28 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 808/1992/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року в адміністративній справі №808/1992/18 (головуючий 1-ї інстанції Стрельнікова Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 24.05.2018 року (згідно поштового штампу на конверті) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому заборгованість недоплачених за період з 01 січня 2015 по 28 лютого 2018 року 50 відсотків: надбавки за особливі умови служби - 5153,94 грн. надбавки за клас кваліфікації Майстер - 2267,84 грн. щомісячної додаткової грошової винагороди - 4453,25 грн. винагороди за стрибки з парашутом - 3830,42 грн. всього 15705,45 грн.;
- зобов'язати відповідача встановити йому з 01 квітня 2018 року відповідно до рішення Міністра оборони України від 25.04.2018 року №207/у/3, як особі льотного складу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премію у розмірі 10% посадового окладу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить службу в Збройних Силах України на посаді начальника парашутно-рятувальної і парашутно-десантної служби військової частини НОМЕР_1 . Протягом періоду перебування на посаді, зокрема з 01.01.2015 року по 28.02.2018 року, окремі види грошового забезпечення виплачувались йому у розмірі 50% від належного розміру, а саме винагорода за клас кваліфікації, надбавка за особливі умови служби та винагороди за стрибки з парашутом. Крім того, починаючи з 01.04.2018 року посада позивача не була віднесена до льотної, відтак не здійснювались виплати, належні льотному складу. Крім того, рішенням Міністра оборони України від 25.04.2018 року №207/у/3 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з 01 квітня 2018 року було встановлено особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять службу за контрактом на посадах льотного складу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премію у розмірі 10% посадового окладу. При цьому у роз'ясненні директора Департаменту фінансів Міноборони від 15.05.2018 року №248/2744 з цього питання відсутні посилання на посади льотного складу екіпажу пасажирського і вантажного салонів, у зв'язку з чим позивачу не нараховується грошове забезпечення як для льотного складу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 встановити ОСОБА_1 з 1 квітня 2018 року відповідно до рішення Міністра оборони України від 25.04.18 №207/у/3, як особі льотного складу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премію в розмірі 10 відсотків посадового окладу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Сторони про розгляд справи повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Суд першої інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, встановила наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в Збройних Силах України на посаді начальника парашутно-рятувальної і парашутно-десантної служби військової частини НОМЕР_1 .
Наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2014 року №1231, від 29.12.2015 року №1064, від 27.12.2016 року №976, від 26.12.2017 року №928 позивачу встановлено виплату надбавки за особливі умови служби у розмірі 25% посадового окладу.
Наказом командувача Повітряних Сил ЗС України від 27.12.14 року №189 позивачу присвоєна кваліфікація «Майстер», яка надалі наказами від 28.12.2015 року №171, від 28.12.2016 року №169, від 30.12.17 року №193 щорічно була підтверджена.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2017 року №927 встановлено виплатити грошову винагороду за виконані стрибки з парашутом згідно розрахунку.
Позивач зазначає, що згідно положень наказів командира військової частини НОМЕР_2 «Про бухгалтерський облік та бюджетну політику» на 2015-2018 рр.: від 29.12.2014 року №1239, від 29.12.2015 року №1134, від 27.12.2016 року №1108 та від 26.12.2017 року №1049 з посиланням на п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294, розмір всіх зазначених виплат нараховувався (крім військовослужбовців льотного та наземного складу авіації) в розмірі 50 відсотків від встановленого.
Судом першої інстанції також встановлено, що зазначені вище щомісячні надбавки, крім винагороди за стрибки з парашутом, є складовими суми щомісячного грошового утримання, з якого визначається розмір грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, інших одноразових виплат, що розраховувалися за окремими розпорядженнями керівництва Міністерства оборони в розмірі місячного грошового утримання.
Як слідує з довідки військової частини НОМЕР_1 (а.с.25), за період з 1 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року позивачу, на його думку, недоплачено:
- за 2015 рік: надбавка за особливі умови служби - 1627,56 грн.; надбавка за клас кваліфікації «Майстер» - 716,16 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода - 1406,29 грн.;
- за 2016 рік: надбавка за особливі умови служби - 1627,56 грн. надбавка за клас кваліфікації «Майстер» - 716,16 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода - 1406,29 грн.;
- за 2017 рік: надбавка за особливі умови служби - 1627,56 грн.; надбавка за клас кваліфікації «Майстер» - 716,16 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода - 1406,29 грн.;
- за 2018 рік: надбавка за особливі умови служби - 271,26 грн.; надбавка за клас кваліфікації «Майстер» - 119,36 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода 234,38 грн..
Крім того, з розрахункової відомості на виплату грошової винагороди за виконанні стрибки з парашутом, винагороду позивачу розраховано, виходячи з 50% від належної суми (а.с. 26).
Згідно тексту адміністративного позову, позивач вважає, що відповідно до розділу XXVI Інструкції «Правила виплати винагороди за стрибки з парашутом», винагорода за один здійснений стрибок повинна розраховуватись в розмірі 11 відсотків від мінімального окладу командира взводу (750 грн. згідно постанови КМУ №1294), тобто 82,50 грн., проте розраховано з 41,25 грн. Крім того, за кожне ускладнення, відповідно до п.26.3 Інструкції додатково нараховується ще по 2 відсотки, тобто по 15 грн., проте нараховане з 7,50 грн. Таким чином, на думку позивача, недоплачена винагорода на суму 3830,42 грн., всього за вказаний період заборгованість складає 15705,45 грн..
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що п.1.4. наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.05.2018 року №295 начальнику пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_1 встановлено у квітні 2018 року надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100%, як особі льотного складу екіпажу вантажного салону, наказом від 04.05.2018 року №296 премія за квітень встановлена у розмірі 10% посадового окладу.
З 1 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704.
Відповідно до вказаної постанови Міністром оборони України з 1 березня 2018 року встановлені оклади за військове звання, посадові оклади та інші додаткові види грошового забезпечення у визначених розмірах, надалі з 01 квітня 2018 року рішенням від 25.04.2018 року №207/у/3 було встановлено особам офіцерського складу та особам рядового, льотного складу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премію у розмірі 10% посадового окладу.
Однак, після отримання роз'яснень Директора Департаменту фінансів Міноборони від 15.05.2018 року №248/2744 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2018 року №356, внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.05.2018 року №295, підполковнику ОСОБА_1 встановлено у квітні надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 10% посадового окладу, а премію у розмірі визначеному додатком №3 до телеграми Міністра оборони України від 26.03.2018 року №248/1479 в залежності від тарифного розряду за займаною посадою, тобто як особі не льотного складу.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо недоплачених 50 відсотків складових грошового забезпечення, а також зменшенням з 01 квітня 2018 року надбавки за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премії , позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи даний спір колегія суддів виходить із наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною на момент виникнення правовідносин, (далі по тексту - Постанова №1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Абзацом 4 пункту 3 Постанови №1294 затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28, 33 та згідно з пунктом 7 цієї постанови, до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.
В додатку 25 Постанови №1294 перелічені додаткові види грошового забезпечення, розмір яких оскаржується позивачем:
1) надбавка за кваліфікацію особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особи рядового, сержантського і старшинського складу, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, що мають клас «майстер» і складає 11 %;
2) надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя, від 5 до 40 відсотків посадового окладу в екіпажах бойових машин, літаків, вертольотів, надводних кораблів (суден), підводних човнів, в управліннях з'єднань і об'єднань надводних кораблів (суден), підводних човнів, наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у високомобільних десантних військах, частинах спеціального призначення, інших десантних частинах і підрозділах, служба в яких пов'язана з виконанням стрибків з парашутом, постійного складу дисциплінарних військових частин, розвідувальних центрів, спостерігачів з контролю за розкомплектуванням і знищенням ядерних боєприпасів;
3) винагорода за стрибки з парашутом.
Як вбачається з матеріалів справи, щороку Міністерством оборони України виносився наказ «Про бюджетну політику Міністерства оборони України», який упорядковує та встановлює порядок ефективного та економного використання бюджетних коштів Збройних Сил України.
Так згідно п.11 наказу Міністерства оборони України від 12.02.2015 року №60 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2015 рік» визначено, що виплату додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі й одноразових), визначених у додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами), здійснювати в порядку, визначеному пунктом 7 цієї постанови, в обсязі 50 відсотків установленого розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, які виконують водолазні роботи, проходять службу в високо мобільних десантних військах Збройних Сил України і частинах спеціального призначення Збройних Сил України, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, які знешкоджують вибухові предмети (додаток 1).
Пунктом 10 наказу Міністерства оборони України від 09.02.2017 року №88 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік» визначено, що виплату додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі й одноразових), визначених у додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами), здійснювати в порядку, визначеному пунктом 7 цієї постанови, в обсязі 50 відсотків установленого розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, які виконують водолазні роботи, проходять службу в високо мобільних десантних військах Збройних Сил України і частинах спеціального призначення Збройних Сил України, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, які знешкоджують вибухові предмети (додаток 2);
В свою чергу пунктом 10 наказу Міністерства оборони України від 15.02.2018 року №65 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік» визначено, що виплату додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі й одноразових), визначених у додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами), здійснювати в порядку, визначеному пунктом 7 цієї постанови, в обсязі 50 відсотків установленого розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, які виконують водолазні роботи, проходять службу в Високомобільних десантних військах (Десантно-штурмових військах) Збройних Сил України і силах спеціального призначення Збройних Сил України, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, які знешкоджують вибухові предмети (додаток 3).
Згідно з п.1.9 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої 11.06.2008 року наказом Міністра оборони України №260, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за №638/15329, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Як зазначалось вище, ОСОБА_1 проходить службу в Збройних Силах України на посаді начальника парашутно-рятувальної і парашутно-десантної служби військової частини НОМЕР_1 , що не є посадою льотного та наземного складу авіації, тому зазначені додаткові види грошового забезпечення підлягали виплаті йому у розмірі 50% від встановлених розмірів.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність порушень норм чинного законодавства з боку відповідача при нарахування вказаних надбавок та винагород, а тому позовні вимоги позивача в частині нарахування та виплати заборгованості за період з 01.01.2015 року по 28.02.2018 року у вигляді 50 відсотків недоплачених сум вказаних вище надбавок та винагород, є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі №808/8403/13-а колегія суддів до уваги не приймає, оскільки у вказаній справі предметом оскарження були накази військової частини щодо виплати грошової винагороди, надбавок та зобов'язання внести зміни в оскаржувані накази, в той час у справі, яка розглядається, позивачем таких вимог не заявлялось, накази відповідача не оскаржувались.
Щодо задоволення судом першої інстанції вимог позиву про зобов'язання відповідача встановити ОСОБА_1 з 1 квітня 2018 року відповідно до рішення Міністра оборони України від 25.04.18 року №207/у/3, як особі льотного складу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премію у розмірі 10% посадового окладу.
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку про належність посади начальника парашутно-рятувальної і парашутно-десантної служби військової, яку займає ОСОБА_1 до посад льотного складу, пославшись при цьому на наказ Міністра оборони України від 05.01.2015 року №2 «Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України».
Вказаний висновок суду першої інстанції протирічить раніше зробленому судом висновку про те, що посада позивача не є посадою льотного та наземного складу авіації.
Вирішуючи спір в цій частині, колегія суддів зазначає наступне.
З 01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до п.10 якої постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 втратила чинність.
Відповідно до пункту 5 постанови №704, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.04.2018 №207/у/3, яким з 01 квітня 2018 року установлено особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом на посадах льотного складу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премію в розмірі 10 відсотків посадового окладу.
Так, відповідно до п.1.4 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.05.2018 року №295 начальнику пошуково-рятувальної і парашутно - десантної служби військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_1 встановлено у квітні надбавку за особливості проходження служби у розмірі 100%, як особі яка проходить військову службу на посаді льотного складу, яка виконує польоти у складі екіпажу пасажирського і вантажного салону повітряних суден.
Проте, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2018 року №356, внесено зміни до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.05.2018 року №295 та скасовано п.1.4 наказу №295 від 04.05.2018 року. Підставою для такого скасування зазначено роз'яснення директора Департаменту фінансів Міноборони викладене у листі від 15.05.2018 року №248/2744.
Згідно вказаного роз'яснення, відсутні посилання на посади льотного складу екіпажу пасажирського і вантажного салонів, а тому встановлювати розмір надбавки за особливості проходження служби відповідно до рішення Міністра оборони від 25.04.2018 року №207/у/3 для посади пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби, як особі льотного складу підстав немає.
Як зазначалось вище, ОСОБА_1 проходить службу в Збройних Силах України на посаді начальника парашутно-рятувальної і парашутно-десантної служби військової частини НОМЕР_1 , яка не входить до штатних посад авіаційного персоналу, в тому числі до льотного складу екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна.
А відтак посилання суду першої інстанції на наказ Міністра оборони України від 05.01.2015 року №2 «Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України» екіпаж повітряного судна та наказо Міністра оборони України від 05.02.18 року №40, яким встановлений перелік штатних посад льотного складу екіпажу салону (пасажирського, вантажного) повітряного судна, є необгрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що наказом Міністра оборони України №9 від 12.01.2004 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2004 року за №103/8702, затверджений перелік посад льотного складу який має право виконувати польоти у складі екіпажів повітряних суден, авіації Збройних Сил України,військова служба на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, і Єдиних річних норм нальоту годин для нарахування вислуги років на пенсію на пільгових умовах льотного складу авіації, який має право виконувати польоти у складі екіпажів повітряних суден авіації Збройних Сил україни.
До переліку вказаних посад посада начальника парашутно-рятувальної і парашутно-десантної служби військової частини, яку займає позивач, не відноситься.
За таких обставин є помилковим висновок суду першої інстанції про не доведення відповідачем обґрунтованості та законності своїх дій щодо ненарахування позивачу надбавки за особливості проходження служби в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років та премію в розмірі 10 відсотків посадового окладу, як це передбачено Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції частково не вірно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
За приписами пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року в адміністративній справі №808/1992/18 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак