Справа № 496/817/19
Провадження № 1-кс/496/606/19
06 березня 2019 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання слідчого СВ Усатівського ВП Біляївського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, не працюючого, маючого середню освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, за матеріалами кримінального провадження за № 12019161250000151від 04.03.2019 року за ознаками ч. 2 ст. 186 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
При цьому вказує на те, що 03.03.2019, приблизно о 18.00 год., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за аналогічний майновий злочин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем свого мешкання, розпивав разом з потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 спиртні напої. Побачивши у потерпілого ОСОБА_7 грошові кошти, у ОСОБА_10 виник намір на їх відкрите викрадення. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення особистого майна ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , скориставшись раптово виниклим словесним конфліктом під час вживання спиртних напоїв з потерпілим ОСОБА_7 , діючи умисно, наніс один удар кулаком в область обличчя потерпілому ОСОБА_7 , в результаті удару останній не утримав рівновагу та упав зі стільця на підлогу. Далі, ОСОБА_10 , продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 , наніс йому ногою невизначену кількість ударів в область ребер та один удар по правому плечу. Під час нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 з кишені потерпілого ОСОБА_7 відкрито викрав грошові кошти у сумі 1270 грн., після вказаної дії ОСОБА_5 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 1270 гривен. За даним фактом СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області зареєстроване кримінальне провадження 12019161250000151від 04.03.2019 року за ознаками ч. 2 ст. 186 КК України Посилаючись на обґрунтованість підозри у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186КК України, а також на існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням.
04.03.2019 року о 03.30 год. ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України затриманий.
Цього ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати інший, більш м'який запобіжний захід, а саме: особисте зобов'язання.
Вислухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали, додані до клопотання, матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішенні ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Обґрунтованість підозри підтверджена матеріалами, доданими до клопотання.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не працює, зареєстрований в іншому районі Одеської області, за місцем реєстрації не проживає, не одружений, неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, а тому наявний ризик того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування. Крім того, він раніше судимий за скоєння аналогічного злочину, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, тому також наявний ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення. Вказані обставини підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, а саме: відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), скоєне повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Виходячи з положень ч. 4 ст. 183 КПК України, вважаю за доцільне не визначати підозрюваному розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Таким чином, вважаю, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тому клопотання слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193,194,196,197,205 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Усатівського ВП Біляївського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 -задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Одеському слідчому ізоляторі.
Встановити строк дії ухвали - 60 днів з дня затримання, тобто з 04 березня 2019 року по 02 травня 2019 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1