Справа № 450/4286/18 Провадження № 2/450/759/19
"05" березня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Кіпчарського М.О.,
секретаря судового засідання Микитів Н.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -
Позивач 27.12.2018 року звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить визнати за ним право власності на житловий будинок в с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.03.2017 року померла його баба ОСОБА_2, до складу спадкової маси після смерті якої серед іншого увійшло право власності на вказаний вище житловий будинок.
ОСОБА_2 своїм майном на випадок смерті розпорядилася, склавши 10.03.2017 року заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла своєму онукові - позивачу у справі.
Позивач зазначає, що він у встановлений законом термін звернувся до нотаріуса та йому було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на такий, оскільки спадкодавець за життя не зареєструвала за собою право власності.
З цих підстав просить позов задовольнити.
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.
Представник відповідача - Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, подав заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутності.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Так як всі учасники справи не явилися в судове засідання, фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до положень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» за змістом ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи. Аналогічне положення закріплене також в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14.
Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, враховуючи те, що заява про визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи законних інтересів інших осіб, та не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу, а позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Так, відповідно до частини 1 ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Проаналізувавши матеріали цивільної справи, зокрема: свідоцтво про смерть серії І-СГ № 231522 від 22.08.2001 року; свідоцтво про смерть серії І-СГ № 460742 від 13.03.2017 року; свідоцтво про народження серії ІV-СГ № 262022 від 10.07.1985 року; копію заповіту ОСОБА_2, який посвідчений 10.03.2017 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 297; довідку Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 1669 від 30.08.2018 року; довідку Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 3497 від 06.12.2018 року; матеріали спадкової справи № 28/2017 до майна померлої ОСОБА_2; копію технічного паспорта на житловий будинок № 30 по вул. В. Стуса в с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області; постанову приватного нотаріуса Пустомитівського нотаріального округу ОСОБА_3 про відмову у вчиненні нотаріальної дії; клопотання представника відповідача, про визнання заявлених позивачем позовних вимог, що свідчить про визнання відповідачем обставин викладених позивачем у позовній заяві, а отже такі у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України доказування не потребують, та дослідивши всі докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що обставини на які покликається позивач у позовній заяві, як на підстави для задоволення заявлених позовних вимог знайшли своє підтвердження у представлених суду доказах.
За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набув право власності на спадкове майно; те, що позивач у встановлений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна; те, що позивач являється єдиним спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину; відсутність осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині; те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; те, що відповідач визнав позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підставні та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 12, 76, 81, 82, 247, 200, 258-259, 263-265, 273, 315-319, 352-355 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 12.03.2017 року, право власності на будинковолодіння № 30 по вул. В. Стуса в с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 184,8 кв.м, житловою - 106,1 кв.м., допоміжною - 64,9 кв.м, площа приміщень загального користування 13,8 кв.м.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяОСОБА_4