Справа № 456/807/19
Провадження № 2-з/456/7/2019
про відмову в забезпеченні позову
07 березня 2019 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого Бучківської В. Л. , розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо спадкового майна,
06 березня 2019 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій остання просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони нотаріусам Четвертої Львівської державної нотаріальної контори вчиняти будь-які дії щодо спадщини у складі житлового будинку №7 по вул. Б.Хмельницького в с. Жирова Жидачівського району Львівської області та земельної ділянки площею 0,2207 га, кадастровий номер 4621582700:05:002:0455, розташованої по вул. Б.Хмельницького в с. Жирова Жидачівського району Львівської області, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 В обгрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_1 має намір подати до суду позов до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її та відповідача матері ОСОБА_3О, оскільки на підставі ст.1267 ЦК України вони з сестрою мають право спадкувати майно померлої. Вказує, що ОСОБА_4 заперечує право ОСОБА_1 на спадкування майна після смерті матері і у будь-який момент може звернутися до нотаріальної контори з письмовою заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити виконання судового рішення у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому просить заяву задоволити.
До заяви про забезпечення позову адвокатом ОСОБА_2 долучено копію паспорта ОСОБА_1, ідентифікаційного коду ОСОБА_1 та копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3
В порядку ч. 1ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.
Дослідивши подану заяву та наявні матеріали справи, суд, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1, ч.7 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Як вбачається із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п.4 Постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виник з приводу спадкового майна після смерті їхньої матері ОСОБА_3 Заявник вважає, що видача свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4, внаслідок чого остання може вільно розпорядитись майном та в будь-який момент його відчужити, можуть призвести до утруднення виконання судового рішення про визначення додаткового строку для прийняття спадщини чи зробити неможливим його виконання. Слід вказати, що наведені підстави є лише припущеннями заявника, жодних доказів наміру ОСОБА_4 відчужити майно суду не подано.
Слід врахувати, що за змістом закону заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Суд вважає, що характер спірних правовідносин не свідчить про наявність спору між сторонами стосовно майна, що входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_3
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а саме щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Суд також вважає, що оскільки обраний позивачем спосіб забезпечення позову не можна визнати співмірним із можливими заявленими позовними вимогами у даній справі та враховуючи відсутність на даний час спору стосовно майна, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Окрім цього, суд позбавлений можливості встановити той факт, чи дійсно ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_3, оскільки жодного документу про родинні відносини між ними, до матеріалів заяви не долучено. Як і не долучено до матеріалів заяви доказів відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 Четвертою Львівською державною нотаріальною конторою
Суд вважає, що навіть за умови наявності таких документів, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні, оскільки заявником не доведено, як видача свідоцтва про право на спадщину може в майбутньому унеможливити виконання рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Слід також вказати, що заборона вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, передбаченим п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України.
У той же час, абз. 2 п.1 глави 2 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції Українивід 22.02.2012р. № 296/5 передбачено, що з а обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Наведене слід врахувати заявнику та особі, в інтересах якої подано заяву, та після відкриття провадження у справі звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори, в провадженні якої перебуває спадкова справа, що в свою чергу може унеможливити видачу свідоцтва про право на спадщину.
Слід також роз'яснити заявнику, що у випадку видачі свідоцтва про право на спадщину, вона не позбавлена права на звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Виходячи з тих вимог, які заявлені у даній заяві, і обраного заявником заходу забезпечення позову, суд не вбачає відповідності обраного заявником заходу забезпечення заборони видавати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 заявленим в майбутньому вимогам і обставинам справи. Відмовляючи заявнику у вжитті вказаного нею заходу забезпечення позову, суд не виходить за межі поданої заяви і не вирішує питання про можливість застосування інших можливих заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.149-153, 258-261, 353-355, суддя, -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо спадкового майна відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя ОСОБА_5