативою сторін правового спору в результаті розпорядження своїми матеріальними та процесуальними правами, суд вважає за неможливе довільно обирати, яку з видів неустойки, штраф чи пеню стягнути на користь позивача.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Виходячи з вищевикладеного, пред'явлений позов не підлягає задоволенню оскільки є необґрунтованим та не підтверджується належними та беззаперечними доказами.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду черезГлухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 07 березня 2019 року.
Суддя Л.М. Усенко