07.03.2019 Справа №469/1119/18 2/469/213/19
(часткове)
06 березня 2019 року смт.Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді - Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Потриваєвої М.А.,
позивач -ОСОБА_1,
відповідач ОСОБА_2 - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання,- в с т а н о в и в:
Позивачка 04 вересня 2018 року звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 16 грудня 2014 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Посилаючись на те, що діти знаходяться на її утриманні, позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення дитиною трирічного віку та потребує утримання з боку чоловіка, який за своїм матеріальним становищем має таку можливість, але ухиляється від утримання дітей та позивачки, позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі ј частки доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дітей, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення повноліття сином ОСОБА_3, а потім у розмірі ј частини усіх видів його доходу щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином ОСОБА_4 повноліття; та аліменти у розмірі ј частини усіх видів заробітку на своє утримання щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років.
25 вересня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
28 грудня 2018 року судом ухвалено рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в частині вимог щодо стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей; в частині невирішених вимог про стягнення аліментів на утримання позивачки ОСОБА_1 суд продовжив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті з викликом сторін.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Пояснила, що не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною - сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач працездатний, проте, чи працює відповідач та чи має доходи, їй невідомо.
Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Між сторонами склалися сімейні відносини, які регулюються СК України.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с.5), від якого мають неповнолітніх дітей - синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-7).
На даний час неповнолітні діти знаходяться на утриманні позивачки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, що підтверджується довідками Березанської селищної ради Миколаївської області та УСЗН Березанської РДА Миколаївської області (а.с.9-10).
Відповідно до ст.75 та ч.ч.2, 4, 6 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Отже, право на аліменти у дружини-матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивачка у обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідач має постійне місце роботи.
Разом з тим, у судовому засіданні пояснила, що їй невідомо, чи працює відповідач і будь-яких доказів, що свідчать про наявність у відповідача можливості надавати їй допомогу, суду не надала, незважаючи на неодноразові роз"яснення суду щодо необхідності доведення вказаної обставини.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позивачкою не доведено, що відповідач може надавати їй матеріальну допомогу, оскільки не надано будь-яких доказів у підтвердження того, що відповідач має достатнє матеріальне забезпечення.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, підлягають компенсуванню за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідно до положень ч.6 ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання відмовити.
Судовий збір компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата виготовлення повного тексту рішення 07 березня 2019 року.
Суддя: