04.03.2019 Справа № 490/1126/19
нп 1-кп/490/57/2019
Центральний районний суд м. Миколаєва
27 лютого 2019 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019000000000038 від 15 січня 2019 року за підозрою
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Тетіїв Київської області, є громадянином України, одруженого, має на утриманні доньку ОСОБА_6 2017 року народження, пасинка ОСОБА_7 2010 року народження, з вищою освітою, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді помічника командира з фінансово-економічної роботи, начальника фінансово-економічної служби, військове звання - майор, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України,
04 лютого 2019 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям ОСОБА_4 .
Згідно клопотання поданого прокурором, встановлено, що відповідно до наказу командира ВМС ЗС України № 188 від 28.12.2015 ОСОБА_4 призначено на посаду помічника командира бригади з фінансово економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 (місце знаходження: АДРЕСА_3 ). Так, будучи суб'єктом декларування, визначеним літ. г) п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», тобто військовою посадовою особою Збройних Сил України, ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), зобов'язаний щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
За результатами з'ясування достовірності задекларованих відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_4 , помічником командира з фінансово-економічної роботи - начальником служби військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що у розділі 11 «доходи , у тому числі подарунки» декларації:
Суб'єкт декларування зазначив дохід у вигляді заробітної плати, отриманої ним за основним місцем роботи в сумі 13,5796,00 гривень (джерело доходу А2062, податковий номер 26614194). Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб суб'єкту декларування нарахований (виплачений) військовою частиною НОМЕР_2 дохід (податковий номер НОМЕР_3 ) у вигляді суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, у розмірі 138613,56 гривень. Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 2 817,56 гривень.
Суб'єкт декларування не зазначив відомості про отриманий (нарахований) ним від військової частини НОМЕР_4 (податковий номер НОМЕР_3 ) дохід у вигляді суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, у розмірі 27 204,29 грн.
Суб'єкт декларування не зазначив відомості про отриманий ним дохід у вигляді позики в сумі 400 000,00 гривень отриманої 10.11.2016 від ОСОБА_8 .
Відомості про отримання ним позики також не відображено у розділах 13 «Фінансові зобов'язання» та 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» декларації.
Згідно з порядком формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням Національного агентства від 10.06.2016 №3, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ накладанням на нього власного електронного цифрового підпису. Перед підписанням документа суб'єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі.
Подання документа до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування.
Після отримання зазначеного повідомленій суб'єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ньому подавати виправлений документ відповідно до порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Проте, ОСОБА_4 , маючи всі необхідні умови та технічну можливість, будучи ознайомленим з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», як суб'єкт відповідальності за корупційні правопорушення, в порушення п.п. 7, 9, 10 ч. 1 ст, 46 Закону України «Про запобігання корупції», умисно подав 07.03.2017 завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік (дата публікації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції - 07.03.2017 11:05), зазначивши недостовірні відомості про отримані ним доходи, які відрізняються від достовірних на суму 430 021,85 грн., що перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор підтримав клопотання та просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Суд, заслухавши заявлене клопотання прокурора, з'ясувавши думку підозрюваного ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.ч. 1, 2 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інші обставини.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Так, статтею 366-1 КК України передбачена відповідальність за подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", або умисне неподання суб'єктом декларування зазначеної декларації, або умисне неподання суб'єктом декларування зазначеної декларації.
Суб'єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України є психічне ставлення особи до дії, передбаченої вказаною статтею та її наслідків, виражене у формі умислу. Зі змісту пред'явленого обвинувачення, вбачається, що дії ОСОБА_4 полягали у тому, що остання будучи суб'єктом декларування умисно не відобразив у декларації, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відомостей про отримання позики.
Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року, зазначено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК України.
В силу ст.12 КК України, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 2 років або інше більш м'яке покарання.
Стаття 366 -1 КК України, по якій висунуто обвинувачення ОСОБА_4 , відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
Згідно з п.2 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
Згідно зі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала заподіяну шкоду або усунула заподіяну шкоду.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4 позитивно характеризується, вину визнав, в скоєному щиросердно розкаявся, вперше скоїв злочин, який відноситься до категорії невеликої тяжкості. Крім того, ОСОБА_4 шляхом подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані усунув шкоду, завдану вищезазначеним злочином до моменту його викриття правоохоронними органами. Тому суд вважає, дії підозрюваного щодо сприяння досудовому розслідуванню та щире каяття, такими що об'єктивно підтверджуються та не пов'язані із притягненням до кримінальної відповідальності.
Таким чином, ОСОБА_4 можливо звільнити від кримінальної відповідальності, а провадження у даній кримінальній справі закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 45, КК України та ст. 284, 314 КПК України, суд,
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинуваченням Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.366-1 КК України відповідно до ст.45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження №12019000000000038, зареєстроване в ЄРДР 15 січня 2019 року - закрити.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Центрального районного
суду міста Миколаєва ОСОБА_1