Справа № 462/5679/18
(заочне)
13 лютого 2019 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Пилип'юк Г. М.
за участю секретаря Зубрицької О. М.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача просить зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користування земельною ділянкою за адресою: Львівська область, м. Львів, смт. Рудно, вул. Мазепи, № 55а.Свої вимоги мотивує тим, що він є власником будинку №55А та земельної ділянки. Починаючи з 2016 року відповідач умисно чинить перешкоди в користуванні і розпорядженні його майном, не дозволяє садити на земельній ділянці дерева, а ті, які посадив, вириває із землі і викидає, перешкоджає розпочати будівництво будинку, знищив планові розмітки споруди. З цього приводу позивач звертався до Рудненської селищної ради, до районного відділу поліції. Просить позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові. Просять задовольнити позовні вимоги. Позивач додав, що відповідач є його сином, у нього з сім'єю склалися не зовсім приязні видносини, однак земля і будинок є у його власності, а тому він має право вимагати усунення перешкод у користуванні його земельною ділянкою.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України згідно вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України та судовими повістками.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підставний і слід задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється власником будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: м. Львів, смт. Рудно, вул. Мазепи, № 55а, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15494569 від 07.08.2007 року та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №903017 /а.с.6,7/.
Відповідач ОСОБА_3 згідно довідки №1226 від 18.06.2018 року зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.9/.
Як встановлено витягом з протоколу виїзного засідання комісії з питань земельних відносин Рудненської селищної ради Залізничного району м.Львова, існує конфлікт ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 та невісткою ОСОБА_4 на побутовому рівні.
Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувавти її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Згідно ст. ст. 319, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Згідно листа Головного управління НП у ЛЬвівській області від 13.06.2018 року на адресу позивача, вбачається що з відповідачем за зверненням позивача проведено профілактичні бесіди та роз'яснено ЗУ "Про власність" про те, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним майном і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону та останніх попереджено про недопустимість порушення вимог даного законодавства.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили факт того, що відповідачем позивачу чинилися перешкоди користування земельною ділянкою, зокрема в садінні дерев та спорудженні літнього будиночку.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.33 Постанови № 5 від 30.03.2012року із відповідними змінами «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» розяснив, що позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.
Відтак, суд приходить до переконання, що позов підставний, оскільки судом встановлено, що відповідач створює позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою за призначенням, а тому право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.
Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, із відповідача слід стягнути на користь позивача, сплачений судовий збір.
Керуючись ст. 4, 12, 81, 82, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 3, 15, 16, 319, 391 ЦК України, ст. 91, 152, 212 ЗК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користування земельною ділянкою за адресою: Львівська область, м. Львів, смт. Рудно, вул. Мазепи, № 55а.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 704 грн. 80 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 28.02.2019 року.
Суддя/підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Г. М. Пилип'юк